 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Механізми формування алергічних реакційКрім алергенів, у виникненні алергічних реакцій певну роль відіграє стан організму. У зв’язку з цим розрізняють два основні види алергії: алергія у практично здорових людей (несенсибілізованих) і у хворих (сенсибілізованих). Алергія у практично здорових при нормальному утворенні антитіл і БАР викликана надлишком антигену. Механізм її полягає в перенапруженні імунної системи і систем утворення БАР. Можливість розвитку алергії в здорових індивідуумів зумовлена, очевидно, перевагою сумарної потужності систем утворення БАР під дією великої кількості комплексів антиген – антитіло над системами дезактивації. Еволюція зумовила формування таких систем, що здатні реагувати викидом БАР на потрапляння в організм навіть одиничного антигену (збудника). Вони поширені по всьому організмі (наприклад, тканинні базофіли). Сумарна здатність усіх тканинних базофілів організму до викиду біогенних амінів при одномоментній дегрануляції велика. У той же час природний відбір зумовив реакцію систем дезактивації на невеликі дози БАР, утворені при потраплянні антигену в організм у природних умовах. Цим і пояснюється перевага потенціальної потужності систем утворення БАР над системами їхньої дезактивації. Алергія у хворих або у людей з підвищеною чутливістю до антигену може розвиватись під дією звичайних доз антигену, на які здорові особи не реагують. Суть даного явища полягає в спадкових чи набутих порушеннях механізмів кожної з трьох стадій алергічних реакцій. В імунологічній стадії можуть мати значення такі фактори: 1) полегшене проникнення антигену в організм, наприклад, при підвищеній проникності судин, слизової оболонки бронхів; 2) сповільнене руйнування алергену; 3) порушення регуляції імунних реакцій з боку Т-супресорів, що зумовлює посилене утворення антитіл; 4) зрив імунологічної толерантності і утворення автоантитіл; 5) недостатність імунних реакцій проти інфекційних антигенів, виникнення повторних інфекцій чи хронічного інфекційного процесу, що супроводжується алергією через надмірне утворення інфекційних антигенів. Подібна ситуація виникає, наприклад, при імунодефіцитах Т-лімфоцитів і збереженій здатності виробляти гуморальні антитіла. Стимуляція імунологічно компетентної тканини в цьому випадку призводить до ліквідації інфекційного процесу й одночасно – до припинення алергічної реакції. У біохімічній стадії алергічних реакцій може спостерігатися порушення утворення і руйнування БАР, що полегшує розвиток алергії. Порушення утворення й активації БАР проявляється: - збільшенням утворення БАР; - посиленням вивільнення БАР, наприклад, при підвищенні дегрануляції тканинних базофілів; - посиленням активації БАР. Порушення систем дезактивації та інгібування БАР спостерігаються при недостатньому утворенні інгібіторів БАР, наприклад, при набряку Квінке, що розвивається при спадковому дефіциті інгібітора калікреїну і комплементу; при нестачі ферментів, що руйнують БАР; при порушенні функцій органів, дезактивуючих БАР. У стадії функціональних і структурних порушень розвиток алергічних реакцій полегшується в осіб з недостатнім утворенням гормонів і речовин, контррегуляторних відносно флогогенних (які зумовлюють запальну реакцію) БАР: катехоламінів, глікокортикоїдів, кортикотропіну, а також у людей з підвищеною чутливістю клітин-мішеней до дії біологічно активних речовин.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 619 | Нарушение авторских прав |