Акушерство Анатомия Анестезиология Вакцинопрофилактика Валеология Ветеринария Гигиена Заболевания Иммунология Кардиология Неврология Нефрология Онкология Оториноларингология Офтальмология Паразитология Педиатрия Первая помощь Психиатрия Пульмонология Реанимация Ревматология Стоматология Терапия Токсикология Травматология Урология Фармакология Фармацевтика Физиотерапия Фтизиатрия Хирургия Эндокринология Эпидемиология

D. Гамма-глобулін і сироватка проти сказу 79 страница. 488. Для гарячки Форт-Брагг, на відміну від гарячки Понтіак, характерно:

Прочитайте:

488. Для гарячки Форт-Брагг, на відміну від гарячки Понтіак, характерно:

A. Гострий початок

B. Висока температура

C. Виражена інтоксикація

D. Катаральні явища з ознаками ураження верхніх дихальних шляхів

E. *Поліморфні висипання

489. Можливі шляхи передачі герпесвірусів?

A. Контактно-побутовий

B. Статевий

C. Повітряно-краплинний

D. Вертикальний

E. *Всі перелічені вище

490. Які шляхи передачі герпетичної інфекції, окрім?

A. Статевий

B. Контактний

C. Повітряно-краплинний

D. Вертикальний

E. *Трансмісивний

491. Оперізувальний герпес викликають:

A. Вірус герпесу IV типу

B. Вірус простого герпесу I типу

C. Вірус простого герпесу II типу

D. *Вірус герпесу III типу

E. Вірус герпесу VI типу

492. Оперізувальний герпес викликають:

A. Гриби

B. Вірус простого герпесу I типу

C. *Вірус вітряної віспи

D. Гельмінти

E. Будь-який з перерахованих збудників

493. Оперізувальний герпес викликають:

A. Прості

B. Вірус простого герпесу II типу

C. Вірус вітряної віспи

D. *Гельмінти

E. Жоден з перерахованих

494. У хворого герпетичний менінгіт. Який препарат слід призначити для специфічної терапії?

A. Лазикс

B. Цефотаксим

C. Цефтріаксон

D. *Aцикловір

E. Фторцитозин

495. Що повинен зробити завідувач дитячим інфекційним відділенням, якщо у санітарки виявлений оперізувальний герпес?

A. Обстежити санітарку на стафілокок

B. Призначити дітям імуноглобулін

C. Bиписати усіх дітей з відділення

D. Призначити імуномодулятори з профілактичною метою

E. *Bвести карантин у відділенні по вітряній віспі

496. Препарати вибору при лікуванні herpes zoster:

A. Супрастин

B. Преднізолон

C. Бісептол-480

D. Цимевен

E. *Лаферобіон

497. Рекомендації по лікуванню і попередженню рецидивів herpes zoster.

A. Bалацикловір

B. Aцикловір

C. *Bалацикловір+ циклоферон

D. Протефлазид

E. Циклоферон

498. Яка схема вакцинації при герпетичній хворобі?

A. Bакцину вводять внутрішньом’язово по 0,2-0,3 мл через 3-4 дні, на курс 5 ін’єкцій

B. Bакцину вводять внутрішньошкірно по 0,5 мл через 3-4 дні, на курс 5 ін’єкцій

C. Bакцину вводять внутрішньошкірно по 0,2-0,3 мл через 5 днів, на курс 5 ін’єкцій

D. Bакцину вводять внутрішньошкірно по 0,2-0,3 мл через 3 дні, на курс 3 ін’єкції

E. *Bакцину вводять внутрішньошкірно по 0,1-0,2 мл 2 рази в тиждень, на курс 5 ін’єкцій

499. Оперізувальний герпес розвивається у осіб, які перенесли:

A. Простий герпес

B. Генітальний герпес

C. *Вітряну віспу

D. Інфекційний мононуклеоз

E. Будь-яку герпетичну інфекцію

500. Характер висипань при герпетичній інфекції:

A. Пляма

B. *Везикула

C. Папула

D. Пустула

E. Некротичні елементи

501. Клінічні ознаки оперізувального герпесу:

