АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Невідкладна допомога при еклампсії

Прочитайте:
  1. Анафілактичний шок. Патогенез, клінічні варіанти перебігу, невідкладна допомога.
  2. Види кровотеч. Перша медична допомога при кровотечах
  3. Види утоплення. Перша допомога.
  4. Гострі патологічні стани (печінково-больовий синдром, гравітаційний шок, гіпоглікемічний стан тощо), причини виникнення, невідкладна допомога
  5. Долікарська допомога при еклампсії
  6. Долікарська допомога при загрозливому розриві матки
  7. ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА У РАЗІ ТРАВМ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ
  8. Допомога при ускладненнях наркозу
  9. Класична ручна допомога.
  10. Лекція 3. Перша допомога при травмах (переломи, вивихи, поранення)

Першочерговим завданням при цій патології є зняття на­падів судом та запобігання їм. Якщо судом ще немає (передсу-домний період) необхідно провести інгаляцію фторотану, ввес­ти дроперидол (2-4 мл) із сибазоном (1-2 мл) чи промедолом (1-1,5 мл 1% розчину).

Під час нападу судом хвору необхідно захистити від падіння і ударів (ковдрами, подушками). З метою запобігання прикусу язика вводять роторозширювач або вкладають між зуби шпа­тель, обмотаний марлею. Після завершення нападу судом про­водять інгаляцію кисню. При повторних нападах еклампсії проводять повторні короткочасні інгаляції фторотану. Якщо на фап немає фторотану, то до приїзду лікарської бригади треба скористатись ефірно-масковим наркозом.

На тлі введення фторотану, дроперидолу та сибазону про­водять комплексне лікування гестозу протягом 12-24 год. При відсутності ефекту від лікування проводять розродження в за­лежності від умов.

 

РОЛЬ ПЛАНУВАННЯ СІМ'Ї В ОХОРОНІ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ'Я ЖІНКИ

Планування сім'ї — важливий етап у житті жінки, який передбачає народження лише бажаних дітей. У нашій країні висока частота штучних абортів, що протягом багатьох років традиційно є ведучим методом планування сім'ї. Виходячи з ускладнень, що виникають після штучних абортів (запальні процеси органів малого тазу, безпліддя, невиношування, кро­вотечі, аномалії пологової діяльності), третина причин мате­ринської смертності, зниження кількості абортів може суттє­во вплинути на акушерську та гінекологічну захворюваність і знизити рівень материнської смертності.

Один із шляхів зниження кількості абортів — широке впро­вадження засобів контрацепції. Питаннями контрацепції по­винні займатись не лише центри планування сім'ї, які остан­нім часом широко відкриваються в Україні, але й дільничні лікарі, акушерки, санітарно-просвітницьку роботу з цього пи­тання можуть проводити медичні сестри, тому вони повинні знати цю проблему. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для охорони здоров'я жінки репродуктив­ного віку ще й тому, що використання деяких з них (презерва­тиви, піхвові контрацепиви) дають можливість запобігти ви­никненню інфекцій, що передаються статевим шляхом — го­нореї, хламідіозу, мікоплазмозу, трихомонозу, гарднерельозу, герпетичної і цитомегаловірусної інфекції, у розвитку яких має значення інфекційний фактор. Пропагуючи контрацепцію, медпрацівники повинні роз'яснювати, що негативного впливу на народжуваність вони не дають, а лише попереджують абор-

Вибір методів контрацепції проводиться із врахуванням багатьох факторів — неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращення здоров'я жінки і профі­лактики низки захворювань, ефективності методу, його безпе­ки, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплід­ного засобу. Жінку слід детально проінформувати про перева­ги того чи іншого контрацептиву, про показання та протипо­казання до застосування тих чи інших контрацептивів. Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу. Ефективність будь-якого контрацептиву виражається індексом Перля, який визначається кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували даний метод протягом року.

Серед контрацептивів розрізняють гормональні, внутріш-ньоматкові, бар'єрні, хірургічні і посткоітальні.

Гормональна контрацепція. З метою гормональної контр­ацепції використовують:

— контрацептиви комбіновані (естроген-гестагенні) оральні контрацептиви;

— гестагенні оральні контрацептиви (міні-пілі);

— пролонговані ін'єкційні контрацептиви;

— імплатаційні контрацептиви.

За даними ВООЗ оральною гормональною контрацепцією користуються від 100 до 120 млн. жінок світу щорічно.

Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) — високоефек­тивні засоби. В даний час синтезовано біля 500 різновидностей КОК, які відрізняються фазністю, дозуванням і типом гестаге-ну.

У монофазних препаратах (марвелон, мікрогінон, мінізіс-тон, сілест, фемоден) всі таблетки мають однаковий склад.

Комбіновані двофазні контрацептиви мають постійну дозу естрогенів і різну дозу гестагенного компоненту в різні фази циклу.

Трифазні препарати містять таблетки трьох різних складів, що відрізняються дозуванням естрогенного та гестагенного компонентів.

Механізм дії всіх препаратів не залежить від фазності пре­парату. Основна дія їх полягає у гальмуванні овуляції. Крім того, вони змінюють характер цервікального слизу та стан ен-дометрію. Перевагами методу є: висока ефективність, просто­та застосування, зворотність, наявність сприятливої контрацеп­тивної дії на репродуктивну функцію і організм жінки в ціло­му. Регулярний і тривалий (не менше 2 років) прийом КОК значно знижує частоту злоякісних захворювань матки та при­датків, виникнення мастопатій та постменопаузального осте-опорозу.

Протипоказаннями до вживання КОКє: вагітність; судинні порушення в даний час або в анамнезі — гіпертензія, тром­бофлебіти, ІХС; куріння у віці понад 35 років; захворювання печінки з порушенням функції; гормонозалежні пухлини; на­явність кровотеч невизначеної етіології; виражене ожиріння.

Схеми вживання. Монофазні таблетки зазвичай вживають­ся з 1 дня менструального циклу з 7-денною перервою. При використанні фазних таблеток їх прийом повинен співпадати із фазою. Монофазними препаратами, якщо їх приймати без перерви, можна відстрочити менструацію на 3 тижні. Анало­гічну ситуацію можна викликати трифазними препаратами, якщо вживати із наступної упаковки (після завершення прийо­му попередньої) таблетки третьої фази. В цьому випадку кро­вотеча буде відстрочена на 7-8 днів, якщо необхідно ще про­довжити відстрочку менструації на більший термін, то після прийому трифазного препарата можна одразу перейти на при­йом монофазних препаратів і відстрочка кровотечі продовжить­ся на 21 день.

При порушенні правил прийому таблеток знижується га­рантія дії контрацептиву. Слід пам'ятати, що коли пропустити прийом таблетки менше ніж на 12 годин, треба одразу ж прий­няти пропущену таблетку. Якщо пройшло більше 12 годин — слід прийняти таблетку і вдаватись до додаткових методів контрацепції протягом 7 днів, при цьому, якщо до закінчення упаковки залишилось не більше 7 днів, не слід робити 7-денну перерву, а одразу ж переходити до наступної упаковки. Якщо

пропущено 2 таблетки і більше, треба припинити прийом пре­парату на 7 днів і розпочати нову упаковку. Оглядати жінку, що приймає КОК, слід через 3 місяці, потім — через півроку, а надалі — раз на рік.

Гестагенні оральні контрацептиви. До складу цих табле­ток не входять естрогени, а лише прогестини в кількості 1 мг або менше у вигляді похідних нортестостерону — норетісте-рон, лінестерол, етінодіол-діацетат, левоноргестрел.

Ефективність гестагенних оральних контрацептивів вища у жінок старшого віку. Як і у комбінованих контрацептивів, надзвичайно важливе значення має дотримання режиму при­йому препаратів.

Ці препарати дають позитивний ефект при болючих і над­мірних менструаціях, масталгії, передменструальному синдро­мі.

Однією із важливих обставин є те, що гестагенні контрацеп­тиви можна вживати при лактації.

Механізм дії:

1. Ановуляція за рахунок пригнічення лютеїнізуючого гор­мону.

2. Зміна цервікального слизу, що перешкоджає проникнен­ню сперматозоїдів у матку.

3. Зміни в ендометрії, що не дають оптимальних умов для імплантації.

4. Зміна скоротливої діяльності маткових труб, що переш­коджає процесові запліднення.

5. Вплив на сперматозоїди і їх життєдіяльність.

Показання. Непереносимість естрогенів або наявність по­бічних ефектів: у жінок понад 35 років, які курять; період лак­тації; хворим з гіпертензією, цукровим діабетом.

Протипоказання: вагітність; важкі захворювання серцево-судинної системи у даний час або в анамнезі; порушення мен­струального циклу нез'ясованої етіології; стан після міхурово-го занеску.

Правила прийому. Таблетки приймаються з 1 дня менстру­ального циклу, строго в один і той самий час у безперервному режимі.

'ЗС.Й

При запізненні з прийомом таблетки більше, ніж на 3 годи­ни, пропуску прийому чергової таблетки, наявності блювання або діареї, при прийомі таблетки необхідні додаткові заходи запобігання.

Таким чином, гестагенні контрацептиви мають обмежене застосування, проте у деяких випадках можуть бути препара­тами вибору.

Пролонговані контрацептиви для ін'єкцій.

У цій групі препаратів найбільш поширеним є Депо-прове-ра.

Механізм дії: запобігає овуляції за рахунок пригнічення сек­реції гонадотропних гормонів; викликає зміни у цервікально-му слизі; викликає зміни в ендометрії, що перешкоджають ім­плантації яйцеклітини.

Переваги пролонгованих контрацептивів: висока ефектив­ність; відсутність естрогензалежних побічних ефектів; швид­кий і тривалий контрацептивний ефект; можливість вживання під час лактації.

Під час вживання цього препарату спостерігаються пози­тивні неконтрацептивні впливи — зменшення втрати крові під час менструації, зменшення болючості менструації, а також профілактика раку ендометрію і яєчників. Одночасно слід пам'­ятати і про недоліки препарату — неможливість швидко при­пинити дію, затримка відновлення фертильності до 6-12 міся­ців, часті порушення менструального циклу.

Протипоказаннями є: вагітність; порушення менструаль­ного циклу нез'ясованої етіології; непереносимість.

Відносними протипоказаннями є захворювання печінки з порушенням її функції, тромбоемболічні стани, цукровий діа­бет.

Правила вживання. Депо-провера вводиться кожні 3 місяці. Першу ін'єкцію роблять у перші 5 днів менструального циклу або раніше 6 тижня після пологів.

При появі кров'янистих виділень 1-2 цикли можна додатко­во використовувати КОК. При продовженні кровотеч слід об­стежити пацієнтку на наявність органічної патології.

Останнім часом використовують гестагенний імплантацій-ний препарат «Норпласт», діючою речовиною якого є лєво-норгестрел. Цей препарат у вигляді капсул імплантують під шкіру. Це забезпечує контрацептивний ефект протягом 5 ро­ків.

Переваги цього методу: безперервність і тривалість контр­ацепції; швидке відновлення фертильності після видалення капсул; позитивна неконтрацептивна дія на організм, харак­терна для гестагенів.

Протипоказання: вагітність; рак молочної залози; крово­течі нез'ясованої етіології.


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 1345 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)