АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ранова анаеробна газова інфекція

Анаеробна газова інфекція (клостридіальний міозит, газова гангрена) – го ст р а, тяжка, поліетіологічна ранова інфекція, яку викликають бактерії роду Clostridium в асоціації між собою і умовно-патогенними мікроорганізмами. Основними збуд-никами захворювання є Clostridium perfrigens, C. novyi (oedematiens), C. septicum (див. вкл., рис. 17). Значно рідше зустрічаються C. histolyticum, C.sordellіi, C. fallax. Із аеробних бактерій у рановому вмісті виявляють протей, стафілококи, кишкові палички та ін. C. perfrigens може викликати харчові токсикоінфекції.

В якості досліджуваного матеріалу беруть шматочки уражених тканин, рано-вий вміст, eкcудат, випіт при набряках; при харчових токсикоінфеціях – блювотні маси, промивні води шлунка, випорожнення, кров, залишки підозрілої їжі. В разі необхідності досліджують перев’язувальний та шовний матеріал (шовк, кетгут), одяг, грунт, секційний матеріал (шматочки некротизованих тканин, печінки, селе-зінки). З метою попередження шкідливої дії кисню повітря на анаеробну мікро-флору тверді матеріали для дослідження краще брати у короткі пробірки, що гер-метично закриваються. Рідкі досліджувані матеріали можна набирати у шприц, на голку насадити гумовий корок і в такому вигляді транспортувати до лабо-раторії.

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

Мікробіологічна діагностика газової гангрени зводиться до виділення чис-тих культур збудників, їх ідентифікації на основі морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей та визначення типів токсинів.

Бактеріоскопія є необхідним етапом для орієнтації в характері ранової мікрофлори. Для цього готують мазки-відбитки з уражених тканин, ексудату чи випоту, забарвлюють за Грамом або метиленовою синькою. Наявність у мазках великої кількості крупних грампозитивних паличок зі спорами чи капсулами (C. perfringens) або без них може служити ознакою можливого розвитку газової гангрени (рис. 75).

1 23

Рис. 75. C. Perfringens: 1 – вегетативні форми; 2 – капсули; 3 – спори.

З метою орієнтовної ідентифікації клостридій можна використати люмінес-центно-серологічний метод, ко л и мазки обробляють діагностичними флуоресцен-тними сироватками. За видом сироватки, яка викликає специфічне світіння навколо оболонок бактерій під люмінесцентним мікроскопом, визначають вид збудника.

Бактеріологічне дослідження. Рідкі досліджувані матеріали сіють у натив-ному вигляді. Шматочки уражених тканин та інші щільні матеріали спочатку го-могенізують у фарфорових ступках з піском, добавляючи рівний об’єм ізотоніч-ного розчину хлориду натрію. Будь-який матеріал розділяють на 2 частини; одну з них прогрівають 20 хв при 80 °С, другу не піддають термічній обробці. Обидві проби паралельно висівають на спеціальні сердовища для культивування анае-робних мікроорганізмів.

Для первинного накопичення анаеробів широко використовують середови-ще Кітта-Тароцці. На ньому C. perfringens росте з інтенсивним помутнінням і бурх-ливим газоутворенням. Інші види утворюють помутніння і менше виділення газу або бе з нього (C. histolyticum). При посіві на стерильне знежирене лакмусове молоко C. perfringens вже через 4-5 год викликає його звудження з утворенням цегляного кольору губчастого згустка, який газ підіймає на поверхню пептонізованої рідини.

Класичним середовищем для отримання ізольованих колоній є кров’яний цукровий агар Цейслера (до МПА додають 1,5 % дефібринованої крові і 2 % гл ю -кози). Чашки з посівами вирощують в анаеростаті. На цьому агарі колонії основ-них збудників мають гладеньку дископодібну форму сіруватого кольору з рівними або бахромчастими краями і піднятим центром, оточені зоною гемолізу (рис. 76).

Розділ 11. Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань

На середовищі Вілліса-Хоббса (МПА з лакто-зою, індикатором нейтральним червоним, яєчним жовтком і знежиреним молоком) колонії C. perf-ringens червоного кольору і зоною опалесценції; колонії C. novyi безбарвні (не розкладають лакто-зи), але із зоною опалесценції; колонії С. septicum червоні; навколо колоній C. histolyticum є зона про-світлення.

Колонії C. histolyiticum, С. sordellii бе збарвні, а ореол опалесценції мають лише колонії C. sor-dellii. На кров’яному агарі з бензидином колонії C. novyi чорніють після перебування на повітрі.

При посіві матеріалу уколом у стовпчик агару Вільсона-Блера вже через 3-4 години в ділянках росту C. perfringens середовище чорніє. Характерні особли-вості росту на молоці і середовищі Вільсона-Блера використовують для експрес-діагностики газової гангрени, викликаної C. perfringens.

Колонії, що виросли на диференціально-діагностичних середовищах, мікро-скопують, пересівають на середовище Кітта-Тароцці, отримують чисту культуру й ідентифікують її за морфологічними, культуральними і біохімічними властиво-стями. Важливе значення має визначення типів екзотоксинів.

При відсутності анаеростатів та інших приладів для створення анаеробних умов ізольовані колонії, а отже й чисті культури, можна отримати шляхом посіву різних розведень досліджуваного матеріалу у трубки Віньяль-Вейона за методом Вейнберга. Матеріал розводять 1:10, 1:100, 1:1000 у розтопленому і охолоджено-му до 45 °С цукровому агарі, розлитому в пробірки по 10 мл. Із кожного розведен-ня агар натягують у трубки, а капілярний кінець запаюють на вогні. Після інку-бації при 37 °С трубки розпилюють надфілем, стовпчик агару з характерними колоніями анаеробів виштовхують у стерильну чашку Петрі. Потім колонії пет-лею пересівають у середовище Кітта-Тароцці, вирощують чисті культури й іден-тифікують їх.

У ряді розвинутих країн оранізовані спеціальні лабораторії, в яких викорис-товують сучасні апарати і тест-системи для культивування й ідентифікації ана-еробів, а також бокси, де всі посіви, пересіви та інші маніпуляції проводять при повній відсутності кисню повітря.

Однак у рутинних бактеріологічних лабораторіях виділення і повну ідентифі-кацію чистих культур проводять рідко, оскільки весь процес займає багато часу, вимагає складних і дорогих живильних середовищ та спеціальних приладів. У зв’язку з цим для більш швидкої діагностики анаеробної газової інфекції і вибору відповідних лікувальних антитоксичних сироваток проводять визначення типів екзотоксинів за допомогою реакції нейтралізації in vivo.

Біологічні дослідження. Для постановки тесту нейтралізації використову-ють видові діагностичні антитоксичні сироватки, центрифугати (фільтрати) буль-йонних культур і білих мишей, масою 16-18 г. У 6 пробірок вносять по 0,9 мл

Частина ІІІ. Спеціальна мікробіологія

центрифугату, потім у 5 з них добавляють по 0,6 мл антитоксичних сироваток до основних видів збудників (табл. 55). У 6-у пробірку вносять 0,6 мл ізотонічного розчину хлориду натрію (контроль). Суміші витримують у термостаті протягом 40 хв і кожну з них в об’ємі 0,5 мл вводять внутрішньовенно двом мишам. Видову належність культури (токсину) визначають за мишами, що вижили, при загибелі тварин контрольної та інших дослідних груп.

У лабораторіях, де є можливості працювати з культурами тканин, реакцію ней-тралізації ставлять на трипсинізованих клітинах 10-12 денних курячих ембріонів.

Токсигенність можна визначити ще на етапі росту ізольованих колоній. Для цього колонію емульгують на склі у краплі акридинового оранжевого, накрива-ють покривним скельцем і досліджують під люмінесцентним мікроскопом. На-явність тільки зелених паличок свідчить про їх токсигенність. Червоні або зелені з червоними фрагментами бактерії виявляють при слабкій продукції токсинів або при повній їх відсутності.

Можна встановити вид і тип токсину в реакції преципітації на склі у агарово-му гелі з фільтратом та відповідними антисироватками в реакції гальмування in vitro специфічними антитілами лецитиназної чи лейкотоксичної активності фільтратів або ранових ексудатів.

Ще швидше і точніше встановлюють види збудників газової гангрени за до-помогою газової хроматографії, яка дозволяє визначати їх за якісним і кількісним вмістом насичених і ненасичених жирних кислот.

Діагностику харчових токсикоінфекцій, викликаних C. perfringens типів А і С, проводять за допомогою бактеріологічного дослідження з метою виділення збуд-ника, визначення масивності контамінації ним харчових продуктів і типу токсинів.

Виділення чистих культур проводять так само, як і при анаеробній газовій інфекції (висів матеріалу на середовища Цейслера, Вілліса-Хобса або в трубки Віньяль-Вейона, отримання ізольованих колоній, чистих культур, ідентифікація).

Таблиця 55

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 666 | Нарушение авторских прав