АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кампілобактеріози і гелікобактеріози

Інфекційні захворювання, що спричиняють бактерії роду Campylobacter, діста-ли загальну назву кампілобактеріози. Вони мають гострий перебіг, супроводжу-ються гарячкою, ураженням шлунка і кишечника і з кожним роком зустрічаються все частіше. Серед 13 видів кампілобактерій найголовнішими є: Campylobacter jejuni, C.coli, C.lari. У 1991 р. виділено окремий вид Helicobacter pylorі. Його ста-більно виявляють у хворих на виразку шлунка, гастрит і дуоденіт. Цим захворю-ванням дали загальну назву гелікобактеріози.

Окрім ентеритів і ентероколітів, цих найчастіших кампілобактеріозів, знач-но рідше зустрічаються септицемії, ендокардити, перикардити, менінгіти, уражен-ня сечостатевої системи. У вагітних жінок можливі аборти, передчасні роди, інфіку-вання новонароджених під час пологів.

У зв’язку з тим, що клінічна картина цих захворювань не має характерних симптомів і подібна до викликаних іншими бактеріями, лабораторні дослідження набувають важливого значення. Для діагностики широко використовують мікрос-копічний, бактеріологічний і дещо менше серологічний методи.

Матеріалом для дослідження служить кров, ліквор, випорожнення або вміст прямої кишки, взятий за допомогою ректальних тампонів, плацентарна і навко-лоплідна рідина, вміст абсцесів, біоптати слизової оболонки шлунка і 12-палої кишки. Досліджують також воду, молоко, інші харчові продукти, змиви з пред-метів тощо.

Бактеріоскопічний метод використовують для швидкої ідентифікації кам-піло- і гелікобактерій. Тонкі мазки з фекалій або інших клінічних матеріалів фіксу-ють на вогні, забарвлюють фуксином Пфейфера протягом 10-20 с і промивають водою. Оскільки для забарвлення інших бактерій потрібно 3-5 хв, то протягом 10-20 сек встигають зафарбуватись лише кампілобактерії. Особливо чітко їх типові форми виявляють при забарвленні кристалічним фіолетовим. Під звичайним світло-вим мікроскопом вони виглядають як тонкі, спірально зігнуті бактерії, що мають

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

один повний завиток, С- і S- подібну форму або нага-дують крила чайки. Helicobacter pylori має дещо більші розміри. Можна також використати фазово-контрастну мікроскопію суспензії випорожнень у бульйоні для культивування бруцел або рідкому сере-довищі Мюллера-Хінтона (МПБ з крохмалем і казеї-ном). При цьому виявляють не тільки типові особли-вості морфології кампілобактерій, а й дуже характер-ну їх рухливість (рис. 67).

Бактеріологічний метод. Оптимальні результа- ^{Рис. 67. Кампілобактерії.} ти отримують, коли матеріал беруть у транспортне тіогліколеве середовище і в ньому доставляють до лабораторії. Якщо ж посіви роблять не пізніше 24 год, транспортне середовище не використовують.

Для виділення кампіло- і гелікобактерій найчастіше застосовують середови-ще Бутцлера (до кров’яного агару додають цефоперазон – 30 мг/л, рифампіцин – 10 мг/л і амфотеріцин В – 2 мг/л). Антибіотики пригнічують ріст супутньої мікро-флори. Посіви інкубують в атмосфері 10 % СО₂ при температурі 25 °С, 37 °С і 42 °С протягом 24-72 год.

Кампілобактерії утворюють два типи колоній: 1) правильної круглої форми з рівними краями діаметром 1-2 мм, блискучою опуклою поверхнею, прозорі, го-могенні; 2) неправильної округлої форми діаметром 2-8 мм, безбарвні або світло-сірого кольору, прозорі, нагадують краплі води.

При посіві кількісним методом ріст колоній, як правило, виявляють на третьо-му і четвертому квадрантах, але потрібно ретельно оглядати всю чашку, оскільки вони можуть вирости лише на першому квадранті в оточенні колоній супутньої фекальної мікрофлори.

Ідентифікація колоній кампіло- і гелікобактерій не викликає труднощів для досвідченого бактеріолога. Типові колонії досліджують мікроскопічно, забарв-люючи препарати за Грамом. У мазках збудники мають вигляд тонких, зігнутих, частіше спіралеподібних клітин, можуть мати один і більше витків і досягати в довжину до 8 мкм. У культур, які вирощували протягом 72 год і довше, клітини можуть набувати кокоподібної форми, що може привести до помилок в ідентифі-кації. Потім виділяють чисту культуру, яку ідентифікують за рядом ознак: виді-лення оксидази, каталази, уреази, ріст при температурі 25 °С, 37 °С і 42 °С, гідроліз гіппурату, відновлення нітратів, чутливість до цефалотину (табл. 46).

Для серотипування кампіло – і гелікобактерій використовують реакцію аг-лютинації зі стандартними діагностичними сироватками і суспензією прогрітих культур. Хороші результати типування отримані також в реакціях коаглютинації, латекс-аглютинації і непрямої гемаглютинації. Встановлено 50 серотипів C. jejuni і 20 серотипів C. coli, але їх кількість з року в рік зростає. Ще точніші результати серотипування отримані при використанні методу імуноферментного аналізу. Зо-крема, розроблена надійна тест-система для визначення антигенів Н. pylorі в біо-птатах слизової оболонки шлунка і кишечника.

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 819 | Нарушение авторских прав