АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Правець

Правець (стовбняк) – гостра ранова інфекція людей і тварин, що розвиваєть-ся в результаті ураження токсином нейромоторних клітин спинного і головного мозку, проявляється розвитком тонічних і тетанічних скорочень м’язів. Збудник – Clostridium tetani – тонкий, довгий, рухливий мікроб із термінальною круглою спорою, яка надає йому вигляд барабанної палички. Вона має О- і Н-антигени, за характером яких збудник правця поділяють на 10 серотипів, але всі вони виділя-ють однаковий, тотожний токсин.

Джерелом правцевих клостридій є тварини (вівці, коні, кози, корови, свині), у кишечнику яких вони постійно знаходяться у складі нормальної мікрофлори. Із фекаліями тварин мікроби потрапляють у грунт, переходять у спорову форму і зберігаються роками. Хвороба розвивається лише тоді, коли збудник проникає в організм через ушкоджену шкіру, м’язи, слизову оболонку при пораненнях, ін’єкціях, опіках, обмороженнях, пролежнях тощо.

Мікробіологічні дослідження з метою діагностики правця проводять рідко. Клінічна картина хвороби настільки характерна, що необхідність вдаватись до бактеріологічної діагностики просто відпадає. Лише у випадках нетипового або летального її перебігу, при розвитку правця після підпільних абортів чи пологів у домашніх умовах, а також ко л и виникає правець новонароджених, такі дослідження необхідно рекомендувати. Значно частіше проводять виявлення C. tetani у шов-них і перев’язувальних матеріалах, лікарських препаратах для парентерального введення, у пробах грунтів тих регіонів, де реєструється висока захворюваність на стовбняк.

Взяття матеріалу. Від хворих на дослідження беруть гній, рановий вміст, ексудат, шматочки некротизованих тканин, тампони з рани, сторонні тіла; від по-мерлих – кров, рановий вміст, старі рубці, селезінку. У випадках виникнення правця після абортів і пологів досліджують виділення та біоптати з вагіни і матки; при захворюванні новонароджених – виділення з пупка. Всі матеріали негайно на-правляють до бактеріологічної лабораторії краще в спеціальних транспортних се-редовищах, захистивши їх від згубної дії кисню повітря.

Первинна бактеріоскопія. Із патологічного або секційного матеріалів виго-товляють декілька мазків та препаратів-відбитків, забарвлюють за Грамом, Ожешко (для виявлення спор) і мікроскопують під імерсійною системою. Наявність у маз-ках довгих грампозитивних паличок з круглими термінальними спорами при відповідній клінічній картині дає змогу запідозрити присутність C. tetani (рис. 73).

Але на основі лише мікроскопічного дослідження не можна робити висно-вок, оскільки в матеріалі можуть бути подібні за морфологією непатогенні мікро-організми (C. pseudotetanicum, C. tetanomorphum).

Бактеріологічне і біологічне дослідження. Отриманий в лабораторії матері-ал розтирають у стерильних ступках із піском, добавляючи середовище для конт-ролю стерильності до отримання 10 % суспензії. Рідку фазу матеріалу розділяють на дві рівні частини, одну з яких прогрівають при 80 °С протягом 20 хв. Це при-

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

зводить до загибелі вегетативних клітин бактерій і значно підвищує шанси на виділення C. tetani. Далі грітий і негрітий матеріал досліджують паралельно. Для нагромадження анаеробних клостридій обидві порції висівають у дві пробірки з середови-щем Кітта-Тароцці (або тіогліколевим бульйоном). Одночасно для отримання ізольованих колоній роб-лять посів на чашку з анаеробним кров’яним агаром такого складу: до еритрит-агару добавляють 10 % середовища 199, 10 мкг/мл метадіону, 10 мкг/мл ге-міну, 10 мг/мл цистину, 0,1 % твіну – 80 і 5 % дефіб-ринованої крові барана або кролика. При сильному забрудненні проб сторонньою мікрофлорою до агару ще додають неоміцин, ген-таміцин або налідиксову кислоту в кількості 40-50 мкг/мл.

