АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПОЛОГОВИЙ ТРАВМАТИЗМ МАТЕРІ

Прочитайте:
  1. III. Зміст навчального матеріалу
  2. IV. Зміст навчального матеріалу
  3. IV. Зміст навчального матеріалу
  4. IV. Зміст навчального матеріалу
  5. IV. Зміст навчального матеріалу
  6. IV. Зміст навчального матеріалу
  7. IV. Зміст навчального матеріалу
  8. IV. Зміст навчального матеріалу
  9. IV. Зміст навчального матеріалу
  10. IV. Зміст навчального матеріалу

Під час пологів нерідко виникають ушкодження промежи­ни, піхви, шийки матки, а іноді навіть матки. Розриви проме­жини, вульви і піхви виникають у результаті перерозтягнення тканин у періоді зганяння плоду, найчастіше під час прорізу­вання голівки. Сприяють цьому ригідність тканин, стрімке прорізування голівки, розгинальні передлежання, неправиль­ний захист промежини, а також оперативні втручання (акушер­ські щипці, екстракція плоду за тазовий кінець). Ушкодженню промежини, зазвичай, передують ознаки загрози її розриву. Спо­чатку промежина куполоподібне випинається, стає набряклою і ціанотичною. Потім шкіра стає блідою, блискучою, на ній виникають дрібні тріщини, після чого відбувається розрив. У випадку загрози розриву промежини слід зробити розтин її (пе-ринео- або епізіотомію), тому що краї різаної рани краще зрос­таються, ніж краї рваної.

Розрізняють три ступені розриву промежини.

Розрив І ступеню — порушення задньої спайки, незначної ділянки шкіри та слизової вагіни.

Розрив II ступеню — пошкоджуються шкіра та м'язи про­межини, крім зовнішнього сфінктера прямої кишки.

Розрив III ступеню — порушення цілості всіх зазначених тканин і зовнішнього сфінктера прямої кишки (неповний роз­рив) та стінки кишки (повний розрив).

Лікування розривів промежини полягає у пошаровому від­новленні цілості тканин.

При розриві І ступеню слизову вагіни зашивають кетгутом, починаючи з верхнього кута рани. На шкіру накладають вуз-

лові лавсанові чи шовкові шви або здійснюють підшкірний косметичний шов кетгутом. Якщо є розрив промежини II сту­пеню, спочатку накладають шви на м'язи, а далі зашивання виконують як при розриві І ступеню. Ці розриви може зашива­ти акушерка. Розрив III ступеню зашиває тільки висококвалі­фікований лікар.

Догляд за швами полягає у тому, що слідкують, щоб про­межина була сухою, шви обробляють 1% розчином йоду або 1% розчином бриліантового зеленого. На 4-й день роблять очисну клізму, на 5-й — знімають шви.

При розривах III ступеню породілля повинна одержувати таку їжу, щоб б діб не було стільця. На 7-й день дають послаб­люючі і знімають шви. Загальний догляд за раною такий са­мий, як і при І та II ступенів розривах.

Розриви шийки матки виникають з тих самих причин, що і розриви промежини. Вони виникають по боках шийки, часті­ше зліва. Їх ділять на три ступені.

При І ступені довжина розриву не більше 2 см; при II — більше 2 см, але не доходить до склепіння, при III ступені — розрив доходить до склепіння піхви або переходить на неї.

Лікування полягає у зашиванні розривів. Шийку захоплю­ють кульовими щипцями і відтягують у протилежний від роз­риву бік. Зашивання починають з верхнього кута рани, причо­му перший шов повинен лягти вище від розриву. Якщо вер­хній кут рани недосяжний, то перший шов накладають дещо нижче від нього, потім, підтягуючи за лігатуру, накладають шов вище верхнього кута рани. При зашиванні розривів ший­ки слизову не прошивають.

Ретельне зашивання шийки необхідне для запобігання кро­вотечі, профілактики інфекції, а також виворотів (ектропіон) шийки матки.

