АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета заняття: ознайомитися з методами психологічного дослідження

Зміст теми

Метод — це спосіб організації діяльності, спрямований на досягнення поставленої мети. Перш ніж перейти до опису методів, що використовуються в медичній психологи, варто зупинитися на основних етапах експериментально-психологічного обстеження

На підготовчому етапі формулюється питання (гіпотеза), на яку необхідно знайти відповідь. Найчастіше це питання про диференціальну діагностику, про причини або фактори, що визначають специфіку перебігу того чи іншого захворювання, про встановлення індивідуально-психологічних особливостей особистості хворого.

Експериментально-психологічне дослідження включає наступні етапи:

підготовчий (постановка гіпотези, підбір методів),

власне експериментальний,

кількісної обробки даних дослідження

інтерпретації отриманих даних, написання висновку

Після того, як проблема сформульована, можна, перебираючи всі можливі явища, визначити, як і наскільки впливають вони на подію, що цікавить дослідника. Така попередня відповідь на питання про характер зв'язку подій є гіпотезою. Основною вимогою до гіпотези є можливість її перевірки. Часто при плануванні дослідження можуть виникнути декілька рівновірогідних гіпотез, тоді вони перевіряються послідовно.

Психологічний діагноз — це виявлення прихованих причин видимого неблагополуччя (Л Ф Бурлачук).

У медичній психології використовуються такі методи:

метод клінічної спрямованої бесіди,

метод спостереження,

експеримент,

психодіагностичне обстеження

Методи клінічної бесіди і спостереження є основними методами, що застосовуються в повсякденній практичній роботі лікаря і медичного психолога.

Метод клінічної бесіди (інтерв'ю)

Бесіда передбачає виявлення зв'язків, які цікавлять дослідника, на основі емпіричних даних, отриманих в реальному двосторонньому спілкуванні з досліджуваним. Це метод одержання інформації про індивідуально-психологічні властивості особистості, психологічні феномени і психопатологічні симптоми, внутрішні картини хвороби і структури проблеми пацієнта, а також спосіб психологічного впливу на людину, вироблений безпосередньо на основі особистого контакту лікаря, психолога і пацієнта.

Принципами клінічної бесіди є однозначність, точність і доступність формулювань, адекватність, послідовність, гнучкість, неупередженість опитування, перевірешсть отриманої інформації. Успіх бесіди залежить від кваліфікації дослідника, що передбачає уміння встановити контакт з обстежуваним, дати можливість максимально вільно висловлювати свої думки.

У процесі клінічної бесіди відбувається збір анамнестичних відомостей та скарг хворого. Матеріали анамнезу дозволяють судити про характер хвороби, причини та обставини виникнення, особливості перебігу та клінічних проявів. Збираючи анамнестичні відомості, лікар може виявити нервово-психічний стан пацієнта в період, що передував захворюванню, довідатися, чи лікувався хворий раніше й у яких відділеннях, наскільки ефективно було проведене лікування. Анамнез дає можливість лікарю визначити ставлення хворого до свого захворювання, особливості психологічних реакцій на хворобу. При опитуванні хворого лікар не тільки оцінює фактичний матеріал, але й має можливість визначити психологічні особливості хворого. Потрібно надати хворому можливість самостійно розповісти про своє захворювання, своє життя, однак бесіда з хворим повинна спрямовуватись лікарем. Дуже важливо правильно, у визначеному порядку і формі задавати питання хворому, не можна питаннями навіювати хворому ті чи інші відчуття (наприклад, іноді досить запитати хворого, чи немає в нього болю в ділянці серця, і він починає його відчувати). З особливою делікатністю варто торкатись найбільш інтимних питань його жиггя. Лікар повинен враховувати, як уважно і вдумливо слухає хворий його питання.

Однак хворі, страждаючи від неприємних відчуттів і болю, можуть думати, що або лікар неуважно обстежував його, або хвороба дуже серйозна і невиліковна. Крім того, деякі прагнуть залишитися у становищі хворого, хоча і наступило видужання, побоюються повертатися до колишнього здорового способу життя.У цьому випадку можна говорити про установку на хворобу. Нерідко хворі недооцінюють важкість свого хворобливого стану й або зовсім не висловлюють скарг, або зм'якшують ступінь їхньої вираженості Клінічна бесіда — важливий метод не тільки дослідження хворого, але й взаємодії лікаря з хворим, впливу на хворого.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 942 | Нарушение авторских прав