АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хронічна серцева недостатність

Внаслідок недостатнього викиду крові з серця зменшується кровонаповнення судин, знижується артеріальний тиск. Водночас через неспроможність серця перепомпувати всю кров, що припливає до нього, розвивається застій в судинах.

Недостатність кровообігу має деякі особливості, взалежності від того, який саме шлуночок уражений – правий чи лівий, і називається відповідно недостатністю за правошлуночковим або лівошлуночковим типом. У першому випадку спостерігається застій крові в венах великого кола кровообігу (збільшується печінка, з’являються набряки на ногах, асцит), у другому – в венах малого кола кровообігу, що може призвести до набряку легень.

Однак порушення скорочувальної функції серця не зразу приводить до розвитку недостатності кровообігу. Як пристосувальне явище спочатку знижується периферичний опір в артеріолах великого кола кровообігу.

Гемодинамічні показники при хронічній серцевій недостатності серця змінюються таким чином: хвилинний об’єм знижується з 5-5,5 л/хв. до 3-4 л/хв., час кровотоку уповільнюється (в 2-4 рази), артеріальний тиск майже не змінюється, венозний тиск підвищується, капіляри і посткапілярні вени розширені, течія крові в них уповільнена, тиск підвищений. Розвивається гіпоксія, яка призводить до задишки. Уповільнення течії крові у великому колі і порушення кровообігу в легенях призводять до того, що в крові підвищується кількість відновленого гемоглобіну, гіпоксія супроводжується накопиченням недоокиснених продуктів обміну і вуглекислоти – розвивається ацидоз. З метою компенсації гіпоксії настає стимуляція еритропоезу і збільшення загального об’єму циркулюючої крові (іноді до 50 %). Разом з тим хвилинний об’єм крові знижується, чому сприяє підвищена в’язкість крові. Внаслідок підвищення тиску у венозному кінці капіляра і ацидозу в тканинах порушується обмін рідини між кров’ю і тканинами, розвивається набряк (рис. XVII), який, в свою чергу, посилює гіпоксію, оскільки при цьому збільшується дифузний шлях від капіляра до клітини. Розвиток застійного набряку спричиняють загальні порушення водно-сольового обміну при недостатності кровообігу, які супроводжуються затримкою в організмі натрію і води.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 488 | Нарушение авторских прав