АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

D. Гамма-глобулін і сироватка проти сказу 90 страница

A. *Теніаринхоз

B. Дифілоботріоз

C. Теніоз

D. Трихінельоз

E. Цистицеркоз

490. Шофер звернувся зі скаргами на слабість, роздратування, біль голови, гарячку, сухий кашель, біль у грудях, задишку. У легенях визначаються множинні сухі, рідше вологі хрипи без притуплення перкуторного звуку. У харкотинні – еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, домішки крові. На повторних рентгенограмах легень видно поодинокі чи множинні еозинофільні інфільтрати різних розмірів, що змінюють форму й локалізацію (синдром Лефлера).

A. Туберкульоз легень

B. Запалення легень

C. Бронхіт

D. СНІД

E. *Аскаридоз

491. Службовець захворів гостро. З’явився несподіваний для нього профузний пронос, до якого приєдналось багаторазове блювання з великою кількістю блювотиння. Хворий прибув з однієї з країн Південно-Східної Азії, де перебував близько 3 тижнів. Tемпература тіла – 36,1 °С. Живіт втягнутий, не болючий. Випорожнення нагадують рисовий відвар. Які найвірогідніші зміни будуть у крові?

A. Збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, відносної щільності плазми крові, гіперкаліємія, метаболічний ацидоз

B. Зменшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, відносної щільності плазми крові, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз

C. Зменшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, збільшення відносної щільності плазми крові, гіперкаліємія, метаболічний ацидоз

D. *Збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, відносної щільності плазми крові, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз

E. Збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, відносної щільності плазми крові, гіпокаліємія, метаболічний алкалоз

492. Хворому на тяжку форму ботулізму проводиться специфічна терапія протиботулінічною сироваткою. Внутрішньошкірними і підшкірними пробами сенсибілізації не виявлено. Під час введення основної дози препарату у хворого раптово виникла зупинка дихання, з’явились тахікардія, ціаноз. Хворого переведено на ШВЛ. ЧСС – 110 за 1 хв., АТ – 140 і 60 мм рт. ст. Причиною цього стану вірогідно є:

A. Прогресування основного захворювання

B. Анафілактичний шок на введення протиботулінічної сироватки

C. *Анафілактичний шок на введення інфузійного середовища з сироваткою

D. Тромбоемболія гілок легеневої артерії

E. Гостра серцева недостатність

493. Через тиждень після профілактичного щеплення проти правця у пацієнта підвищилася температура тіла до 38,8 °С, на шкірі тулуба з’явилася макуло-папульозна висипка, що супроводжується сверблячкою, припухли ліктьові та гомілково-ступневі суглоби. Турбує біль голови, спастичний біль у животі, періодична нудота, двічі було блювання. У крові еозинофілія і лейкопенія, у сечі – еритроцити, білок і циліндри. Попередній діагноз?

A. *Сироваткова хвороба

B. Псевдотуберкульоз

C. Кишковий єрсиніоз

D. Гострий нефрит

E. Лептоспіроз

494. Студент госпіталізований на 2-й день хвороби зі скаргами на слабість, болі в горлі, що посилюються при ковтанні, озноб. Cтан середньої тяжкості, температура тіла – 38,3 °C, рот відкриває вільно, в ротоглотці – помірна гіперемія, невеликий ціаноз слизової оболонки, мигдалики збільшені, покриті плівчастими нальотами, що поширюються на стінку глотки і язичок. Збільшені передньошийні лімфовузли. Пульс – 88 за 1 хв., AТ – 120 і 60 мм рт. ст. Печінка і селезінка не збільшені. Попередній діагноз:

A. *Дифтерія ротоглотки

B. Грибкова ангіна

C. Aнгіна Cимановського-Bенсана

D. Інфекційний мононуклеоз

E. Гострий лімфолейкоз

495. Студент поступив до стаціонару зі скаргами на головний біль, загальну слабкість, підвищення температури до 37,5-38,2 °C протягом 6 днів, біль у горлі. Об’єктивно: збільшені всі групи лімфовузлів, 1-3 см в діаметрі, еластичні, малоболючі, не спаяні між собою. Печінка збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см. У крові: лейкоцитоз, віроцити – 15 %. Bірогідний діагноз?

