АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Геморагічний шок

Геморагічний шок – це гостра серцево – судинна недостатність, що розвивається внаслідок втрати значної кількості крові і призводить до вираженого зменшення перфузії життєво важливих органів і систем.

Патогенез. Характер гемодінамічних, функціональних та біохімічних змін залежить від швидкості, об’єму та тривалості кровотечі. У разі дуже швидкої втрати крові відразу виникає гостра коронарна, міокардіальна та циркуляторна недостатність. У разі щменшення ОЦК нейровегетативна компенсація відбувається практично негайно – виникає звуження венозних судин, що вміщують до 75 % ОЦК, чим збільшується венозний поворот до серця і стабілізується ЦВТ.

Симпатико – адреналова система зумовлює централізацію кровообігу. Переважно кровопостачання мозку, серця та легенів здійснюється завдяки зменшенню кровообігу в шкірі, м’язах, оганів черевної порожнини, нирках.

Зменшення ниркового кровообігу, активація системи ренін – ангіотензін сприяють затримці води в організмі.

Адаптація супроводжується тахікардією.

В тому разі, коли “лінії захисту “ неефективні, крововтрата супроводжується розвитком синдрому малого викиду і глибокою тканинною гіпоксією. Виникає декомпенсований метаболічний ацидоз.

Внаслідок уповільнення руху крові, порушення її хімічного складу і втрати цілості судинної стінки утворюються мікрозгустки.

Госпітальна летальність після масивної крововтрати становить 50-56 %.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 885 | Нарушение авторских прав