АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спостереження і догляд за хворими зі шлунково-кишковою кровотечею.

Шлунково-кишкова кровотеча може виникнути при виразковій хворобі, ерозіях (поверхневі дефекти слизової оболонки) шлунка і дванадцятипалої кишки, пухлинах шлунка і стравоходу, цирозі печінки, що протікає з варикозним розширенням вен стравоходу, різних захворюваннях кишечника - пухлинах, геморої, неспецифічному виразковому коліті, при прийманні деяких лікарських препаратів, наприклад ацетилсаліцилової кислоти. Шлунково-кишкова кровотеча проявляється у вигляді кривавого блювання (гематомезис) або чорного дьогтовидного стільця (мелена). У тих випадках, коли джерело кровотечі перебуває в стравоході, або у хворого є низька кислотність шлункового соку, або обсяг крововтрати дуже значний, блювотні маси можуть містити незмінену червону кров. Частіше, однак, при шлунковій кровотечі блювотні маси представлені коричнюватими згустками типу «кавової гущавини», що складаються із солянокислого гематина, що утворився у шлунку при дії на кров соляної кислоти.

Чорний колір калових мас при мелені обумовлюється в основному домішками сульфідів, які утворюються в кишечнику із крові під дією різних ферментів і бактерій. Незмінена червона кров у калі вказує не на шлункову кровотечу, а на кишкову, причому при пухлинах товстої кишки кров частіше буває рівномірно перемішаною з калом або розташовується у вигляді прожилок, тоді як при геморої відзначаються домішки незміненої крові наприкінці акту дефекації або ж у вигляді слідів крові на туалетному папері.

Шлунково-кишкова кровотеча нерідко супроводжується і рядом загальних симптомів: блідістю шкірних покривів, зниженням артеріального тиску, тахікардією, іноді втратою свідомості. Важливо, що зазначені симптоми можуть стати ведучими в клінічній картині шлунково-кишкової кровотечі, тоді як прямі її ознаки (криваве блювання і мелена) з'являться лише через кілька годин.

При ознаках шлунково-кишкової кровотечі проводять термінове рентгенологічне ендоскопічне дослідження шлунково-кишкового тракту, повторно контролюють вміст гемоглобіну, гематокриту і еритроцитів у крові, визначають групу крові. При необхідності проводять аналіз калу на сховану кров.

Хворому призначають суворий постільний режим, забороняють прийом їжі та рідини. На верхню частину живота кладуть міхур з льодом. Проводять постійний контроль частоти і наповнення пульсу, рівня артеріального тиску.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 499 | Нарушение авторских прав