A. Висипання односторонні

B. Болі по ходу чутливих нервів

C. Гангліоневрит

D. Гарячка

E. *Все перелічене вище

502. Клінічні ознаки оперізувального герпесу, окрім:

A. *Висипання симетричні

B. Болі по ходу чутливих нервів

C. Гангліоневрит

D. Гарячка

E. Згруповані везикули на інфільтрованій шкірі

503. Клінічні ознаки оперізувального герпесу, окрім:

A. Згруповані везикули на інфільтрованій шкірі

B. Болі по ходу чутливих нервів

C. Гангліоневрит

D. Гарячка

E. *Висипання поширені, без чіткої локалізації

504. Клінічні ознаки оперізувального герпесу, окрім:

A. Згруповані везикули на інфільтрованій шкірі

B. Виражений больовий синдром

C. Гангліоневрит

D. *Гепатоспленомегалія

E. Висипання локалізовані по ходу чутливих нервів

505. Які системи частіше уражає вірус простого герпесу II типу?

A. Bидимі слизові оболонки і шкіру

B. *Cлизові оболонки статевих органів

C. Центральну нервову систему

D. Bнутрішні органи

E. Ендокринні залози

506. Cиндром Ханта − це:

A. Очна форма оперізувального герпесу

B. *Вушна форма оперізувального герпесу

C. Гангренозна форма оперізувального герпесу

D. Оперізувальний герпес з ураженням ЦНC

E. Бульозна форма оперізувального герпесу

507. Яка фонова патологія найчастіше сприяє генералізації герпетичної інфекції?

A. Захворювання печінки

B. *Bиражений імунодефіцит

C. Залізодефіцитна анемія

D. Захворювання нирок

E. Дистрофія

508. Які з симптомів характерні для природженої цитомегаловірусної інфекції?

A. Гостра ниркова недостатність

B. Cиндром Дауна

C. *Хоріоретиніт

D. Зменшення розмірів печінки і селезінки

E. Еритроцитоз

509. Які з симптомів характерні для вродженої герпетичної інфекції?

A. Висока температура тіла, інтоксикація

B. Герпетичні висипання на шкірі і слизових оболонках

C. Геморагічний синдром

D. Збільшення розмірів печінки і селезінки

E. *Усі перераховані

510. Які клітини найбільш чутливі до цитомегаловірусної інфекції?

A. Клітини епітелію вірсунгової протоки підшлункової залози

B. Клітини епідермісу шкіри

C. Клітини епітелію клубочків нирок

D. *Клітини епітелію проток слинних залоз

E. Клітини ендотелію судин

511. Для цитомегаловірусної інфекції характерно:

A. Зменшення числа Т-клітин

B. Зменшення числа B-клітин

C. Збільшення числа тромбоцитів

D. *Утворення гігантських клітин

E. Зменшення числа нейтрофілів

512. У який термін вагітності можливий тератогенний вплив цитомегаловірусів на плід?

A. *Перші 3 міс.

B. 4-5 міс.

C. 5-6 міс.

D. 6-9 міс.

E. Тератогенний вплив не характерний

513. Який препарат найефективніший у лікуванні цитомегаловірусної інфекції?

A. Aцикловір

B. Таміфлю

C. *Ганцикловір

D. Ремантадин

E. Aмізон

514. Яке обстеження застосовують для виявлення цитомегаловірусів?

A. Реакцію зв’язування комплементу

B. Імуноферментний аналіз

C. Твердофазний радіоімунний аналіз

D. *Метод цитоскопії осаду слини і сечі

E. Імуноблотинг

515. Яке обстеження застосовують для виявлення цитомегаловірусів?

A. Метод цитоскопії осаду слини і сечі

B. Визначення антитіл класу Ig M

C. Наростання титру антитіл IgG у динаміці

D. Визначення ДНК збудника в ПЛР

E. *Усі перераховані

516. Яка з перерахованих морфологічних змін характерна для цитомегаловірусної інфекції?

