АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Билет 30. 1. Додатковий тон може виникати у систолу

1. Додатковий тон може виникати у систолу. Складається враження, що він виникає біля самого вуха, і називається «систолічним лясканням» - систолічний клік. При вислуховуванні його на верхівці пояснюється двома основними механізмами:натягненням перикардіальних зрощень при конструктивному перикардиті;пролапсом (прогинанням) стулки двостулкового клапана.Додаткові тони в діастолі зустрічаються частіше, ніж у систолі. За походженням вони можуть бути м'язовими, клапанними та перикардіальними. До м'язових тонів відносять: патологічний 3 тон; ритм галопу (протодіастолічний, пре систолічний, мезодіастолічний, сумацій ний). До клапанних додаткових тонів (діастолічних) належать тони відкриття двостулкового та тристулкового клапанів. Перикардіальні діастолічні тони за механізмом свого виникнення аналогічні систолічним перикардіальним тонам.Патологічний 3 тон. Механізм його утворення такий самий як і нормального 3 тону. Цей тон виникає внаслідок удару в стінку шлуночка першої порції крові, яка надходить у нього з передсердя. Проте, на відміну від нормального 3 тону, утворення патологічного зумовлено зменшенням тонусу гіпертрофованого міокарда, та наявністю в шлуночках збільшеного об'єму крові. Різко знижений тонус лівого шлуночка може розвинутися при інфаркті міокарда. На відміну від нормального 3 тону, який вислуховується лише в осіб, молодших 25 років, патологічний 3 тон вислуховується у людей будь-якого віку. Його краще вислуховувати вухом на верхівці серця як в положенні на спині, так і на лівому боці. На відміну від фізіологічного 3 тону, ритм галопу постійний, і не залежить від фаз дихання. Ритм галопу – тричленний ритм, що вислуховується при значному зниженні тонусу серцевого м'яза, який виникає внаслідок запальних, дистрофічних та склеротичних змін (міокардит, інфаркт міокарда, аневризма серця, хронічний нефрит в термінальній стадій, серцева недостатність і інші важкі ураження міокарда). Розрізняють передсердний (пресистолічний) ритм галопа, і протодіастолічний. Пресистолічний ритм галопу стає чутним тоді, коли послаблюється тонус шлуночків і збільшується передсердно-шлуночковий інтервал. Протодіастолічний (шлуночковий) ритм галопу виникає при ударі хвилі крові об стінку шлуночка (дряблу) на початку діастоли. Він зумовлений не стільки високою швидкістю переміщення крові з передсердя у шлуночки, скільки значним зменшенням тонусу стінки шлуночка, виникає часто на фоні тахікардії. Краще вислуховується вухом над верхівкою серця.

2. Сначала проводится поверхностная (ориентировочная) пальпация живота. Ее цель:1) изучить степень напряжения брюшной стенки;2) определить болезненные места (участки);3) определить наличие в брюшной стенке уплотнений, узлов, опухолей или грыжевых отверстий.При поверхностной пальпации ладонь правой руки ложится плашмя со слегка согнутыми кончиками пальцев на живот больного. Нежно без всякого давления ощупывается мякотью концевых фаланг пальцев стенка живота, постепенно передвигая ладонь с одного места на другое. Обычно начинают с левой подвздошной области, передвигая ладонь против хода часовой стрелки, доходят до правой подвздошной и паховой области, а затем по средней линии идя сверху вниз (от эпигастрия до надлобковой области). Поверхностную пальпацию можно проводить и по симметричным участкам живота начиная сверху.

3. СИНДРОМ ОЧАГОВОГО УПЛОТНЕНИЯ ЛЕГОЧНОЙ ТКАНИ Уплотнение легочной ткани происходит за счет заполнения альвеол фибринозным экссудатом (при пневмониях), кровью (при инфаркте легкого), прорастания участка легкого соединительной тканью (пневмосклероз) или опухолевой тканью (рак легкого); при выраженном поджатии легкого большим количеством жидкости, находящейся в плевральной полости (компрессионный ателектаз при экссудативном плеврите или наличии транссудата на фоне сердечной недостаточности). Уплотнение может быть вызвано также ростом различных кист (эхинококковые, дермоидные), а также вследствии обтурации центрального бронха опухолью или инородным телом (обтурационный ателектаз). Жалобы: одышка, при вовлечении в воспаление плевры могут быть колющие боли в очаге поражения, усиливающиеся при дыхании и кашле (при пневмониях, инфаркте легкого), при пневмониях - кашель с отделением слизисто-гнойной мокроты, при инфаркте легкого - кровохарканье. Осмотр и пальпация грудной клетки: отставание "больной" половины при дыхании, усиленное голосовое дрожание. Перкуссия: укорочение перкуторногозвука или тупой перкуторный звук. Аускультация: ослабленное везикулярноедыхание, может быть и бронхиальное дыхание (при большом очаге уплотнения и выраженном уплотнении легкого, а так же сохраненной бронхиальной проходимости). При наличии жидкого секрета в альвеолах (в начальной и конечной стадиях крупозной пневмонии) - крепитация, а в бронхах - звучные влажные хрипы; усиление бронхофонии. Рентгенологическое исследование легких выявляет очаг затемнения легочной ткани.

Дата добавления: 2014-12-12 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав