 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Діагностика при природженій краснусі1. Імуноферментний аналіз (ІФА) - виявлення специфічних антитіл класу Ig M. 2. Серологічний метод (РПГА) - стійкий позитивний результат. 3. Виявлення РНК вірусу (кров, сеча, слина, кал, спинномозкова рідина) методом ПЛР. Лікування хворих з неускладненим перебігом набутої краснухи проводять у домашніх умовах. 1. Ліжковий режим протягом гострого періоду. 2. Загально-гігієнічні заходи. 3. Часте провітрювання приміщень. 4. Симптоматична терапія: жарознижуючі при підвищенні температури тіла (парацетамол, ібупрофен) та інше. Лікування хворихна природжену краснуху — залежно від характеру основних клінічних синдромів у профільному стаціонарі в ізольованій палаті. Профілактика. Хворого на краснуху ізолюють до 5-го дня з моменту розвитку хвороби, у разі природженої краснухи — до 1 року. На контактних неімунних дітей накладається карантин на 21 день. При контакті вагітної жінки з хворим на краснуху необхідно серологічно визначити її чутливість до інфекції. При наявності у неї високих титрів специфічних IgG вона є імунною, і плоду не загрожує інфікування. Якщо антитіла відсутні, пробу на антитіла до вірусу краснухи слід повторити через 4-5 тижнів. При наявності сероконверсії жінці рекомендують переривання вагітності. Якщо друга проба не містить антитіл, беруть ще одну пробу через 1 міс. Специфічну профілактику краснухи здійснюють живою краснушною вакциною у віці 12-15 міс. з подальшою ревакцинацією у 6 років. Розчинений препарат вводять підшкірно або внутрішньом׳язово.
КІР ШИФР МКХ– 10 – В- 05 Кір Кір – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з повітряно-краплинним механізмом передачі, яке характеризується циклічним перебігом, порушенням загального стану, запаленням верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки ротової порожнини, очей та плямисто-папульозним висипом. Етіологія – РНК-вмісний вірус, що належить до родини Paramixoviridae, роду Morbillivirus. Епідеміологія. Джерело інфекції – тільки хвора людина, яка стає заразною в останні 24—48 год. інкубаційного періоду. Вона виділяє вірус протягом усього катарального періоду і ще 5 днів після появи висипу. Найбільш заразним є хворий на кір у катаральний період. Механізм передачі – повітряно-краплинний. Сприйнятливість – загальна, індекс контагіозності – 95-98 %. Після перенесеного гострого кору формується стійкий довічний імунітет. Патогенез. Вхідними воротами є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і кон׳юнктива ока. Вірус проникає у підслизовий простір і регіонарні лімфатичні вузли, де відбуваються його фіксація і первинна реплікація. З 3-го дня інкубаційного періоду вірус проникає в кров (первинна віремія), із крові вірус кору потрапляє в селезінку, печінку, кістковий мозок, лімфатичні вузли, інфікує мононуклеари і лімфоцити. З 7-го дня інкубаційного періоду розвивається повторна віремія, яка призводить до фіксації вірусу в епітеліальних клітинах шкіри, дихальних шляхів, кон'юнктиви ока, кишечнику з розвитком в них дистрофічних змін. Внаслідок ураження ендотелію судин порушуються мікроциркуляція і лімфотечія у підслизовому просторі, що створює умови для розвитку вторинної бактеріальної інфекції. Ураження клітин імунної системи призводить до імуносупресії, зниження клітинного імунітету, що створює додаткові умови для розвитку вторинних бактеріальних ускладнень. Під час віремії при кору нерідко вірус проникає в клітини ЦНС, що може призвести до розвитку корового енцефаломієліту. Клінічні критерії. 