1. Визначення теми. Бронхіт – запальне захворювання бронхів різноманітної етіології, патогномонічними клінічними симптомами якого є кашель та хрипи (сухі та незвучні різнопухирчасті вологі) в бронхіальному дереві при відсутності інфільтративних та вогнищевих змін легеневої тканини.
2.Актуальність теми. Захворювання респіраторного тракту мають найбільшу питому вагу в структурі дитячої інфекційної захворюваності. Хвороби бронхолегеневої системи у дітей виникають частіше і протікають важче, ніж у дорослих, з швидким розвитком дихальної недостатності, що пов’язане як з анатомо-фізіологічними особливостями органів дихання, так і недосконалістю імунологічної реактивності дитячого організму.
Анатомо-фізіологічні особливості дихальної системи та недосконалість імунологічної реактивності у дітей визначають схильність до захворювань бронхолегеневої системи. Захворювання респіраторного тракту мають найбільшу питому вагу в структурі дитячої інфекційної захворюваності.
Найбільш частою формою ураження органів дихання у дітей є бронхіти. Захворюваність гострим бронхітом складає близько 100 на 1000 дітей на рік. У дітей першого року життя вона складає 75 на 1000 дітей. Знання етіопатогенезу, клінічних особливостей, рання та точна діагностика бронхітів, вибір раціональної терапії мають велике значення в зниженні показників смертності, попередженні рецидивування та хронізації процесу.
Усе зазначене підкреслює актуальність даної теми і зумовлює необхідність її поглибленого вивчення.