Недостатність кровообігу
Недостатність кровообігу – це стан при котрому серцево-судинна система не може забезпечувати органи і тканини організму необхідною кількістю крові.
Виділяють гостру і хронічну недостатність кровообігу.
До гострої недостатності кровообігу належать гостра серцева недостатність (лівошлуночкова, правошлуночкова, гіподинамічна недостатність при пароксизмальній тахікардії, недостатність кровообігу при глибокій брадикардії, при гіповолемії – після прийому великої дози швидкодіючих діуретиків, при гострій крововтраті), гостра судинна недостатність (шок, колапс, непритомність).
У хронічній недостатності кровообігу за проявом симптомів виділяють три ступені. Для І ступеню недостатності кровообігу, який також називається латентним, характерні поява задишки, тахікардії, втоми після навантаження (компенсована форма). В основі її розвитку лежать порушення вегетативної регуляції судинного тонусу, системи гіпофіз – надниркові залози. II ступінь характеризується появою аналогічних симптомів у спокої (декомпенсована форма). При IIІ(термінальному) ступені розвиваються застійні явища у великому та малому колах кровообігу, значно змінюються функції і структури органів і тканин. II і III ступені мають переважно серцеве походження.
Недостатність кровообігу може бути зумовлена:
а)недостатністю серця;
б)недостатністю кровоносних судин;
в)серцево-судиннщ недостатністю.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 594 | Нарушение авторских прав
|