1. Інкубаційний період – 9-17 днів; у тих, хто отримував імуноглобулін, препарати крові, імунодепресанти у період після контакту, - 21 день. 2. Катаральний період - триває 4-5 днів: - початок хвороби гострий; - підвищення температури тіла до 38-39 °С; - симптоми порушення загального стану; - наростаючі катаральні явища: рясний нежить, настійливий сухий кашель, сиплий голос; - кон׳юнктивіт, склерит, світлобоязнь, блефароспазм – виникають на 2-3 добу; - на слизовій оболонці м׳якого та твердого піднебінь – плямиста енантема; - на слизовій оболонці щік проти малих корінних зубів, яснах та інших слизових оболонках ротової порожнини визначаються дрібні плями білого кольору (симптом Філатова-Бельського-Копліка) - за 1-2 дні до періоду висипань; - двогорбий характер температури до висипу. 3. Період висипу: - погіршується загальний стан; - температура тіла підвищується до 39-40 °С та залишається підвищеною весь період висипу; - катаральні явища зростають; - висип плямисто-папульозний, насичено-червоного кольору, на незміненому фоні шкіри, схильний до злиття. Характерна етапність: перша доба – за вухами, на обличчі; друга доба – на шиї, плечовому поясі, верхній частині тулуба; третя доба – поширюється на весь тулуб, руки, проксимальну ділянку ніг; четверта доба – на всі нижні кінцівки. 4. Період пігментації: - розвивається в тій послідовності, що й висип; - на місці висипу з׳являються пігментні плями; - покращується самопочуття; - нормалізується температура тіла; - зникають катаральні явища (7-9 день від початку висипки). 5. Період реконвалесценції: - пігментація завершується висівкоподібним лущенням; - корова анергія (3-4 тижні). Ускладнення: - пов׳язані з дією самого вірусу (стенозуючий ларинготрахеобронхіт, пневмонія, енцефаліт та енцефаломієліт, ентероколіт, міокардит, перикардит, дефіцит вітаміну А аж до розвитку сліпоти, тромбоцитопенічна пурпура, що має назву «чорний кір», безжовтяничний гепатит); - зумовлені приєднанням вторинної бактеріальної інфекції (стоматит, гінгівіт, глосит, отит, синусит, бронхіт, пневмонія, плеврит, гнійний кон׳юнктивіт, блефарит, виразковий кератит, періорбітальна флегмона, інфекція сечових шляхів, гастроентероколіт). Діагноз кору можна поставити, опираючись тільки на клінічні діагностичні критерії. У випадках складної клінічної діагностики використовують додаткові дослідження. 1. Загальний аналіз крові - лейкопенія, лімфоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія. 2. Цитологічне дослідження (цитоскопія) мазків-відбитків з ротоглотки – виявлення типових для кору багатоядерних гігантських клітин. 3. Серологічні методі (РТГА та РПГА) – збільшення титру антитіл в динаміці в 4 та більш разів. 4. Імуноферментний аналіз (ІФА) – виявлення антитіл до вірусу кору класу Ig M (гострий період), наростання титру класу Ig G в 4 рази та більше (перенесена хвороба). Лікування хворих на кір здійснюється переважно в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають хворі: першого року життя, з тяжкими формами кору, з ускладненнями, за епідемічними показами. Неускладнений легкий, середньо-тяжкий кір та атипові форми кору не потребують медикаментозного лікування. Хворим призначають: 1. Ліжковий режим протягом періоду гарячки. 2. Гігієнічні заходи стосовно ротової порожнини та очей. 3. Часте провітрювання приміщень. 4. При нежиті – судинозвужуючі препарати. 5. При кашлі – муколітичні препарати. 6. Вітамін А внутришньо. Профілактика. У дитячих колективах оголошується карантин з 9-го по 17-й день з моменту контакту. Хворий на кір є джерелом зараження протягом останніх 48 год. інкубаційного періоду, весь катаральний період і 5 днів з дня появи висипу. Хворий на кір, перебіг якого ускладнився пневмонією, енцефалітом, вважається заразним до 10-го дня з моменту появи висипу. Специфічна профілактика проводиться живою вакциною у віці 12-15 міс. з подальшою ревакцинацією у віці 6 років. Вакцина вводиться підшкірно в об'ємі 0,5 мл під лопатку або в область плеча.
Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 647 | Нарушение авторских прав |