A. Aнгіна

B. Aденовірусна інфекція

C. *Інфекційний мононуклеоз

D. Дифтерія

E. Гострий лімфолейкоз

496. Вчитель захворів гостро, коли з’явились незначні болі в горлі при ковтанні, гугнявий голос. Об’єктивно: на лівому мигдалику і на дужці є плівчастий наліт. Поставлено діагноз: лакунарна ангіна, призначено пеніцилін і полоскання 2 % розчином соди. На другий день плівки поширилися на м’яке піднебіння та язичок. На шиї з’явився набряк до ключиці, голос гугнявий. Тони серця приглушені, пульс – 90 за 1 хв. AТ – 95 і 65 мм рт. ст. Яка найбільш доцільна лікувальна тактика у даному випадку?

A. Aнтибіотики групи пеніциліну і дифтерійний анатоксин

B. Полосканням 2 % содовим розчином у комбінації з пероральним призначенням еритроміцину

C. Aвтогемотерапія, зігріваючі компреси та тубус-кварц

D. Розкриття і дренування паратонзилярної клітковини

E. *Aнтитоксична протидифтерійна сироватка і бензилпеніцилін

497. Юнак занедужав поступово. Bідзначалася загальна слабість, втомлюваність, біль у горлі, біль у животі, нудота. Госпіталізований на 5-й день хвороби. Об’єктивно: температура тіла 38,3 °C, збільшені шийні, кубітальні і підщелепні лімфовузли. Шкіра і склери очей субіктеричні. Bідзначається поодинока плямисто-папульозна висипка на тулубі. Нальоти на мигдаликах пухкі, біло-жовтого кольору, язик обкладений білим нальотом, живіт помірно здутий, гепатоспленомегалія. У крові лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво, атипові мононуклеари – 10 %, плазматичні клітини – 10 %. Попередній діагноз?

A. Гепатит A

B. *Інфекційний мононуклеоз

C. Тифо-паратифозне захворювання

D. Єрсиніоз

E. Aнгіна лакунарна

498. Чоловік скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури до 37,5 °C, біль у горлі, набряк шиї. Об’єктивно: слизова оболонка ротоглотки набрякла, ціанотична, мигдалики збільшені, вкриті плівками, що поширюються за їх межі, знімаються важко. Який основний механізм розвитку даного захворювання?

A. Накопичення недоокислених продуктів

B. Дія бактеріального ендотоксину

C. Aлергійний

D. Бактеріємія

E. *Дія бактеріального екзотоксину

499. Хворий Д., вчора ввечері доставлений в приймальне відділення ЦРЛ у зв’язку з високою температурою тіла, нарастаючим болем у горлі, больовим тризмом жувальних м’язів, нудотою, блюванням. При назофарингоскопії отоларингологом виявлена помірно виражена гіперемія, набряк, ціаноз, слизової оболонки лівого піднебінного мигдалика, рото- і носоглотки. Поверхня мигдалика вкрита нальотом брудно-сірого кольору, який виходить за його межі (в носоглотку). Зліва під кутом нижньої щелепи пальпується лімфатичний вузол щільної консистенції, болючий, величиною з яйце перепілки. Набряк підшкірної клітковини шиї доходить до ключиці. Якій формі захворювання відповідає описана картина?

A. *Гіпертоксична дифтерія глотки

B. Локалізована дифтерія глотки

C. Cубтоксична дифтерія глотки

D. Поширена дифтерія глотки

E. Лакунарна ангіна

500. Чоловік звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла, біль голови, ломоту в суглобах, озноб, біль у горлі, що посилювався при ковтанні. Об’єктивно: гіперемія ротоглотки, мигдалики гіперемовані, гіпертрофовані, на обох – некротичні ділянки темно-сірого кольору, після відшарування яких утворився глибокий дефект слизової оболонки з бугристим дном, збільшені і болючі підщелепні лімфовузли. Поставте діагноз?

A. Дифтерія

B. Фолікулярна ангіна

C. Лакунарна ангіна

D. Aнгіна Cимоновського-Плаута-Bенсана

E. *Некротично-виразкова ангіна

501. Хворого М., 24 р., турбує біль у горлі, загальна слабкість. Об’єктивно: температура – 38,1 °С. Пульс – 96 за 1 хв., гіперемія шкіри, слизова ротоглотки гіперемована, мигдалики збільшені в розмірах, рихлі. Пальпуються збільшені задньошийні та підщелепні лімфатичні вузли, селезінка виступає з-під краю реберної дуги до 1 см. За допомогою яких методів діагностики можна підтвердити діагноз?

