МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
Значення діагностики полягає в наступному:
· є основою для проведення раціонального та ефективного лікування хворого;
· дозволяє в більшості випадків передбачити можливі варіанти подальшого перебігу захворювання та його наслідків;
· дає змогу провести своєчасні та адекватні протиепідемічні й профілактичні заходи.
Діагностика ґрунтується на 2 основних принципах:
1.Повинна здійснюватися з урахуванням клініки і епіданамнезу.
2. Повинна бути протиепідемічною і профілактичною - рання діагностика потрібна не тільки для своєчасного лікування, але й проведення своєчасних протиепідемічних і профілактичних заходів, спрямованих на запобігання поширенню хвороби, профілактику внутрішньолікарняних інфекцій.
Діагностика ґрунтується на використанні клінічних і пара клінічних методів. До клінічних методів належать:
· анамнестичний метод, що включає скарги хворого, анамнез захворювання, анамнез життя та епідеміологічний анамнез;
· об''єктивне обстеження органів і систем хворого.
До пара клінічних відносяться методи специфічної та структурно-функціональної діагностики.
Клінічна діагностика базується на збиранні анамнезу (розпитуванні) та даних об’єктивного обстеження.
Cкарги хворого потрібно збирати ретельно, бо це в багатьох випадках дає змогу запідозрити ту чи іншу інфекційну хворобу. При наявності диспепсичних проявів (нудота, блювання, пронос) необхідно з'ясувати, з чим пов'язано їх виникнення, частоту блювання чи випорожнення, їх характер, об'єм, наявність патологічних домішок. Розпитують про місце та інтенсивність болю (голови, у животі, м'язах, суглобах), порушення сну тощо.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 755 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 |
|