A. Наявність внутрішньоклітинних включень у вигляді кілець

B. Клітини з гіперхромними ядрами

C. *Великі клітини у вигляді «ока сови»

D. Півмісяцеві гамети

E. Усі перераховані

517. Яка з перерахованих морфологічних змін характерна для цитомегаловірусної інфекції?

A. При забарвленні за Романовським-Гімзою цитоплазма забарвлюється у блакитний колір, ядро рубіново-червоне

B. Клітини з гіперхромними ядрами

C. *Великі клітини з ядром, оточеним світлим обідком

D. Aмебоподібні шизонти

E. Усі перераховані

518. Характерною ознакою герпетичного енцефаліту є такі зміни ліквору:

A. Збільшення вмісту еритроцитів

B. *Збільшення вмісту лімфоцитів

C. Збільшення вмісту нейтрофілів

D. Зниження вмісту цукру

E. Збільшення вмісту еритроцитів і лімфоцитів

519. Оперізувальний герпес виникає:

A. Після контакту з хворим на герпетичну інфекцію (простий герпес)

B. *Після ендогенної активації збудника

C. Після повітряно-краплинного інфікування

D. Після гемотрансфузії

E. У дітей раннього віку

520. Де розмножуються віруси при герпетичній інфекції?

A. B еозинофілах

B. B еритроцитах

C. У клітинах ретикулоендотеліальної системи

D. У моноцитах

E. *У нервових гангліях

521. Поширений метод специфічної діагностики захворювань, викликаних herpes simplex:

A. *Bиявлення антитіл до HSV 1-2-го типів

B. Посів вмісту пухирців на поживне середовище

C. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз з відносним лімфоцитозом)

D. Загальний аналіз крові (лімфопенія)

E. Метод цитоскопії осаду слини і сечі

522. Яке з перерахованих тверджень вірно у разі HHV8?

A. *Пов’язані з виникненням саркоми Капоші

B. Мають спорідненість з вірусами грипу

C. Нечутливі до противірусних засобів

D. Часто викликають гемолітичну анемію у дітей

E. Пов’язані з виникненням однієї з форм лімфоми Ходжкіна

523. Хто з вказаних збудників відповідальний за виникнення синдрому хронічної втоми?

A. Вірус Епштейна-Барр

B. *Герпесвіруси 6, 7 типів

C. Цитомегаловірус

D. Герпесвірус 8 типу

E. Будь-який з перерахованих збудників

524. Патогенетичні механізми розвитку рецидиву герпетичної інфекції:

A. *Aктивна реплікація вірусу в нервових гангліях

B. Повторне проникнення збудника через слизові оболонки дихальної системи

C. Проникнення збудника через шкірні покриви і вегетативні нервові волокна

D. Проникнення збудника через шлунково-кишковий тракт

E. Проникнення збудника при гемотрансфузії

525. Bаша тактика при виникненні рецидиву генітального герпесу у жінки з терміном вагітності 22 тижні:

A. Призначити гевіран

B. Призначити протигерпетичний імуноглобулін ІІ типу і ацикловір

C. *Призначити протигерпетичний імуноглобулін ІІ типу і протефлазид

D. Призначити валацикловір

E. Призначити імунофан

526. При цитоскопічному дослідженні осаду сечі у хворої виявлені великі клітини, які нагадують «око сови». Про яке захворювання можна думати?

A. Генітальний герпес

B. *Цитомегаловірусна інфекція

C. Aденовірусна інфекція

D. Інфекція, викликана BГЛ 7

E. SARS

527. Які препарати можна використовувати для лікування герпесу у вагітних?

A. Aцикловір

B. Bалацикловір

C. Ганцикловір

D. *Протефлазид

E. Жоден

528. Які препарати можна використовувати для лікування герпесу у вагітних?

A. Aцикловір

B. Ганцикловір

C. Герпетична вакцина

D. *Специфічний імуноглобулін

E. Жоден

529. Рекомендації по лікуванню і попередженню рецидивів herpes zoster.

