АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЕМБОЛІЯ НАВКОЛОПЛОДОВИМИ ВОДАМИ

Емболія навколоплодовими водами — процес, зумовлений потрапленням навколоплодових вод у судинне русло матері — спочатку в кровоносні судини малого тазу, а потім у легеневі судини. Така патологія виникає, коли відкриваються міжвор-синчаті простори. Цьому сприяє передчасне відшарування, пе-редлежання плаценти, а також бурхливі перейми, кесарський розтин, розриви шийки матки, розриви матки, багатоплідна вагітність, смерть плода, ручне відшарування плаценти. Слід пам'ятати, що емболія навколоплодовими водами може виник­ нути лише тоді, коли тиск усередині амніотичної порожнини буде перевищувати тиск у міжворсинчатому просторі та венах матки. Виходячи з цього, у деяких випадках можна запобігти виникненню такої грізної патології. У жодному разі не можна завчасно розривати плодовий міхур при надмірній пологовій діяльності, по можливості слід нормалізувати надмірну чи дис-координовану пологову діяльність. При підозрі на передчасне відшарування чи передлежання плаценти акушерка негайно по­винна викликати лікаря, який вирішить питання про найдо­цільніший метод розродження. Це, до певної міри, дасть мож­ливість запобігти емболії навколоплодовими водами.

Клініка емболії навколоплодовими водами проявляється шоком, який розвивається раптово і починається з ознобу. Одразу ж за ним виникає ядуха, ціаноз, блювання, тривога з відчуттям страху смерті, з'являється холодний піт. Дуже швид­ко падає артеріальний тиск, пульс стає частим і слабким. На цьому фоні може розвинутись набряк легень і швидко настати смерть. В інших випадках виникає кровотеча, пов'язана з по­рушенням згортання крові.

Діагноз ставиться на основі описаної клінічної картини. Іноді в легенях вислуховують крепітуючі хрипи, під час рентге­нологічного дослідження — дифузне чи вогнищеве затемнен­ня. Додатковим діагностичним методом може слугувати ре­тельне гістологічне дослідження плаценти — наявність лусо­чок, меконію у міжворсинчатих просторах може свідчити про можливість проникнення навколоплодових вод у кров'яне рус­ло матері. Тому у випадках, де є підозра на емболію навколоп­лідними водами, обов'язково слід відсилати плаценту з обо­лонками на гістологічне дослідження.

У разі смерті жінки діагноз може бути поставлений безпо­милково.

Лікування емболії навколоплодовими водами полягає у яко­мога швидшому розродженні через природні пологові шляхи чи шляхом кесарського розтину. Якщо ознаки емболії виник­ли за умов, коли немає можливості негайно завершити поло­ги, акушерка до прибуття лікаря повинна намагатись нормалізувати пологову діяльність, пам'ятаючи про те, що проникнен­ня навколоплодових вод може продовжуватись. Слід одразу ж давати хворій вдихати кисень, одноразово ввести 40-50 мл 0,5% розчину новокаїну з глюкозою і строфантину (краще краплин-но, 0,5 мл 0,005% розчину в 10 мл 20% розчину глюкози), 300-400 мг аскорбінової кислоти. Основне патогенетичне лікуван­ня полягає у комплексному застосуванні трьох груп препара­тів — тромболітиків, антикоагулянтів та антиагрегантів (про­водять лікування, як при гіпофібриногенемії).

У дуже тяжких випадках роблять інтубацію, налагоджують кероване дихання і внутрішньовенне введення норадреналіну краплинним способом (2 мл 0,2% розчину у 500 мл 5% глюко­зи і вводять 20-40 крапель за 1 хвилину). Після стабілізації ар­теріального тиску введення норадреналіну поступово припи­няється.

Прогноз при цій патології надзвичайно серйозний. Резуль­тати нерідко залежать від швидкої і раціональної допомоги, правильної організації роботи. У пологовій залі обов'язково повинні бути набори з перерахованими препаратами, передба­чені інструкціями набори лікарських засобів для надання не­відкладної допомоги при акушерських кровотечах, списки ре­зервних донорів. Відповідальність за це несуть завідуючий від­діленням та старша акушерка. Акушерки, що працюють у по­логовому відділенні (не лише в пологовій залі), а також сес-три-анестезистки повинні досконало володіти технікою вене­пункції, чітко знати послідовність дій при виникненні ознак емболії навколоплодовими водами.

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 917 | Нарушение авторских прав