A. Реакція Пауля-Буннеля, Райта-Хедльсона, Гоффа-Бауера

B. *Реакція Пауля-Буннеля, Ловрика-Bольнера, Гоффа-Бауера

C. Реакція Пауля-Буннеля, Райта-Хедльсона, Ловрика-Bольнера

D. Реакція Пауля-Буннеля, Бюрне, Гоффа-Бауера

E. Реакція Пауля-Буннеля, Гоффа-Бауера, Райта-Хедльсона, Ловрика-Bольнера

502. Хвору М., 24 р., турбує біль у горлі, загальна слабкість. Об’єктивно: температура – 38,4 °C, пульс – 96 за 1 хв., гіперемія шкіри, слизова ротоглотки гіперемована, мигдалики збільшені в розмірах, рихлі. Пальпуються збільшені задньошийні та підщелепні лімфатичні вузли, селезінка виступає з-під краю реберної дуги до 1 см. Точкова висипка на шкірі тулуба. Про яке захворювання слід думати?

A. Cкарлатина

B. Гостре респіраторне захворювання

C. Фолікулярна ангіна

D. Черевний тиф

E. *Інфекційний мононуклеоз

503. Жінку на 2-й день хвороби турбує біль у горлі при ковтанні, загальна слабкість, головний біль. Об’єктивно: температура – 39,3 °C, пульс – 110 за 1 хв., слизова ротоглотки гіперемована, мигдалики збільшені в розмірах, рихлі, покриті нальотом, що легко знімається шпателем, поверхня після зняття нальоту не кровить. Про яке захворювання необхідно думати?

A. Туляремія

B. Дифтерія ротоглотки

C. Aнгіна Cимановського-Bенсана

D. Інфекційний мононуклеоз

E. *Гострий стрептококовий тонзиліт

504. 19-річний пацієнт захворів 5 днів тому: субфебрильна температура, хриплість голосу, сухий кашель, слабість. Після госпіталізації температура тіла – 37,1 °C, але стан тяжкий, блідість, виражена слабість, афонія, шумне стенотичне дихання, інспіраторні втягнення міжреберних проміжків, пульс – 110 за 1 хв., частота дихань – 36 за 1 хв., ціаноз губ та нігтів. Мигдалики вкриті сіруватим щільним нальотом. Визначте стратегію інтенсивної терапії:

A. Трахеотомія, ШВЛ, антитоксин

B. Трахеотомія, ШВЛ, анатоксин, дезінтоксикація

C. *Седативні, інтубація, антитоксин, дексаметазон, дезінтоксикація

D. Інтубація, седативні, анатоксин, пеніцилін, дезінтоксикація

E. Седативні, оксигенотерапія, антитоксин внутрішньовенно

505. В інфекційний стаціонар госпіталізований хворий з помірним збільшенням температури тіла, незначним болем при ковтанні, однобічним ураженням мигдаликів з утворенням глибокої виразки з нерівними краями, дно якої вкрито брудним зеленкувато-сірим нальотом; плівки легко знімаються. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу?

A. Дифтерія ротоглотки

B. Виразково-некротична ангіна

C. Герпангіна

D. *Ангіна Симановського-Плаута-Венсана

E. Афтозний стоматит

506. В КІЗ, звернувся студент зі скаргами на помірний біль у горлі, головний біль, загальну слабість, підвищення температури тіла до 38,9 °С. Хворіє вже три дні. Об’єктивно: виявлено збільшені задньошийні, пахвинні та пахові лімфатичні вузли, гепатоспленомегалію, субіктеричність склер і шкіри, зміни в горлі, характерні для ангіни. При дослідженні крові – лімфомоноцитоз. Імовірний діагноз?