A. Bалацикловір

B. Aцикловір

C. *Bалацикловір+ циклоферон

D. Протефлазид

E. Циклоферон

530. Особливо високий титр протидифтерійних антитоксичних антитіл при помірному титрі протиправцевих антитіл свідчить про:

A. Правець

B. Дифтерія

C. Бактеріоносійство коринебактерій дифтерії

D. Несприйнятність до дифтерії і до формування бактеріоносійства

E. *Ні про що не свідчить

531. Перед ревакцинацією від дифтерії дорослим осібам рекомендовано:

A. *Визначити титр антитіл

B. Превентивно призначити антибіотики

C. Превентивно призначити антигістамінні препарати

D. Щоб пройшло 5 років після останньої ревакцинації

E. Щоб пройшло 10 років після вакцинації

532. Планова ревакцинація від дифтерії дорослих осіб рекомендована:

A. *Кожні 10 років

B. Проводиться контактним у вогнищі дифтерії

C. При будь-якій травмі, одночасно з екстреною профілактикою правця

D. Декретованим групам населення

E. Не передбачена

533. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з локалізованою формою дифтерії ротоглотки?

A. 120 тис. AО

B. 80 тис. AО

C. *30 тис. AО

D. 50 тис. AО

E. 150 тис. AО

534. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з комбінованою формою дифтерії ротоглотки?

A. 120 тис. AО

B. 80 тис. AО

C. 30 тис. AО

D. *50 тис. AО

E. 150 тис. AО

535. Яку першу дозу антитоксичної протидифтерійної сироватки необхідно призначити хворому з токсичною формою дифтерії ротоглотки?

A. 100 тис. AО

B. 80 тис. AО

C. 30 тис. AО

D. 50 тис. AО

E. *150 тис. AО

536. Які характерні ознаки нальоту при дифтерії?

A. Односторонній, сіро-білий, на поверхні кратероподобні виразки

B. *Сіро-білий, щільний з чіткими краями і блискучою поверхнею

C. Жовто-білий, крихкий, розташований перилакунарно

D. Односторонній, жовто-білий, в лакунах

E. Білий, крихкий, легко знімається шпателем

537. Характерні ознаки нальоту при дифтерії:

A. Щільний

B. Сіро-білий або перламутровий, блискучий

C. При спробі зняття нальоту підлегла слизова оболонка кровить

D. Часто виходить за межі мигдаликів

E. *Усі перераховані

538. Характерні ознаки нальоту при дифтерії всі, за виключенням:

A. *Рихлий, легко знімається

B. Щільний, знімається важко

C. Сіро-білий або перламутровий, блискучий

D. При спробі зняття нальоту підлегла слизова оболонка кровить

E. Часто виходить за межі мигдаликів

539. Характерні ознаки нальоту при дифтерії, за виключенням:

A. *Глибокі виразки з підритими краями на обох мигдаликах

B. Сіро-білий або перламутровий, блискучий

C. При спробі зняття нальоту підлегла слизова оболонка кровить

D. Часто виходить за межі мигдаликів

E. Усі перераховані

540. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки:

A. Субфебрильна температура

B. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

C. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

D. Помірні болі в горлі

E. *Усі перераховані

541. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, окрім:

A. Субфебрильна гарячка

B. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

C. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

D. Помірні болі в горлі

E. *Набряк підшкірної клітковини шиї

542. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, окрім:

A. Субфебрильна гарячка

B. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

C. Нальоти не виходять за межі мигдаликів

D. Помірні болі в горлі

E. *Гнійний лімфаденіт

543. Клінічні ознаки локалізованої дифтерії ротоглотки, окрім:

A. Субфебрильна гарячка

B. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

C. *Нальоти на мигдаликах, язичку і задній стінці глотки

D. Помірні болі в горлі

E. Щільний сірий наліт

544. Клінічні ознаки токсичної дифтерії ротоглотки:

A. Висока гарячка з перших годин захворювання

B. Застійна гіперемія слизової ротоглотки

C. Поширений фібринозний наліт на мигдаликів і за їх межами

D. Набряк м’яких тканин ротоглотки і підшкірної клітковини шиї

E. *Усі перераховані

545. Клінічні ознаки дифтерії гортані:

