АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Електро- і фонокардіографія плоду

Реєстрація біопотенціалів серця - електрокардіограма (ЕКГ) дає можливість оцінити стан серцевої діяльності, що є одним з найважливіших показників життєдіяльності плоду.

Розрізняють непрямий метод ЕКГ, коли електроди розміщу­ють на передній черевній стінці вагітної, і прямий або внутрішньоматковий, коли електрод вводять між стінкою мат­ки і спинкою плоду. ЕКГ плоду можна проводити у 15 тижнів вагітності, але найбільш достовірна інформація буде отримана після 34-х тижнів. Оцінюють такі показники ЕКГ: частоту сер­цевих скорочень, ритм, форму, величину, тривалість шлуноч-кового комплексу QRS. Реєстрація звукових феноменів, що виникають у процесі сер­цевої діяльності - фонокардіографія (ФКГ) проводиться при накладанні мікрофону в точку найкращого прослуховування серцебиття плоду, фонокардіограма являє собою криву, що складається з двох груп осциляцій, які відображають перший і другий тони серця. Аналіз фКГ проводять за такими показни­ками:

1) частота серцевих скорочень і її коливання;

2) ритм;

3) тривалість;

4) фазність - систола і діастола;

5) додаткові звукові феномени (розщеплення, роздвоєння тонів, систолічні, діастолічні шуми).

Більшу діагностичну цінність має поєднане застосування фКГ і ЕКГ - фоно-електрокардіографія.

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 947 | Нарушение авторских прав