АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ричаговий характер роботи м’язів

Скорочення м'язів пов’язане з перетворенням хімічної енергії на механічну роботу. Якщо м’яз, скоротившися, в стані напруження утримує тягар, така робота називається статичною (наприклад сидіння, стояння). Якщо скорочення м’яза чергується з його розслабленням і при цьому тіло людини або його окремі органи переміщуються в просторі, то в цьому випадку робота називається динамічною.

Переміщення тіла в просторі пов’язане з рухом його скелета, який приводиться в дію активною частиною опорно-рухового апарата — м’язами. М’яз являє собою в’язке еластичне тіло, при його розтягуванні збуджуються рецептори, які надсилають імпульси в центральну нервову систему, а повертаючись в м’яз, вони протидіють його розтягуванню. —Як і в механіці, в живому організмі ми спостерігаємо важелі першого й другого роду. Важелі першого роду двоплечі, сила маси тіла й сила м’язової тяги спрямовані в один бік (униз). Прикладом важеля першого роду може служити з’єднання голови з хребтом в атлантопотиличному суглобі. Плечі важеля розташовані по обидва боки від суглоба. Важіль другого роду теж двоплечий, але в ньому сила маси тіла діє вниз, а сила м’язової маси — вгору. Прикладом такого важеля може служити передпліччя. Напруженням двоголового м’яза (сила м’язової тяги), який прикріплюється біля ліктьового суглоба (точки опори), досягається подоланням сили маси передпліччя, й робота виконується з великою швидкістю, тому цей важіль іще називають важелем швидкості.

Характеристика положень або рухів тіла з позиції законів біомеханіки необхідна для розуміння роботи опорно-рухового апарату. Для цього потрібні знання не лише про роботу важелів як окремих ланцюгів тіла, а й дію на тіло інших зовнішніх сил. Найбільше значення для анатомічної характеристики положень тіла або рухів людини мають сила ваги, сила реакції опори, сила інерції, сила тертя й сила опору середовища.

М’язи тазового поясу і нижньої вільної кінцівки

М'ЯЗИ ТАЗА

1. На передній поверхні таза лежить один м’яз — клубово- попереновий (m. і І iopsoas), починається двома головками, однією в поперековій області, другою — в клубовій ямці, прикріплюється загальним сухожилком до малого вертела стегна.

Функція: згинає кульшовий суглоб (art. сохае) при фіксованому стегні нахиляє тулуб і таз вперед, повертає стегно назовні.

ВНУТРІШНІ М’ЯЗИ ТАЗА: ГРУШОВИДНИЙ М’ЯЗ (m. piriformis) починається в крижовій ямці, іде вниз і латерально, Функція: повертає і відводить стегно. При фіксованому стегні нахиляє таз і весь тулуб убік.

ВНУТРІШНІЙ ЗАТУЛЬНИЙ М’ЯЗ (m. obturatorius internus) починається навколо затульного отвору і затульної перетинки з внутрішнього боку волокна віялоподібно сходяться в сухожилок, який виходить через малий сідничий отвір і приєднується до ямки великого вертела. Функція: повертає стегно назовні.

ЗОВНІШНІ М’ЯЗИ ТАЗА РОЗТАШОВАНІ НА ЗАДНІЙ ЙОГО ПОВЕРХНІ.

ВЕЛИКИЙ СІДНИЧИЙ М’ЯЗ (m. gluteus maximus) починається від задньої поверхні крила клубової кістки, крижа і куприка і приєднується до сідничної горбкуватості стегна, а також переходить у широку фасцію стегна, яка тягнеться до великої гомілки.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 579 | Нарушение авторских прав