АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анафілактичний шок. Патогенез, клінічні варіанти перебігу, невідкладна допомога

Прочитайте:
  1. Агранулоцитоз, этиология, патогенез, виды, картина крови, клинические проявления. Панмиелофтиз, картина крови.
  2. Аденовирусная инфекция. Этиология, патогенез, классификация, клиника фарингоконъюнктивальной лихорадки. Диагностика, лечение.
  3. Аденома предстательной железы. Этиология, патогенез, клиника, диагностика
  4. Адреногенитальный синдром. Этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика
  5. Алергія: етіологія, патогенез, класифікація алергічних реакціїй і їх характеристика.
  6. Альгодисменорея: этиопатогенез, клиника, диагностика и лечение.
  7. Альгоменорея, патогенез, принципы лечения.
  8. Аменорея, классификация, патогенез, принципы диагностики и лечения.
  9. Амилоидоз почек: этиология и патогенез, лечение амилоидоза
  10. Амилоидоз почек: этиология, патогенез, клинические проявления, диагностика, исходы, принципы лечения.

Анафілактичний шок – це вид алергічної реакції, яикй виникає при дії алергена на організм потерпілого та проявляється гіперактивною відповіддю негайного типу.

Анафілактичну реакцію здатні викликати медичні препарати: сироватки, антибіотики, препарати крові, місцеві анестетики і середники для наркозу, ренгеноконтрастні речовини. В побуті алергенами можуть бути певна їжа, хімічні речовини, шерсть тварин тощо.

Передумовою реакції є наявність у крові попередньо сенсибілізованого організму антитіл до цих речовин. В результаті взаємодії антитіл з антигенами виділяються біологічно активні речовини (гістамін, брадикінін). Вони спричинюють різке розширення артеріол та відтікання крові в систему мікроциркуляції, підвищують проникність судинної стінки та сприяють виходу рідкої частини крові у паравазальні тканини. Настає катастрофічне зменшення притоку крові до серця та його викиду, падіння артеріального тиску та зупинка кровообігу (за типом “неефективного серця”).

При надходженні алергена в організм залежно від швидкості виникнення реакції розрізняють такі форми шоку:

1). Блискавична форма – шок розвивається протягом 10 хв. Блискавичний шок може виникати без передвісників. У хворих виникають тяжкі порушення вітальних функцій організму.

2). Негайна форма – дошоковий період триває до 30-40 хвилин.

3). Сповільнена форма – шок проявляється через декілько годин.

Негайна та сповільнена форми шоку перебігають завжди з передвісниками (відчуття жару, почервоніння та свербіж шкіри, пульсація в голові, страх з подальшою втратою свідомості).

Варіанти клінічного перебігу в дошоковому періоді:

1). Типовий (шкірний). Характеризується розвитком дискомфорту; слабкістю; свербежом шкіри голови, лиця, рук та її почервонінням; тяжкістю за грудиною; кропивницею; втратою свідомості.

2). Церебральний. Нестерпний головний біль, нудота, сліпота, втрата притомності, судоми. В тяжких випадках – явища набряку мозку з наступною зупинкою серця та дихання.

3). Астмоїдний (асфіктичний). Характеризується явищами гострої дихальної недостатності – ядуха, зумовлена набряком гортані, трахеї та бронхоспазмом; набряк легень. Порушення гемодинаміки та ЦНС приєднуються вторично.

4). Коронарний (гемодинамічний). У хворого виникає сильна біль в ділянці серця, загрудинний біль, артеріальна гіпотензія, порушення ритму серця, слабкість пульса, порушення мікроціркуляції.

5). Черевний (абдомінальний). Характерні симптоми гострого живота (здуття живота, біль в епігастрії, нудота, блювання, ознаки подразнення очеревини).

При виникненні шоку домінує клініка падіння артеріального тиску (колапсу), втрати свідомості та порушення функції зовнішнього дихання. Тяжкість перебігу анафілактичного шоку зумовлена не кількістю поступленого алергена, а інтенсивністю реакції – відповіді організму на нього.


Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1778 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)