Розриви піхви нерідко є продовженням розривів промежи­ни або шийки матки. Розрізняють мимовільні і насильні розри­ви піхви. Мимовільні виникають при інфантилізмі (вузька піх­ва), розгинальних передлежаннях, стрімких пологах; насильні — при оперативних втручаннях (акушерські щипці). Сприя­ ють виникненню розривів кольпіти. Розриви піхви іноді дають досить сильні кровотечі.

Лікування розривів полягає у зашиванні тканин, профілак­тика — у правильному веденні пологів.

Найважчою пологовою травмою є розрив матки.

Причини його виникнення різноманітні. Існують дві теорії, які пояснюють механізм розвитку цієї патології. Згідно з ме­ханічною теорією Бандля, розрив матки спричиняється невід­повідністю розмірів плоду і тазу жінки; теорія патологічних змін матки (Вербов) пояснює виникнення розриву матки неповно­цінністю міометрію внаслідок рубцевих, запальних, дегенера­тивних, пухлинних процесів. Останнім часом ці теорії об'єдну­ють.

Є декілька класифікацій розриву матки. За етіологією — самовільний, що виник без зовнішнього впливу, і насильний, тобто спричинений стороннім втручанням; за ступенем ушко­дження — порушення цілості всіх шарів матки з виходом пло­ду в черевну порожнину (повний розрив), порушення цілості тільки слизового або м'язового шару без розриву очеревини (неповний розрив матки), тріщина; за часом виникнення — під час вагітності або пологів; за локалізацією — в дні матки, її тілі, нижньому сегменті, відрив матки від склепінь піхви; за клінічним перебігом — загроза розриву матки; розрив, що по­чинається; розрив, що здійснився.

При загрозі розриву матки клінічна картина характеризу­ється такими ознаками: пологова діяльність дуже сильна, пе­рейми різко болючі, але непродуктивні; нижній сегмент матки перерозтягнений, болючий при пальпації; тривале високе сто­яння голівки над входом до тазу; контракційне кільце підні­мається високо, може досягти рівня пупка і розташовується косо; непродуктивні потуги при повному розкритті вічка мат­ки і розташуванні голівки над входом до тазу; симптоми стис­нення м'яких тканин.

Розрив матки, що починається, проявляється такими сим­птомами: наростанням сили перейм і слабкості потуг; збуджен­ням жінки, виникненням у неї відчуття страху; сукровичними

виділеннями із статевих шляхів, появою домішок крові у сечі, погіршенням стану плоду (розвиваються ознаки асфіксії — збільшується частота серцевих скорочень, що можна визначи­ти аускультативно або зафіксувати на моніторі, погіршується рухова активність плоду).

Дуже важливо запобігти розриву матки за наявності не­повноцінного рубця (після ендометриту, при гарячковому пе­ребігу післяопераційного періоду). Симптоми розриву матки, що починається, при цьому стерті. Відзначаються лише нарос­тання болючості в ділянці післяопераційного рубця (він втягу­ється), погіршення скоротливої активності матки. Якщо жінці вчасно не надати допомогу, то відбувається розрив матки. При цьому на висоті болючих перейм виникає різкий біль, жінка може короткочасно знепритомніти. Крім того, спостерігають­ся холодний піт, тахікардія, падіння артеріального тиску, нудо­та, блювання. Розвиваються ознаки внутрішньої кровотечі. Припиняється пологова діяльність, плід повністю або частко­во виходить у черевну порожнину, він мертвий. Зовнішня кро­вотеча незначна, інколи відсутня.

При патологічних змінах у стінці матки розрив відбуваєть­ся поступово, болю може не бути, але розвиваються шок і ін­тенсивна кровотеча.

Лікування. При виникненні симптомів загрози розриву мат­ки необхідно припинити чи послабити пологову діяльність за допомогою глибокого наркозу (ефіром, фторотаном) і негай­но закінчити пологи оперативним шляхом (проводять опера­цію кесарського розтину із зашиванням чи видаленням мат­ки). У зв'язку з розвитком шокового стану і значною кровов­тратою необхідно до і під час операції переливати кров, вводи­ти протишокові розчини, серцеві препарати та ін.

Усіх жінок, у яких можливий розрив матки, госпіталізують за 2-3 тижні до пологів і планують ведення пологів.

 


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 956 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)