АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування. 1. При легких та середньо-тяжких формах вітряної віспи в імунокомпетентних пацієнтів терапія спрямована на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень

1. При легких та середньо-тяжких формах вітряної віспи в імунокомпетентних пацієнтів терапія спрямована на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень. Для цього щоденно змінюють одяг, постільну білизну, змащують везикули 1% розчином діамантового зеленого або 1-2% розчином калію перманганату, після їжі полощуть рот розчинами антисептиків.

2. Етіотропна терапія - ацикловір. Показаннями до застосування ацикловіру є:

- пацієнти з онкогематологічними захворюваннями;

- реципієнти органів, кісткового мозку;

- хворі, які отримують кортикостероїдні препарати;

- діти з вродженими імунодефіцитами;

- діти з ВІЛ-інфекцією;

- вроджена вітряна віспа;

- вітряна віспа, яка ускладнена ураженнями нервової системи, гепатитом, тромбоцитопенією, пневмонією;

- тяжкі форми вітряної віспи.

Крім ацикловіру при вітряній віспі ефективними є такі препарати, як валацикловір, фамцикловір, ганцикловір.

Противірусну терапію призначають з першого дня захворювання.

Ацикловір вводять внутрішньовенно по 10 мг/кг маси тіла 3 рази на добу. Курс триває 7 діб чи 48 годин після появи останніх елементів висипу.

Імунокомпетентним дітям старше 2 років та підліткам при тяжких формах хвороби ацикловір можна призначати всередину в дозі 80 мг/кг на добу.

3. При тяжких, генералізованих формах вітряної віспи, особливо у новонароджених та дітей першого року життя, можливе використання специфічного варицело-зостерного імуноглобуліну у дозі 0,2 мл/кг маси тіла.

Профілактика. Хворого на вітряну віспу ізолюють до 5-го дня з моменту появи останніх елементів висипу. У дитячих колективах карантин при вітряній віспі накладається з 11-го по 21-й день від моменту контакту.

На сьогодні розроблена жива вакцина проти вітряної віспи, яку використовують у 80 країнах світу.

ПАРОТИТНА ІНФЕКЦІЯ

Шифр МКХ -10 – В-26

Паротитна інфекція – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі та переважним ураженням залозистих органів та нервової системи.

Етіологія. Збудником інфекції є РНК-вмісний вірус, який належить до роди­ни Paramyxoviridae.

Епідеміологія. Джерелом інфекції є тільки хвора людина, яка стає заразною з останніх 2 діб інкубаційного періоду. Найвищий ризик заразитися на 3-5-й день від початку захворювання, вірусовиділення припиняється на 9-й день захворювання.

Механізм передачі повітряно-краплин­ний. Вірус потрапляє за межі організму людини з крапельками сли­ни. Допускається трансплацентарний механізм передачі вірусу з наступним формуванням у плода фіброеластозу ендокарда.

Сприйнятливість - висока, індекс контагіозності - 70-85%. Частіше хво­ріють діти 7—15 років.

Після перенесеної інфекції імунітет стійкий, збері­гається протягом життя людини.

Патогенез. Вхідними воротами збудника є слизова оболонка рота, носа, глотки. Після первинної фіксації та накопичення віру­су в ділянці вхідних воріт вірус через кров, лімфатичну систему про­никає у залозисті органи, в першу чергу слинні залози, рідше — у нервову систему. В органах-мішенях він активно розмножується та накопичується. В подальшому здійснюється по­вторний вихід вірусу у кров. Під час вторинної вірусемії можливість проникнення вірусу у ЦНС та ураження інших залозистих органів значно збільшується.

Клінічні критерії. Інкубаційний період – 11-21 (23-25) день, найчастіше — 16-20 днів. В останні 2 дні інкубаційного періоду можуть виникати продромальні явиша — загальна слабість, головний біль, міалгії, артралгії, блювання, сухість в роті, біль під час ковтання, за мочкою вуха з'яв­ляється болючість під час пальпації (симптом Філатова). У дітей ран­нього віку можуть бути судоми, менінгеальні симптоми. Продро­мальний період буває частіше при тяжких формах паротитної інфекції.