 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Паренхіматозна недостатність зовнішнього дихання.II. Паренхіматозна НЗД - недостатність, що виникає в результаті порушення газообміну між альвеолами та кров’ю. ІІа. Паренхіматозна НЗД із порушенням дифузії газів - спостерігається при порушенні аерогематичного бар’єру (альвеоло-капілярної мембрани) внаслідок: - зменшення площі дифузії (зменшення дихальної поверхні); - збільшенні товщини альвеоло-капілярної мембрани (в нормі 0,5 мкм); - зменшенні контакту крові із повітрям альвеол (менше 0,3 с); - зменшенні різниці парціальних тисків газів повітря альвеол та крові; - зменшенні коефіцієнта дифузії (головним чином кисню). Структура мембрани страждає при різних пневмосклерозах, фіброзах, пневмоконіозах, інтерстиціальних пневмоніях (карніфікація легень), альвеолітах, саркоїдозі. Дифузія порушується при інфільтрації тканини легень рідиною, при гострих пневмоніях, набряку, лімфостазі. Особливо тяжкі форми дифузійної недостатності спостерігаються при дистрес-синдромі – злипанні альвеол унаслідок порушення біосинезу сурфактанту (у новонароджених при патології вагітності і пологів), хворобі «гіалінових мембран», при «шоковій легені», при ДВЗ-синдромі, аспірації, при патології ферментів протеолізу та їх інгібіторів (панкреатитах). Скорочення сумарної поверхні мембрани може виникнути внаслідок первинної емфіземи легень, деструкції паренхіми при туберкульозі або стафілококових ураженнях, великих ателектазах і резекція легень. Результатом первинного альвеолярно-капілярного блоку є зниження здатності легень здійснювати газообмін і порушення газового складу артеріальної крові. Основним критерієм дифузійної недостатності є простий тест на гіпервентиляцію, яка не покращує показник оксигенації крові. ІІб. Паренхіматозна НЗД із порушенням перфузії легень. Легеневий кровообіг – складова частина дихальної функції легень. Тоді, коли в багатьох інших органах і тканинах кровообіг в основному забезпечує потребу тканини в енергії і пластичних матеріалах, то в легенях альвеолярний кровообіг – необхідна умова газообміну в альвеолах. З цієї причини не тільки зниження, а й збільшення кровообігу через альвеоли призводить до порушення дихальної функції. Порушення перфузії легень спостерігається внаслідок: зменшенні тиску у правому шлуночку (недостатність серця, шок, колапс); збільшенні тиску у лівому передсерді (стеноз отвору мітрального клапану, лівошлуночкова недостатність серця); збільшенні опору у судинах малого кола кровообігу (тромбоз, емболія, звуження артеріол легень). ІІв. Паренхіматозна НЗД із порушенням вентиляційно-перфузійного співвідношення - спостерігається при збільшенні чи зменшенні величини співвідношення хвилинного об’єму альвеолярної вентиляції (АВ) до хвилинного об’єму (ХОС). У нормі це співвідношення становить від 0,8 до 1,0. Якщо процеси вентиляції переважають над ХОС, то це призводить до надмірного виведення з організму СО2, тобто розвивається гіпокапнія. У випадку коли вентиляція є меншою від ХОС, то спостерігатиметься гіперкапнія і гіпооксемія Показники газового складу крові та кислотно-основної рівноваги при паренхіматозній НЗД: Гіпоксемія - зменшення парціального тиску кисню у артеріальній крові. Гіпокапнія - зменшення парціального тиску вуглекислого газу або без змін. Газовий алкалоз - зсув у лужну сторону або без змін. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 866 | Нарушение авторских прав |