АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гепатит В

Вірус гепатиту В (ВГВ) належить до родини Hepadnaviridae. Він представ-ляє собою сферичної форми складнорганізований вірус діаметром до 42 нм (див. вкл., рис. 30). Зовні вірус вкритий білково-ліпідною суперкапсидною оболонкою. Капсид побудований за кубічним типом симетрії, складається з 180 капсомерів. Серцевина вірусу містить ДНК, що складається з 3200 нуклеотидних основ, кова-лентно пов’язану з поліпептидом, ДНК-полімеразу, протеїнкіназу. ДНК має фор-му кільця, один з ланцюгів якої дефектний. У процесі репродукції вірусів ДНК-полімераза добудовує дефектну ДНК.

ВГВ має декілька антигенів. Поверхневий антиген (HBsAg) високостійкий до дії фізико-хімічних факторів. Його виявляють практично в усіх біологічних рідинах хворих. Серцевинний антиген (НBcAg) входить до складу нуклеокапсиду ВГВ. Цей антиген присутній в ядрах гепатоцитів хворих людей. HBeAg міститься між HBcAg і НВsAg. Його можна виявити в цитоплазмі та ядрах гепатоцитів лю-дей, які інфіковані вірусом. Деякі дослідники висловлюють припущення про існу-вання ще одного антигену – HВxAg, який може мати відношення до ракової транс-формації гепатоцитів.

Віруси гепатиту В мають високу резистентність до дії різноманітних фак-торів зовнішнього середовища. Зокрема, вони витримують кип’ятіння протягом 15-20 хв, а при 60 °С – до декількох годин. Автоклавування при 121 °С інактивує вірус протягом 30 хв, сухий жар (160 °С) – за 60 хв, а при 180 °С – за 40 хв.

У зв’язку з тим, що вірус гепатиту В не репродукується ні в культурах тка-нин, ні в курячих ембріонах, можна виділити два основних напрямки лаборатор-них досліджень – серологічну та експрес-діагностику.

Експрес-діагностика спрямована на виявлення у крові хворого антигенів вірусу гепатиту – HBsAg, HBcAg і HBeAg. У рутинній лабораторній практиці най-частіше визначають HBsAg. Він з’являється в крові хворих ще протягом інкубацій-ного періоду, за декілька тижнів до появи основних клінічних симптомів хвороби і зростання активності печінкових ферментів трансаміназ. Як правило, у сиро-ватці крові поверхневих антигенів у декілька сотень або тисяч разів більше, ніж самих вірусів. Розроблено декілька методів, що дозволяють виявити в сироватці хворої людини або вірусоносія ці антигени: реакція преципітації в гелі, реакція зворотної непрямої гемаглютинації, зустрічний імуноелектрофорез, РІА, ІФА. Останні дві реакції за своєю чутливістю значно перевищують попередні. HBeAg можна виявити за допомогою ІФА, РНГА, РНЗГА, РЗК, а HBcAg – ІФА, РІА та інших.

Серологічні дослідження. З цією метою досліджують сироватку крові хво-рих на наявність антитіл проти різних антигенів вірусів гепатиту В. Сучасні серо-

Розділ 13. Лабораторна діагностика вірусних інфекцій

логічні методи дозволяють визначити в крові антитіла проти різноманітних вірус-них антигенів: анти-HBs, анти-HBc і анти-HBe.

Найзручніші методи, що використовуються, – ІФА, РІА. Однак антитіла про-ти HBsAg можна знайти ще за допомогою реакції преципітації в гелі, реакції не-прямої гемаглютинації тощо.

Визначення взаємозв’язку між вірусними антигенами, що з’являються в крові хворих або вірусоносіїв, та відповідними антитілами IgM i IgG, які нагромаджу-ються в сироватці крові, є вкрай важливим з діагностичної точки зору, оскільки дозволяє слідкувати за динамікою хвороби та прогнозувати її перебіг. Ці антигени і антитіла названі маркерами вірусного гепатиту В. До них, таким чином, нале-жать у першу чергу HBsAg, HBсAg, HBeAg, анти-HBs, анти-HBe, анти-HBs IgM і сумарний пул антитіл проти цього антигену.

HBsAg можна знайти в організмі людини приблизно через 3-5 тижнів після зараження. Про видужання після гострого гепатиту В свідчить повне зникнення HBsAg та поява антитіл (анти-HBs) у сироватці крові. Останні можуть зберігатись протягом всього життя. Однак антитіла проти поверхневого HBsAg з’являються не відразу після його зникнення, а через деякий проміжок часу (від 2-4 тижнів до 1 року). У цей період маркером гепатиту виступають антитіла до HBсAg і, зокре-ма, IgM, а сам цей період називається корівським вікном (від англ. c ore – серцеви-на). Ці антитіла існують у сироватці не тільки при гострій формі гепатиту, але й при хронічній. Не менш важливим маркером є анти-НВс антитіла, які належать до класу IgG. Ці імуноглобуліни вторинної імунної відповіді можуть бути знайдені в крові людини протягом всього життя.

Іншим діагностичним маркером гострого періоду хвороби є наявність HBеAg, який може циркулювати у крові до 7 тижнів. Його вважають маркером реплікації ДНК вірусу гепатиту В або антигеном інфекційності, тому що знаходять його най-частіше разом з ДНК-полімеразою і ДНК вірусу гепатиту В. Хо ч а концентрація цих антигенів у крові нижча, ніж HBsAg, вони є майже у всіх хворих.

При гострому гепатиті В HBeAg можна виявити в крові протягом 6-8 тижнів. Пізніше там нагромаджуються антитіла проти них (анти-HBе), а вони самі зникають. Якщо при відповідних дослідженнях у хворого виявляють HBeAg після 9-10 тижня від початку захворювання, це може розглядатись як свідчення хроні-зації процесу. У таких випадках цей ензимний антиген циркулює в крові протягом декількох років.

Ретельне вивчення антигенної будови вірусу гепатиту В та системи генів, які його кодують, привернуло увагу до вірусних поліпептидів (антигенів), які коду-ються геном env, зокрема, його зонами пре-S1 та пре-S2. Вважають, що наявність пре-S2 антигену в крові свідчить про її високі інфекційні властивості. У той же час у хворих, які одужали, в крові присутні антитіла до цього антигену. Пре-S1 антигени також засвідчують інфекційність крові, реплікацію вірусів в організмі, а також достатньо високий ризик можливості вертикальної передачі вірусу гепати-ту В від матері до дитини.

Частина ІV. Вірусологія

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 598 | Нарушение авторских прав