АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пароксизмальний рикетсіоз

Волинська (окопна, п’ятиденна, пароксизмальна) гарячка – го стра трансмісив-на інфекційна хвороба, що викликається Rochalima quintana, передається одеж-

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

ними вошами, характеризується повторними 5-денними нападами гарячки, розео-льозним висипом, болями в кістках і м’язах, особливо в гомілкових.

Збудник має вигляд коротких паличок, дещо крупніших від збудника висип-ного тифу. На відміну від інших рикетсій R. quintana може рости на сироватково-кров’яному агарі, утворюючи круглі, напівпрозорі, слизові колонії, які появляються через 12-14 днів після посіву. Ніколи не виявляються внутрішньоклітинно. В ан-тигенному відношенні однорідні. Спільні антигени з іншими рикетсіями і про-теєм не виявлені. Гвінейські свинки і білі миші до збудника волинської гарячки нечутливі.

Для мікробіологічної діагностики захворювання використовують біологічні й серологічні дослідження.

Біологічна діагностика пароксизмального рикетсіозу грунтується на виді-ленні рикетсій із крові хворого шляхом зараження платтяних вошей з наступним виявленням збудника в кишечнику цих комах, забарвленням мазків за методом Романовського-Гімзи. Але такий спосіб можна здійснити лише в спеціально осна-щених лабораторіях досвідченими співробітниками. У звичайних практичних ла-бораторіях він не використовується. Замість цього можна посіяти досліджуваний матеріал на живильні середовища і виділити чисту культуру. В перших генераціях рикетсії ростуть повільно. Наступні субкультури виростають через 3-5 днів.

Серологічна діагностика. Більш простим і поширеним методом лаборатор-ного дослідження при п’ятиденній гарячці є постановка реакції зв’язування ко м п -лементу і непрямої гемаглютинації. РЗК ставлять із специфічним рикетсіозним антигеном. Реакція стає позитивною на 15-20-й день захворювання, діагностичні титри 1:32-1:256. Більш чутливою є реакція непрямої гемаглютинації. Широке використання цих реакцій обмежене відсутністю або слабкою якістю антигенних препаратів. Реакція аглютинації Вейля-Фелікса з усіма протейними антигенами (ОХ ₂, ОХ ₁₉, ОХ _К) дає негативні результати.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав