АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ротавірусні гастроентерити

У високорозвинених країнах понад 60 % гострих гастроентеритів виклика-ють віруси з родини Reoviridae. Серед них домінують ротавіруси. Рід Rotavirus включає ротавіруси людини і віруси, що викликають діареї у тварин. Останні для людини непатогенні. Ротавіруси людини викликають, в основному, гастроентери-ти у дітей до трьох років і людей похилого віку. Збудник передається фекально-оральним способом при побутових контактах. Висока стійкість вірусів у зовніш-ньому середовищі сприяє розвитку спалахів гастроентеритів особливо в зимовий період (до 90 %). За білковими антигенами ротавіруси поділяють на 4 сероваріанти. Матеріалом для лабораторної діагностики служать випорожнення і кров. Проби калу беруть у перші години і дні хвороби у стерильні пеніцилінові флакони і направляють до вірусологічної лабораторії в контейнерах із льодом. Го т у ют ь 10-20 % суспензію в розчині Хенкса, центрифугують 30 хв при 3000 об/хв. Центри-фугат переносять у стерильний флакон, додають фреон 113 або 1000 ОД/мл пені-циліну і 500 ОД /мл стрептоміцину, вміщують у холодильник на 10-12 год. Кров для серологічних реакцій беруть у перші 2-3 дні хвороби і через 12-14 днів.

Лабораторна діагностика ротавірусних діарей ґрунтується на швидкому виявленні вірусів у випорожненнях за допомогою електронної та імунної елект-ронної мікроскопії, реакції непрямої гемаглютинації з антитільним еритроцитар-ним ротавірусним діагностикумом. Використовують також імуноферментний аналіз у твердофазному варіанті, реакцію коаглютинації, метод клонованих РНК-зондів і полімеразну ланцюгову реакцію.

У перші дні хвороби вміст ротавірусів у копроматеріалах досягає 10⁶-10⁸ в 1 г, тому їх виявлення при прямій електронній мікроскопії можливе без додатко-вої концентрації. Краплю досліджуваного матеріалу наносять на спеціальні плівки з нітроцелюлози і мікроскопують при збільшенні 50000.

Метод чутливий і надійний, дає змогу швидко виявити вірус і дослідити його морфологію. При виявленні 5-6 віріонів практично у кожному полі зору можна достовірно підтвердити діагноз ротавірусного гастроентериту.

Ще більше діагностичне значення має метод імуное-лектронної мікроскопії. Принцип її полягає в тому, що імун-ну противірусну сироватку додають до освітленої низько-швидкісним центрифугуванням суспензії фекалій, витри-мують 60 хв при кімнатній температурі і ще 12 год при 4 °С, потім центрифугують при 15000 об/хв для осадження вірус-них частинок та імунних комплексів. Осад ресуспензують у 2-3 краплях дистильованої води, контрастують у фосфор-но-вольфрамовій кислоті і досліджують під електронним мікроскопом. У препаратах виявляють характерні скупчен-ня ротавірусів (рис. 89). Висока ефективність методу прак- _{Рис. 89. Ротавіруси} тично не залежить від вихідної концентрації вірусів у дослі- у фекаліях хворого. джуваних пробах.

Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій

Вірусологічні дослідження з метою виділення ротавірусів у культурах клітин або на лабораторних тваринах у рутинних вірусологічних лабораторіях не проводять.

Найбільш широко в діагностиці ротавірусних гастроентеритів використову-ють імуноферментний аналіз. Принцип його полягає в тому, що лунки полістиро-лових планшет спочатку сенсибілізують антитілами проти ротавірусів, а потім додають у них освітлену суспензію фекалій, інкубують 1 год в термостаті. Утво-рений в лунках комплекс антиген-антитіло після трикратного промивання фос-фатним буфером виявляють внесенням антиглобулінової сироватки, кон’югова-ної з ферментом. Після інкубації в термостаті додають хромогенний субстрат до появи забарвленого продукту реакції. Облік результатів проводять за допомогою імуноферментного аналізатора.

У невеликих лабораторіях досить часто проводять реакцію оберненої непря-мої гемаглютинації з використанням антитільного ротавірусного еритроцитарно-го діагностикуму. Вона проста за методикою постановки, хоч і менш чутлива в порівнянні з реакцією ензиммічених антитіл.

У практику лабораторної діагностики ротавірусних інфекцій впроваджують також тест коаглютинації для індикації ротавірусного антигену у випорожненнях хворих. На предметне скло наносять краплю зависі стафілококів (штам Cowan 1), сенсибілізованих ротавірусною сироваткою, і додають краплю освітленого цент-рифугуванням копроматеріалу. При наявності ротавірусів через 30-60 с виникає аглютинація навантажених антитілами стафілококів.

Дуже чутливим способом швидкої діагностики ротавірусних гастроентеритів є метод виявлення вірусоспецифічної РНК за допомогою молекулярної гібриди-зації. Він заснований на гібридизації мічених РНК-зондів, фіксованих на нітроце-люльозних фільтрах. Мічення здійснюють біотином або ферментом, що значно спрощує і здешевлює метод у порівнянні з радіоізотопними мітками.

Аналіз ротавірусної РНК, не зважаючи на його дорожнечу, все ширше впро-ваджується в практику, особливо після розробки методу полімеразної ланцюгової реакції. Остання є найчутливішим і специфічним методом діагностики, який, бе-зумовно, є діагностичним тестом нового покоління, так званим “золотим стандар-том”. Однак постановка цієї реакції все ще вимагає високої кваліфікації дослід-ника, дорогих реактивів і складної апаратури.

Серологічна діагностика спрямована на виявлення специфічних антитіл у парних сироватках, взятих з двотижневим інтервалом. Для цієї мети використову-ють різноманітні нейтралізаційні або преципітаційні тести та непряму реакцію імунофлуоресценції. Але останнім часом найширше застосовують імунофермен-тний аналіз.

Раніше для серодіагностики широко ставили РЗК з використанням в якості антигену заздалегідь відібрані фекалії хворих на гастроентерит або ротавіруси телят. Але за своєю чутливістю і специфічністю вона значно поступається методу імуноферментного аналізу. Для виявлення специфічних антитіл до ротавірусів ставлять також реакцію гальмування непрямої гемаглютинації з парними си-роватками.

Частина ІV. Вірусологія

Гастроентерити у дітей можуть також викликати каліцівіруси, астровіруси і віруси Норволк. Всі вони виділяються з випорожненнями в перші 2-3 дні захво-рювання, не розмножуються в культурах клітин або слабко репродукуються бе з цитопатичної дії. Для лабораторної діагностики гастроенетеритів, викликаних даними вірусами, використовують, в основному, метод імунної електронної мікро-скопії. Інших методів діагностики, доступних для вірусологічних лабораторій, поки що немає.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 588 | Нарушение авторских прав