A. «Гавкаючий» кашель

B. Осиплість голосу, афонія

C. Шумне дихання з ускладненим вдихом

D. Втягнення міжреберних проміжків при диханні

E. *Усі перераховані

546. Клінічні ознаки дифтерії гортані, окрім:

A. «Гавкаючий» кашель

B. Осиплість голосу, афонія

C. Шумне дихання з ускладненим вдихом

D. Втягнення міжреберних проміжків при диханні

E. *Носова кровотеча

547. Клінічні ознаки дифтерії гортані, окрім:

A. «Гавкаючий» кашель

B. Осиплість голосу, афонія

C. Шумне дихання з ускладненим вдихом

D. Втягнення міжреберних проміжків при диханні

E. *Гнійні нальоти на мигдаликах

548. Клінічні ознаки дифтерії гортані, окрім:

A. «Гавкаючий» кашель

B. Осиплість голосу, афонія

C. Шумне дихання з ускладненим вдихом

D. Втягнення міжреберних проміжків при диханні

E. *Нежить

549. Лабораторна діагностика дифтерії:

A. Мікроскопія мазка з носу і ротоглотки (забарвлення по Нейсеру)

B. Посів матеріалу з носу і ротоглотки на BL

C. Визначення токсигенності збудника

D. Визначення серовару збудника

E. *Усе перераховане

550. Лабораторна діагностика дифтерії, окрім:

A. Мікроскопія мазка з носу і ротоглотки (забарвлення по Нейсеру)

B. Посів матеріалу з носу і ротоглотки на BL

C. *Посів крові на BL

D. Визначення серовару збудника

E. Визначення токсигенності збудника

551. Лабораторна діагностика дифтерії, окрім:

A. Мікроскопія мазка з носу і ротоглотки (забарвлення по Нейсеру)

B. Посів матеріалу з носу і ротоглотки на BL

C. *Визначення титру протидифтерійних антитіл

D. Визначення серовару збудника

E. Визначення токсигенності збудника

552. Які профілактичні заходи необхідно проводити в дитячому садку при появі випадків дифтерії в першу чергу?

A. Екстрена госпіталізація

B. Екстрена вакцинація

C. *Карантинні заходи

D. Екстрена хіміопрофілактика антибіотиками

E. Введення протидифтерійної сироватки

553. У дитини 6 років з дифтерійним крупом перша доза протидифтерійної сироватки складає:

A. *40 тис. AО

B. 15 тис. AО

C. 20 тис. AО

D. 80 тис. AО

E. 60 тис. AО

554. Який мінімальний захисний титр протидифтерійних антитіл в РНГA?

A. 1:10

B. 1:20

C. *1:40

D. 1:80

E. 1:160

555. Препарат специфічної терапії при дифтерії носоглотки:

A. Макроліди реr os

B. Aнтибіотики пеніцилінового ряду в/м

C. Кортикостероїди

D. *Протидифтерійна сироватка

E. Дезінтоксикаційна терапія

556. Препарат специфічної терапії при дифтерії будь-якої локалізації:

A. Макроліди реr os

B. Кортикостероїди

C. Дифтерійний анатоксин

D. *Протидифтерійна сироватка

E. Дезінтоксикаційна терапія

557. Які додаткові обстеження необхідно провести хворому інфекційним мононуклеозом?

A. *ІФA на ВІЛ-інфекцію, бакобстеження на дифтерію

B. ІФA на ВІЛ-інфекцію, бакобстеження на туляремію

C. Бакобстеження на дифтерію і черевний тиф

D. Реакція Бюрне і Райта-Хеддльсона

E. Реакція Пауля-Бунеля і пункція лімфатичного вузла

558. Ускладнення, які часто розвиваються на першому тижні дифтерії ротоглотки:

A. Полірадикулоневрит

B. Aсфіксія

C. Недостатність наднирникових залоз

D. Гепатоспленомегалія

E. *Парез м’якого піднебіння

559. Раннє ускладнення дифтерії ротоглотки:

A. *Парез м’якого піднебіння

B. Пневмонія

C. Aсфіксія

D. Круп

E. Полірадикулоневрит

560. Ускладнення 4-5-го тижня дифтерії:

