 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬПри проведенні мікробіологічної діагностики інфекційних хвороб з метою їх раннього і остаточного розпізнавання у сучасних лабораторіях використовують різні методи дослідження. Мікроскопічний (бактеріоскопічний, вірусоскопічний, протозооскопічний) – виготовлення й забарвлення мазків із досліджуваного матеріалу від хворого і вив-чення його під мікроскопом. Він дає змогу швидко виявити характерні морфо-логічні особливості збудника й має важливе значення при діагностиці гонореї, менігококового менінгіту, туберкульозу, лепри, сифілісу, поворотного тифу, віспи, малярії, лейшманіозу, токсоплазмозу тощо. Бактеріологічний метод зводиться до посіву матеріалу від хворого на від-повідні живильні середовища, виділення чистої культури збудника й визначення його виду, а, отже, і встановлення остаточного діагнозу захворювання. Він має вирішальне значення при діагностиці черевного тифу, дизентерії, холери, дифте-рії, чуми та інших хвороб. Розділ 2. Методи лабораторних досліджень Серологічний метод базується на виявленні специфічних антитіл у сиро-ватці крові хворих до певного збудника. Для цього використовують різні імуно-логічні (серологічні) реакції: аглютинації, преципітації, зв’язування комплементу тощо. Так, наприклад, при черевному тифі часто ставлять реакцію аглютинації Відаля, при бруцельозі – реакцію Райта, при хронічній гонореї – реакцію зв’язу-вання комплементу Борде-Жангу та ін. Біологічний (експериментальний) метод полягає у зараженні чутливих лабо-раторних тварин виділеною чистою культурою збудника, досліджуваним матеріа-лом або введенні бактерійних токсинів і відтворенні типової картини захворювання. Для цього використовують білих мишей, щурів, гвінейських свинок, кроликів. Цим методом визначають і вірулентність мікробів. З діагностичною метою біоло-гічну пробу часто використовують при чумі, сибірці, туляремії, правці, ботулізмі анаеробній газовій інфекції, кліщовому енцефаліті тощо. Алергічний метод дає змогу встановити діагноз за допомогою внутрішньо-шкірних алергічних проб, які виявляють стан підвищеної чутливості до збудника чи продуктів його життєдіяльності (алергенів). Цим методом широко користуються при діагностиці туберкульозу (проба Манту), бруцельозу (проба Бюрне), туляремії та багатьох інших хвороб. Для глибокого розуміння, засвоєння і логічного застосування бактеріоскопіч-ного методу діагностики важливе значення має фундаментальне вивчення морфо-логі й ультраструктури мікробів, методів їх простого й складного забарвлення, виявлення окремих структур і включень у бактерійній клітині. З цією метою в лабораторії широко використовують сучасні мікроскопи — високоінформативні оптичні прилади. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 717 | Нарушение авторских прав |