A. *Інфекційний мононуклеоз

B. Фолікулярна ангіна

C. Аденовірусна інфекція

D. Грип

E. Вірусний гепатит

507. Дитина з багатодітної соціально-неблаполучної родини хворіє 3 добу. Захворювання почалося гостро, з підвищення температури до 38,6 °С, гавкаючого кашлю, осиплості голосу. У динаміці на тлі субфебрильної температури кашель став беззвучним. При огляді: стан тяжкий, інспіраторна задишка з втягненням яремної ямки, ціаноз носогубного трикутника, ЧСС –160 за 1 хв., мигдалики набряклі, гіперемовані з ціанотичним відтінком. В плані диференційної діагностики найбільш вірогідним є:

A. Вірусний круп

B. *Дифтерійний круп

C. Респіраторний хламідіоз

D. Інфекційний мононуклеоз

E. Епіглотит

508. Дівчина захворіла гостро: нездужання, біль голови, біль у горлі, температура тіла – 38,2 °С. До лікаря звернулась лише на 3-й день хвороби. Об’єктивно: на одному з мигдаликів кратероподібна виразка, вкрита жовтувато-зеленуватим нальотом. Під час прямої бактеріоскопії зони ураження виявлені збудники морфологічно подібні до спірохет та паличок. Який попередній діагноз?

A. Афтозний стоматит

B. Дифтерія

C. *Ангіна Венсана

D. Герпетична ангіна

E. Інфекційний мононуклеоз

509. Жінка протягом 3-х днів скаржиться на загальну слабкість, головний біль, підвищення температури до 39-40 °С, незначний біль у горлі. Її чоловік хворіє на ангіну. Об’єктивно: шкіра бліда, губи ціанотичні. Гіперемія слизової ротоглотки з ціанотичним відтінком, набряклі язичок, піднебінні дужки, мигдалики. На поверхні мигдаликів – суцільні щільні білуваті з перламутровим відтінком нальоти, які знімаються шпателем з великим зусиллям, після їх видалення підлегла слизова оболонка кровоточить. Збільшені підщелепні лімфатичні вузли, набряк шиї. Тахікардія. АТ – 105 і 65 мм рт. ст. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Гострий лейкоз

B. Ангіна

C. Інфекційний мононуклеоз

D. *Дифтерія ротоглотки

E. Аденовірусна інфекція

510. Лікар-отоларинголог під час огляду хворого відмітив гіперемію, значний набряк мигдаликів із сірим нальотом на них. Під час мікроскопії нальоту було виявлено палички розташовані під кутом одна до одної. Про яке захворювання слід думати?

A. Скарлатина

B. Стрептококова ангіна

C. *Дифтерія

D. Ангіна Венсана

E. Стафілококова ангіна

511. На прийом до лікаря звернулася хвора зі скаргами на підвищення температури до 37,8 °С, помірні болі в горлі протягом 3-х днів. Об’єктивно: кутощелепні лімфовузли збільшені до 3 см. Мигдалики гіпертрофовані, покриті сірим, гладким нальотом, що поширюється на язичок, передні піднебінні дужки. Який найбільш імовірний діагноз?

A. *Дифтерія ротоглотки

B. Інфекційний мононуклеоз

C. Виразково-некротична ангіна Симановського-Венсана

D. Агранулоцитарна ангіна

E. Кандидоз ротоглотки

512. Пацієнт викликав лікаря додому. Скарги на субфебрильну температуру, загальну слабкість, біль у горлі, кон’юнктивіт, риніт. У родині гострим аденовірусним захворюванням хворіє дитина. Пацієнт вважає себе хворим другий день. При огляді – виявлені ознаки гострого блефарокон’юнктивіту, фарингіту. Є збільшені лімфатичні вузли: шийні передні та задні, пахвові та пахові, до 1 см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою та з навколишньою клітковиною. Слизова ротової порожнини гіперемована, мигдалики гіпертрофовані та гіперемовані. В легенях хрипів немає. Дихання чисте. Тони серця приглушені. АТ – 140 і 80 мм рт. ст., ЧСС – 80 за 1 хв. Живіт м’який. Пальпується збільшена печінка, яка виступає на 3 см нижче реберної дуги та селезінка. Вони при пальпації м’які, безболючі. Оберіть найбільш імовірний діагноз:

A. *Гостра аденовірусна інфекція

B. Грип

C. Лімфогранулематоз

D. Інфекційний мононуклеоз

E. Гепатит А

513. У дворічної дитини – субфебрильна температура, сухість слизових, блідість шкіри, збільшення лімфовузлів. У ротовій порожнині на тлі застійної гіперемії сіруваті перламутрові двобічні плівкоподібні нальоти, які не поширюються за межі мигдаликів. Відсутність ефекту від антибактерійної терапії. Попередній діагноз?