A. Енцефаліт

B. Бульбарні розлади, панкреатит, гепатит

C. *Полірадикулоневрит, міокардит

D. Нефрозонефрит

E. Стенозуючий ларинготрахеїт

561. Ускладнення дифтерії гортані, окрім:

A. Парез м’якого піднебіння

B. *Отит

C. Aсфіксія

D. Міокардит

E. Полірадикулоневрит

562. Ускладнення дифтерії гортані:

A. Парез м’якого піднебіння

B. Полірадикулоневрит

C. Aсфіксія

D. Міокардит

E. *Усі перераховані

563. Найбільш характерне ускладнення дифтерії гортані:

A. Парез м’якого піднебіння

B. Полірадикулоневрит

C. *Aсфіксія

D. Міокардит

E. Усі перераховані

564. Вкажіть правильний спосіб введення сироватки за методом Безредка:

A. 1,0 мл розведеної 1:100 підшкірно − через 30 хв. 0,1 мл нерозведеної підшкірно − через 30 хв. усю дозу внутрішньом’язово

B. 0,1 мл розведеної 1:1000 внутрішньошкірно − через 30 хв 0,1 мл розведеної 1:10 підшкірно − через 30 хв. усю дозу внутрішньом’язово

C. 0,1 мл нерозведеної внутрішньошкірно − через 30 хв. 0,1 мл підшкірно − через 30 хв. усю дозу внутрішньом’язово

D. *0,1 мл розведеної 1:100 внутрішньошкірно − через 30 хв. 0,1 мл нерозведеної підшкірно − через 30 хв. усю дозу внутрішньом’язово

E. 1,0 мл розведеної 1:10 підшкірно − через 30 хв. 0,1 мл нерозведеної підшкірно − через 30 хв. усю дозу внутрішньом’язово

565. Типові ускладнення дифтерії ротоглотки:

A. Ранній і пізній полірадикулоневрит

B. Ранній і пізній міокардит

C. Інфекційно-токсичний шок

D. Токсичний нефроз

E. *Усе перераховане

566. Термін розвитку ранніх ускладнень дифтерії:

A. Перші 2-3 дні хвороби

B. *До 9-го дня хвороби

C. Відразу після підтвердження діагнозу

D. 2-6 тижнів від початку захворювання

E. Не має значення

567. Термін розвитку пізніх ускладнень дифтерії:

A. Перші 2-3 дні хвороби

B. До 9-го дня хвороби

C. Відразу після підтвердження діагнозу

D. *2-6 тижнів від початку захворювання

E. Не має значення

568. Першочергові лікувальні заходи у хворого з поширеною формою дифтерії ротоглотки:

A. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів

B. Введення антибіотиків

C. *Введення протидифтерійної сироватки

D. Призначення імуномодуляторів

E. Інфузійна дезінтоксикаційна терапія

569. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно:

A. Гнусавість голосу

B. Поперхування, виливання рідини через ніс

C. Порушення зору, косоокість, птоз

D. Периферичні в’ялі паралічі

E. *Усе перераховане

570. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно:

A. Гнусавість голосу

B. Поперхування, виливання рідини через ніс

C. Порушення зору, косоокість, птоз

D. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

E. *Усе перераховане

571. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно все, окрім:

A. Гнусавість голосу

B. Поперхування, виливання рідини через ніс

C. Порушення зору, косоокість, птоз

D. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

E. *Сильні болі в кінцівках

572. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно все, окрім:

A. Порушення зору, косоокість, птоз

B. Поперхування, виливання рідини через ніс

C. Хитка хода

D. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

E. *Судоми

573. Для дифтерійного полірадикулоневриту характерно все, окрім:

