АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
АПЕНДИЦИТ І ВАГІТНІСТЬ
Гострий апендицит - найбільш часте захворювання черевної порожнини. У вагітних апендицит зустрічається відносно частіше, ніж в усій популяції.
Апендицит ускладнює перебіг вагітності. В другій половині вагітності не відбувається осумкування периапендикулярного випоту при перфорації апендикулярного відростка, і частіше розвивається розлитий перитоніт. Спайки з маткою, що утворюються, призводять до переривання вагітності. З 5-го місяця вагітності апендикулярний відросток зі сліпою кишкою відтісняється маткою догори і назад. Це змінює локалізацію болю, іноді може заважати діагностиці.
Біль у цьому випадку локалізується аж у підребер'ї, він не такий інтенсивний, як у невагітних, що веде до пізнього звертання до лікаря, пізньої госпіталізації і операції. Важко розпізнавати апендицит у пологах, тому що біль може бути віднесений за рахунок перейм; напруження м'язів передньої черевної стінки виражене мало. При цьому слід звернути увагу на локальну болючість, симптом Сітковського, Бартом'є-Міхельсо-на, нейтрофільний лейкоцитоз. З'являється нудота, можливе
блювання. Температура підвищується до 38 С, але може бути і нормальною. Розвивається тахікардія. Язик спочатку обкладений, пізніше стає сухим. Напруження м'язів передньої черевної стінки нерізко виражене через перерозтягнення її, а апендикс знаходиться ззаду за маткою. Симптом Ровзінга і Сітковського зберігають своє значення не завжди. Часто чітко визначається симптом Бартом'є-Міхельсона: посилення болю при пальпації у положенні на правому боці, коли апендикс притиснутий маткою, а не на лівому, як у невагітних. Симптом Щот-кіна-Блюмберга виникає рано, коли клінічна картина недостатньо ясна, можливе динамічне спостереження (не більше З годин). Тактика при підтвердженні діагнозу апендициту така ж сама, як і у невагітних: потрібна операція. У випадку, коли апендицит не можна виключити, теж необхідна операція. Одночасно слід призначити засоби, спрямовані на попередження переривання вагітності. Використовують свічки з папаверином, сальбутамолом, сульфат магнію 25% по 10 мл із 5 мл новокаїну внутрішньом'язово, прогестерон, вітамін Е. В більш пізні терміни можна використовувати партусистен та алупент внутрішньовенно.
Якщо операція пройшла успішно і явищ загрози переривання вагітності немає, жінці можна дозволити вставати на 4-5 день.
Коли в результаті деструктивного апендициту розвивається перитоніт, найбільш раціональним є апендектомія і лікування перитоніту при прогресуванні вагітності. Розродження проводиться через природні пологові шляхи, але бажано дещо відстрочити початок пологів, тому що скорочення матки порушують процес осумкування і сприяють генералізації перитоніту.
У випадку, якщо вагітній, що перенесла апендектомію, необхідно перервати вагітність, слід робити це через 2-3 тижні після операції.
Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 927 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 |
|