A. Стрептококова ангіна

B. Інфекційний мононуклеоз

C. *Локалізована дифтерія ротоглотки

D. Ангіна Симановського-Плаута-Венсана

E. Гострий лейкоз

514. У дитини з катаральними явищами виявлено збільшення підщелепних і задньошийних лімфатичних вузлів, гіперплазію мигдаликів з білуватим пухким нальотом на них у вигляді крапок і острівків, наявність поодиноких розеольозно-папульозних висипань, збільшення печінки. Назвати ймовірний діагноз.

A. *Інфекційний мононуклеоз

B. Аденовірусна інфекція

C. Скарлатина

D. Кір

E. Краснуха

515. У дівчини тяжкий перебіг дифтерії ротоглотки. Специфічне лікування розпочато лише на 5-й день від початку захворювання, в день звернення батьків за медичною допомогою. Хвора щеплена лише в пологовому будинку. Яке ускладнення дифтерії потенційно небезпечне?

A. Стенозуючий ларинготрахеїт

B. Пневмоторакс

C. Менінгоенцефаліт

D. Септикопіємія

E. *Інфекційно-токсичний шок

516. У реконвалесцента тяжкої форми дифтерії через 10 днів після виписування зі стаціонару (5-й тиж. від початку захворювання) з’явилась загальна слабість, біль та парестезії, переважно в дистальних відділах кінцівок. Самостійно не може звестися на ноги. Об’єктивно: значна симетрична атрофія м’язів кінцівок, особливо – нижніх. Сухожилкові рефлекси знижені. У лікворі – помірний плеоцитоз, білково-клітинна дисоціація. Ваш діагноз?

A. *Синдром Гійєна-Барре

B. Дифтерійна полінейропатія

C. Поліомієліт

D. Поперечний мієліт

E. Висхідний параліч Ландрі

517. У студента на фоні гострого розвитку хвороби – підвищення температури тіла до 40,3 °С, швидкого наростання інтоксикації – з’явився біль у горлі при ковтанні. Об’єктивно: набряклість і гіперемія слизової оболонки ротоглотки та мигдаликів. На мигдаликах наліт сірувато-білого кольору з перламутровим відтінком, який знімається у вигляді плівки, що не розчиняється у воді й не розтирається шпателем. На місці знятої плівки кровоточивість. Запідозрена дифтерія ротоглотки. Яка найбільш доцільна лікувальна тактика?

A. *Обов’язкова госпіталізація хворого та введення протидифтерійної сироватки

B. Амбулаторне лікування хворого та введення протидифтерійної сироватки

C. Введення протидифтерійної сироватки

D. Призначення антибактеріальної терапії амбулаторно

E. Госпіталізація хворого в стаціонар та призначення антибактеріальної терапії

518. У хворого з болями в горлі при огляді виявлено: температура субфебрильна, помірна гіперемія ротоглотки, збільшений лівий мигдалик, на ньому щільний сіро-білого кольору наліт, який важко відділяється, слизова під ним кровить. Збільшений малоболючий підщелепний лімфовузол зліва. Вкажіть попередній діагноз?

A. *Локалізована дифтерія ротоглотки

B. Лакунарна ангіна

C. Ангіна Венсана-Сімановського

D. Аденовірусна інфекція

E. Інфекційний мононуклеоз

519. У пенсіонера після захворювання, яке супроводжувалося гарячкою та болями в горлі, виникли дисфагія, дизартрія, слабкість та порушення рухів в кистях та ступнях, гіпорефлексія, порушення чутливості в кінцівках за поліневритичним типом. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу?

A. Нейропатія під’язикового нерва

B. *Дифтерійна полінейропатія

C. Нейропатія язико-глоткового нерва

D. Стовбуровий енцефаліт

E. Псевдобульбарний синдром

520. У студента з’явився біль у горлі, підвищилась температура тіла до 38,3 °С. Об’єктивно: гіперемія шкіри, слизова ротоглотки гіперемована, мигдалики збільшені в розмірі, відмічається нагноєння фолікулів. Пальпуються збільшені підщелепні лімфатичні вузли. Пульс – 96 за 1 хв. Про яке захворювання слід думати в першу чергу?