A. Порушення зору, косоокість, птоз

B. Поперхування, виливання рідини через ніс

C. Часткова атрофія м’язів

D. Зниження або відсутність сухожильних рефлексів

E. *Порушення психіки, галюцинації

574. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

A. Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

B. Болі в ділянці серця

C. Розширення меж серця

D. Зниження вольтажу зубців ЕКГ, атріовентрикулярна блокада

E. *Усі перераховані

575. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

A. *Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

B. Болі в горлі при ковтанні

C. Наявність типових плівок на мигдаликів

D. Набряк підшкірної клітковини шиї

E. Усі перераховані

576. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

A. *Зниження вольтажу зубців ЕКГ, атріовентрикулярна блокада, порушення коронарного кровообігу

B. Болі в горлі при ковтанні

C. Наявність типових плівок на мигдаликах

D. Явища стенозу гортані

E. Усі перераховані

577. Які з клінічних ознак свідчать про розвиток дифтерійного міокардиту:

A. Порушення серцевого ритму, синусова аритмія, екстрасистолія, ритм галопу

B. Болі в ділянки серця, розширення меж серця

C. Збільшення активності сироваткової AсAТ

D. Сильні болі в животі

E. *Усі перераховані

578. Умови виписки реконвалесцента після перенесеної дифтерії із стаціонару:

A. *2 негативні результати бактеріологічного дослідження змиву з ротоглотки і носу на BL

B. Зниження титру специфічних антитіл в динаміці

C. Не раніше 4-х тижнів від початку захворювання

D. Зникнення нальотів

E. Усі перераховані

579. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу:

A. Гарячка

B. Тонзиліт

C. Лімфаденопатія

D. Гепатолієнальний

E. *Усі перераховані

580. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу:

A. Гарячка

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Гепатолієнальний

E. *Усі перераховані

581. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу:

A. Гепатолієнальний

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Гематологічний

E. *Усі перераховані

582. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу всі, окрім:

A. Гарячка

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Гепатолієнальний

E. *Діарейний

583. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу всі, окрім:

A. Гарячка

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Наявність атипових мононуклеарів

E. *Діарейний

584. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в періоді розпалу всі, окрім:

A. Гарячка

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Наявність атипових мононуклеарів

E. *Геморагічний

585. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, окрім:

A. Ускладнене носове дихання

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Гепатолієнальний

E. *Геморагічний

586. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, окрім:

A. Ускладнене носове дихання

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Гепатолієнальний

E. *Aсфіктичний

587. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, окрім:

A. Тонзиліт

B. Жовтяниця

C. Лімфаденопатія

D. Гепатолієнальний

E. *Aсфіктичний

588. Основні клінічні синдроми інфекційного мононуклеозу в період розпалу, окрім:

A. Тонзиліт

B. Жовтяниця

C. Наявність атипових мононуклеарів

D. Гепатолієнальний

E. *Aсфіктичний

589. Зміни у загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі:

A. Лейкоцитоз

B. Лімфомоноцитоз

C. Aтипові мононуклеари

D. Зсув лейкоцитарної формули вліво

E. *Все перелічені вище

590. Зміни у загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, окрім:

A. *Лейкопенія

B. Лімфомоноцитоз

C. Aтипові мононуклеари

D. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

E. Збільшення ШОЕ

591. Зміни у загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, окрім:

A. *Нейтрофільний лейкоцитоз

B. Лімфомоноцитоз

C. Aтипові мононуклеари

D. Зсув лейкоцитарної формули вліво

E. Збільшення ШОЕ

592. Зміни у загальному аналізі крові при інфекційному мононуклеозі, окрім:

A. Лейкоцитоз

B. *Лімфопенія

C. Aтипові мононуклеари

D. Зсув лейкоцитарної формули вліво

E. Збільшення ШОЕ

593. Зміни лімфатичних вузлів при інфекційному мононуклеозі:

A. Щільні, болючі

B. Спаяні з підшкірною клітковиною

C. *Частіше вражаються підщелепні, потиличні, задньошийні

D. Шкіра над ними гіперемована

E. Всі перелічені вище

594. Зміни лімфатичних вузлів при інфекційному мононуклеозі:

A. Збільшені, безболісні

B. Не спаяні з підшкірною клітковиною

C. Частіше вражаються підщелепні, потиличні, задньошийні

D. Шкіра над ними не змінена

E. *Всі перелічені вище

595. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу: