 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Анафілактичний шок. Патогенез, клінічні варіанти перебігу, невідкладна допомогаАнафілактичний шок – це вид алергічної реакції, яикй виникає при дії алергена на організм потерпілого та проявляється гіперактивною відповіддю негайного типу. Анафілактичну реакцію здатні викликати медичні препарати: сироватки, антибіотики, препарати крові, місцеві анестетики і середники для наркозу, ренгеноконтрастні речовини. В побуті алергенами можуть бути певна їжа, хімічні речовини, шерсть тварин тощо. Передумовою реакції є наявність у крові попередньо сенсибілізованого організму антитіл до цих речовин. В результаті взаємодії антитіл з антигенами виділяються біологічно активні речовини (гістамін, брадикінін). Вони спричинюють різке розширення артеріол та відтікання крові в систему мікроциркуляції, підвищують проникність судинної стінки та сприяють виходу рідкої частини крові у паравазальні тканини. Настає катастрофічне зменшення притоку крові до серця та його викиду, падіння артеріального тиску та зупинка кровообігу (за типом “неефективного серця”). При надходженні алергена в організм залежно від швидкості виникнення реакції розрізняють такі форми шоку: 1). Блискавична форма – шок розвивається протягом 10 хв. Блискавичний шок може виникати без передвісників. У хворих виникають тяжкі порушення вітальних функцій організму. 2). Негайна форма – дошоковий період триває до 30-40 хвилин. 3). Сповільнена форма – шок проявляється через декілько годин. Негайна та сповільнена форми шоку перебігають завжди з передвісниками (відчуття жару, почервоніння та свербіж шкіри, пульсація в голові, страх з подальшою втратою свідомості). Варіанти клінічного перебігу в дошоковому періоді: 1). Типовий (шкірний). Характеризується розвитком дискомфорту; слабкістю; свербежом шкіри голови, лиця, рук та її почервонінням; тяжкістю за грудиною; кропивницею; втратою свідомості. 2). Церебральний. Нестерпний головний біль, нудота, сліпота, втрата притомності, судоми. В тяжких випадках – явища набряку мозку з наступною зупинкою серця та дихання. 3). Астмоїдний (асфіктичний). Характеризується явищами гострої дихальної недостатності – ядуха, зумовлена набряком гортані, трахеї та бронхоспазмом; набряк легень. Порушення гемодинаміки та ЦНС приєднуються вторично. 4). Коронарний (гемодинамічний). У хворого виникає сильна біль в ділянці серця, загрудинний біль, артеріальна гіпотензія, порушення ритму серця, слабкість пульса, порушення мікроціркуляції. 5). Черевний (абдомінальний). Характерні симптоми гострого живота (здуття живота, біль в епігастрії, нудота, блювання, ознаки подразнення очеревини). При виникненні шоку домінує клініка падіння артеріального тиску (колапсу), втрати свідомості та порушення функції зовнішнього дихання. Тяжкість перебігу анафілактичного шоку зумовлена не кількістю поступленого алергена, а інтенсивністю реакції – відповіді організму на нього. Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1870 | Нарушение авторских прав |