A. Інфекційний мононуклеоз

B. *Фолікулярна ангіна

C. Черевний тиф

D. Кір

E. Гостре респіраторне захворювання

521. У хворого з комбінованою формою дифтерією мигдаликів, гортані та передніх відділів носа на 2-й день перебування в стаціонарі стан погіршився: наросла слабкість, з’явився біль за грудиною, блювота. Об’єктивно: хворий адинамічний, блідий, акроціаноз. Пульс – 54 за 1 хв., слабкого наповнення. Серцеві тони приглушені, хаотичні екстрасистоли. АТ – 80 і 40 мм рт. ст. Печінка +3 см. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. Інфекційно-токсичний шок

B. Анафілактичний шок

C. Кардіогенний шок

D. *Ранній міокардит

E. Пізній міокардит

522. У пацієнта, який звернувся до дільничного лікаря з болями в горлі, при огляді виявлено: температура субфебрильна, помірна гіперемія ротоглотки з синюшним відтінком, збільшений лівий мигдалик, на ньому щільний сіро-білого кольору наліт, який важко відділяється, слизова під ним кровоточить. Збільшений малоболючий регіонарний підщелепний лімфовузол. Вкажіть попередній діагноз?

A. Лакунарна ангіна

B. Ангіна Плаута-Венсана

C. Аденовірусна інфекція

D. *Локалізована дифтерія ротоглотки

E. Інфекційний мононуклеоз

523. У хворого, який лікується стаціонарно з приводу поширеної форми дифтерії ротоглотки, на фоні позитивної динаміки проявів хвороби з’явилось поперхування з періодичним потраплянням рідкої їжі в ніс, голос набув гугнявого відтінку. Під час огляду: звисання м’якого піднебіння та відсутність його рухів при фонації. На поверхні піднебінних мигдаликів залишки білувато-сірого нальоту, перифокальний набряк. Яке ускладнення дифтерії у хворого?

A. *Двобічний параліч м’якого піднебіння

B. Паратонзилярний абсцес

C. Заглотковий абсцес

D. Набряк Квінке

E. Перитонзилярний абсцес

524. У хворої – дифтерія ротоглотки, плівчаста форма, тяжкий перебіг. На 6-й день хвороби з’явився біль у ділянці серця, серцебиття. Пульс – 120 за 1 хв., систолічний шум на верхівці серця. На ЕКГ – неповна блокада лівої ніжки пучка Гісса. Про яке ускладнення треба думати?

A. *Ранній інфекційно-токсичний міокардит

B. Міокардіодистрофія

C. Інфаркт міокарда

D. Гостра серцево-судинна недостатність

E. Стеноз мітрального клапана

525. У хлопчика з катаральними явищами відмічено збільшення всіх груп лімфатичних вузлів, ін’єкцію склер, гіперплазію мигдаликів з білими пухкими нашаруваннями на них у вигляді острівців, наявні поодинокі розеольозно-папульозні висипання, збільшення печінки та селезінки. Які додаткові дослідження слід призначити?

A. УЗД органів черевної порожнини

B. Пункцію лімфатичних вузлів з подальшою мікроскопією

C. *Дослідження крові на атипові мононуклеари

D. Посів крові

E. РПГА з вірусами грипу

526. Дівчина захворіла наприкінці літа, коли підвищилась температура до 37,2 °С, з’явились незначний головний біль, слабкість. До 7-го дня хвороби лікувалась амбулаторно з приводу ГРЗ. Стан погіршився, госпіталізована в стаціонар. Температура тіла – 40,3 °С, бліда, різка слабкість. Пульс – 96 в 1 хв., АТ – 110 і 70 мм рт. ст. Язик з відбитками зубів, живіт м’який, здутий, гепатоспленомегалія. Випорожнень немає. Спостерігається гіперемія і гіперплазія піднебінних мигдаликів, на поверхні правого – виразки. Про яке захворювання треба думати (з перерахованого нижче)?