Посіви інкубують в анаеробних умовах при температурі 37 °С протягом 48-72 год. Колонії C. tetani на кров’яному агарі плоскі, напівпрозорі, з нерівними краями, нерідко у вигляді переплетених ниток, що нагадують павучків. Навколо колоній виникає зона гемолізу (рис. 74). Якщо колонії відсутні, роблять висів із середовищ накопичення на кров’яний агар. При посіві уколом у високий стовпчик цукрового агару колонії C. tetani нагадують хмаринки або жмуточки вати.

Виділену чисту культуру ідентифікують за морфологічними, культуральни-ми ознаками і обов’язково шляхом визначення токсигенності, яка є вирішальним тестом при діагностиці правця. Для виявлення токсичної дії культури або первин-ного досліджуваного матеріалу ставлять біологічну пробу нейтралізації токсину правцевою сироваткою на тваринах.

Правцевий токсин отримують шляхом вирощування культури в середовищі Кітта-Тароцці протягом 2-3 діб з наступною фільтрацією або центрифугуванням бульйону. Двом білим мишам внутрішньом’язево (біля кореня хвоста) вводять по 0,5 мл суміші фільтрату з правцевою антитоксичною сироваткою (200 МО). Суміш попередньо витримують у термостаті 40-60 хв. Спостереження за мишами прово-дять протягом 4-5 діб. Якщо у фільтраті містився правцевий екзотоксин, заражені

миші гинуть при явищах висхідного правця. Конт-рольні тварини залишаються живими. Аналогічно біопробу ставлять і з досліджуваним матеріалом (роз-терті в ізотонічному розчині шматочки тканин, гній, ексудат тощо). Виникає така ж сама клінічна карти-на правця, як і після введення токсину, а антисиро-ватка нейтралізує присутній токсин.

Для виявлення правцевого токсину в середови-

щах накопичення, а також для ідентифікації виділе-

ної чистої культури C. tetani використовують

високоспецифічну й більш економічну реакцію не-

_{Рис.74. Колонії C. tetani.} прямої гемаглютинації. У ряді лунок полістироло-

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань 249

вої пластини роблять розведення культуральної рідини в буферному розчині з кро-лячою інактивованою сироваткою від 1:10 до 1:1280. Потім у кожну лунку вно-сять по 0,1 мл правцевого еритроцитарного антитільного діагностикуму (суспен-зія еритроцитів барана, сенсибілізованих правцевою антитоксичною сироваткою). Пластини з лунками вміщують у термостат на 60 хв, потім залишають при кімнатній температурі. Попередній результат враховують через 3 год, остаточний – через 18 год. При наявності правцевого токсину в ряді лунок появляється феномен гема-глютинації.

Для ідентифікації C. tetani в різних об’єктах можна використовувати люмінес-центно-серологічний метод, застосувавши протиправцеву антимікробну сироват-ку, мічену ізотіоціанатом флуоресцеїну, а також метод імуноферментного аналізу.

Спеціально для виділення чистої культури збудника правця Філдс запропо-нував оригінальний спосіб: кілька крапель прогрітого при 60 °С протягом 90 хв досліджуваного матеріалу або культури із рідкого середовища накопичення сіють у конденсаційну рідину на дні пробірки зі скошеним кров’яним чи сироватковим агаром. Посів вирощують 18-24 год в умовах строгого анаеробіозу. Збудник прав-ця завдяки своєму повзучому росту, обумовленому джгутиками, росте у вигляді тоненької плівки по всій поверхні середовища. З верхньої частини плівки роблять 3-5 таких пересівів до отримання чистої культури.

Серологічний метод діагностики правця практично не використовується. Лише для контролю ефективності вакцинації правцевим анатоксином (визначен-ня рівня антитоксину в крові) вибірково проводять постановку реакції нейтралі-зації, РНГА, ІФА.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 859 | Нарушение авторских прав