A. Ангіна Сімоновського-Венсана

B. Герпангіна

C. Виразково-некротична ангіна

D. Інфекційний мононуклеоз

E. *Ангіна Дюге

527. Жінка захворіла 3 дні тому: гарячка 37,2 °С, біль і першіння в горлі. На правому мигдалику білувато-сіра плівка товщиною 2-3 мм, поширюється на м’яке піднебіння. Попередній діагноз: дифтерія правого мигдалика і м’якого піднебіння. Який метод лабораторного дослідження найефективніший у цьому випадку?

A. *Бактеріологічне дослідження мазка, взятого з-під плівки

B. Мікроскопічне дослідження мазка, взятого з-під плівки

C. Імунологічне дослідження крові

D. Біологічний метод дослідження

E. Біохімічне дослідження крові

528. Хвора скаржиться на біль при ковтанні, слабкість, підвищення температури тіла до 38,7 °С. Шкіра бліда. В ділянці мигдаликів, язичка та м’якого піднебіння значний набряк, гіперемія з ціанотичним відтінком та сіруваті цупкі плівки. Плівки не знімаються. Збільшені передньо-шийні лімфовузли, набряк підшкірної клітковини шиї до першої шийної складки. Тони серця глухі, пульс – 100 за 1 хв., АТ – 120 і 90 мм рт. ст. Який з методів дослідження не є обов’язковим?

A. *Електроенцефалографія

B. Бактеріологічне дослідження мазків з ротоглотки

C. Електрокардіографія

D. Ларингоскопія

E. Визначення рівня КФК і ЛДГ у сироватці крові

529. Жінка звернулася в інфекційну лікарню на другий день захворювання зі скаргами на біль в горлі при ковтанні, відчуття жару. Об’єктивно: температура тіла – 38,6 °С, різка гіперемія м’якого піднебіння, мигдалики набряклі, рихлі, на обох є гнійні нашарування, які знімаються шпателем. Пальпуються збільшені, болючі підщелепні лімфовузли. Пульс – 114 за 1 хв. Наявні розеольозно-папульозні висипання по всьому тілу. Симптом Пастіа позитивний. З епіданамнезу відомо, що у її товариша були схожі сиптоми. Зміни з боку інших органів не виявлено. Який попередній діагноз можна запідозрити?

A. Лакунарна ангіна

B. Дифтерія зіву

C. Інфекційний мононуклеоз

D. Грип

E. *Скарлатина

530. Учениця 11-го класу, де були відмічені випадки ГРЗ, звернулась в поліклініку на 3-ий день хвороби зі скаргами на озноб, загальну слабкість, помірний біль у горлі, нежить, набряк обличчя, сльозотечу. Об’єктивно: незначна гіперемія піднебінних дужок та мигдаликів на тлі помірного набряку тканин. Кон’юнктивіт. Пальпуються м’які, неболючі підщелепні, шийні та пахвинні лімфатичні вузли. Хрипи не вислуховуються. Печінка і селезінка помірно збільшені. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Грип

B. Дифтерія

C. Менінгококовий назофарингіт

D. *Аденовірусна інфекція

E. Інфекційний мононуклеоз

531. Учениця 11-го класу, поступила в стаціонар зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури, біль у горлі. Об’єктивно: слизова оболонка ротоглотки яскраво-червона, на мигдаликах – білі нальоти, знімаються легко, виявлені збільшені всі групи лімфовузлів, 1-3 см у діаметрі, щільні, еластичні, малоболючі, не спаяні між собою. Печінка збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см. У крові – лейкоцитоз, плазматичні клітини – 20 %. Ймовірний діагноз?

A. Гострий лімфолейкоз

B. *Інфекційний мононуклеоз

C. Ангіна

D. Дифтерія

E. Аденовірусна інфекція

532. Учениця 11-го класу, нещеплена, скаржиться на підвищення температури до 38,2 °С, головний біль, слабкість, біль в горлі, яка посилюється при ковтанні, Захворювання почалось гостро 2 дні тому. Об’єктивно: блідість шкірних покривів. Пульс – 110 за 1 хв. Тони серця приглушені, особливо перший. Ніжний систолічний шум. АТ – 100 і 65 мм рт. ст. Мигдалики, м’яке піднебіння, язичок набряклі. На поверхні мигдаликів, більше справа, блідо-сіра плівка, яка поширюється за їх межі, важко знімається, щільна. Регіонарні лімфовузли збільшені, більше справа, помірно болючі. Є набряк підшкірної клітковини, який доходить до середини шиї. Вкажіть найбільш імовірний діагноз:

A. *Дифтерія ротоглотки

B. Ангіна

C. Інфекційний мононуклеоз

D. Паратонзилярний абсцес

E. Гострий лейкоз

533. Учениця скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла, біль у горлі. Об’єктивно: слизова оболонка ротоглотки яскраво червона, на мигдаликах – білі нальоти, знімаються легко, виявлені збільшені всі групи лімфовузлів, 1-3 см у діаметрі, щільні, еластичні, мало болісні, не спаяні між собою. Печінка збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см. У крові: лейкоцитоз, атипові мононуклеари – 20 %. Ймовірний діагноз?

A. *Інфекційний мононуклеоз

B. Гострий лімфолейкоз

C. Гострий стрептококовий тонзиліт

D. Дифтерія

E. Аденовірусна інфекція

534. Юнак госпіталізований до стаціонару на 3-й день хвороби зі скаргами на болі в горлі при ковтанні, гарячку. Захворювання пов’язує з вживанням сирого молока. При огляді: температура тіла 38,3 °С; слизова ротової порожнини гіперемована, правий мигдалик збільшений, набряклий, з некротичним нашаруванням сірувато-білого кольору. На шиї справа – лімфовузол величиною з куряче яйце, помірно болючий, з чіткими контурами, шкіра над ним не змінена. Попередній діагноз?

A. Лакунарна ангіна

B. Дифтерія ротоглотки

C. Ангіна Венсана-Симановського

D. Ангіна Дюге-Штрюмпеля

E. *Ангінозно-бубонна форма туляремії

535. Юнак захворів гостро після переохолодження: гарячка 39,5 °С, біль голови і м’язів, різкий біль у горлі при ковтанні, ниючий біль в попереку, серцебиття. Піднебінні мигдалики гіпертрофовані, яскраво-червоні, в лакунах гнійний наліт. Діагностовано лакунарну ангіну. Який метод лабораторного дослідження найефективніший у цьому випадку?

A. Біохімічне дослідження крові

B. Мікроскопічне дослідження гнійного вмісту лакун

C. Імунологічне дослідження крові

D. Біологічний метод дослідження

E. *Бактеріологічне дослідження гнійного вмісту лакун

536. Студент поступив в стаціонар зі скаргами на головний біль, загальну слабкість, підвищення температури до 37,5-38,2 °С протягом 6 днів, біль у горлі. Об’єктивно: збільшені всі групи лімфовузлів, 1-3 см у діаметрі, еластичні, мало болючі, не спаяні між собою. Печінка збільшена на 3 см, селезінка – на 1 см. У крові – лейкоцитоз, плазматичні клітини – 16 %. До якої групи герпесів відноситься збудник цієї хвороби?

A. Альфа

B. Бета

C. *Гама

D. Дельта

E. Тета

537. Учень четвертий день скаржиться на загальну слабкість, помірний біль в горлі, підвищення температури тіла до 39,2 °С. Не лікувався. Об’єктивно: набряк та ціаноз слизової оболонки ротоглотки. На лівому мигдалику – грубий фібринозний наліт, який виходить на піднебінну дужку та язичок. При спробі зняття його шпателем з’являються прожилки крові. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, більше зліва. Який діагноз найбільш імовірний?

A. Паратонзилярний абсцес

B. Лакунарна ангіна

C. Ангіна Венсана-Симановського

D. *Дифтерія ротоглотки

E. Інфекційний мононуклеоз

538. Юнак поступив в інфекційне відділення зі скаргами на біль голови, ломоту в суглобах, відчуття болю і дряпання в горлі, блювання, пронос. Температура тіла – 39,5 °С. Об’єктивно: обличчя гіперемоване, дрібноплямиста висипка на шкірі. Пульс – сповільнений, АТ – знижений. Тони серця ослаблені. На ЕКГ – ознаки міокардіодистрофії. Живіт при пальпації болючий, збільшена печінка, її край м’який, закруглений, спленомегалія. Біохімічний аналіз крові: гіпербілірубінемія, підвищена активність АлАТ, позитивні осадові проби. Попередній діагноз?

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 885 | Нарушение авторских прав