АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порушення обміну води

Порушення обміну води проявляється гіпо- або гіпергідратацією.

Гіпогідратацію спричиняють:

- надмірне потовиділення при високій температурі;

- задишка, проведення ШВЛ без зволоження дихальної суміші;

- втрата рідини із ШКТ

- крововтрата, опіки;

- надмірне вживання сечогінних препаратів;

- надмірне виділення сечі;

- обмеження поступлення рідин

- патологічний перерозподіл рідини в «третій простір» (в зону запалення, в травмовані тканини)

Ознаки гіпогідратації: знаження маси тіла, тургору шкіри, тонусу очних яблук, сухість шкіри і слизових, зниження ЦВТ, артеріального тиску, діурезу. Для внутрішньоклітинної гіпогідратації характерна спрага, розлади притомності.

Лабораторні ознаки: зростання гемоконцентраціних показників (гематокриту, гемоглобіну, білка та еритроцитів).

Гіпергідратація виникає при:

- надмірному вживанні рідини, необгрунтованій інфузійній терапії

- гострій та хворічній нирковій, печінковій, серцевій недостатності;

- порушенні регуляторних мехамізмів виділення води з організму

- «безбілкових» набряках

Ознаки гіпергідратації: збільшення маси тіла, поява периферичних набряків, транссудація рідини в порожнини тіла; підвищення АТ та ЦВТ. При внутрішньоклітинній гіпергідратації у хворих виникають нудота, блювання, прояви набряку мозку (сопор, кома).

При лабораторних дослідженнях – зниження гемоконцентраційних показників.

Гіпо- та гіпергідратація буває: ізотонічна, гіпертонічна та гіпотонічна.

Загальний об’єм води в дитячому організмі відносно великий (у новонароджених вода становить до 80% маси тіла); на відміну від дорослих, по секторах вона розподілена так: внутрішньоклітинна вода – 23-27%, позаклітинна – 45-48% від маси тіла.Ці особливості, а також переважання площі поверхні тіла відносно його маси у дитини сприяють швидкій втраті води через випаровування та значно більшій залежності дитячого організму від зневоднення. Ексикоз – універсальний синдром патологічних станів, що виникає у дітей при різних захворюваннях. Гіпергідратація в основному проявляється набряком міжклітинного простору. У дітей швидко виникають та сягають декомпенсації розлади кислотно-основної рівноваги.

Питання

1). Дайте визначення поняття – шок.

2). Назвіть причини виникнення шоку.

3). Класифікація шоку.

4). Назвіть симптомокомплекс шоку.

5). Назвіть діагностичні ознаки, які характерні для шоку.

6). Гіповолемічний шок – визначення, причини.

7). Гіповолемічний шок: симптоми, які характерні для гіповолемічного шоку.

8). Лікування гіповолемічного шоку.

9). Гемморагічний шок: причини, класифікація по ступеню тяжкості.

10). Індекс Альговера.

11). Лабораторні показники при гострій крововтраті.

12). Лікування геморрагічного шоку.

13). Ознаки виведення шворого із стану шока.

14). Травматичний шок: визначення, причини виникнення.

15). Фази шоку.

16). Класифікація травматичного шоку по ступені тяжкості.

17). Невідкладна допомога на місці пригоди.

18). Комплекс лікувальних заходів травматичного шоку.

19). Загальні принципи лікування шоку різного походження.

20). Опіковий шок: причини розвитку.

21). Від яких чинників залежить тяжкість розвитку опікового шоку.

22). Назвіть особливості перебігу опікового шоку.

23). Індекс Франка, визначення пргнозу.

24). Класифікація опікового шоку по ступеню тяжкості.

25). Лікувальні заходи опікового шоку.

26). Анафілактичний шок, визначення, чинники.

27). Форми анафілактичного шоку.

28). Клінічний симптомакомплекс анафілактичного шоку.

29). Клінічні різновиди передшокового стану.

30). Невідкладна допомога при анафілактичному шоці.

31). Перерахуйте склад аптечки для надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці.

32). Інфекційно – токсичний шок. Визначення, причини.

33). Назвіть етіологічні чинники токсико – інфекційного шоку.

34). Клінічний симптомокомплекс інфекційно – токсичного шоку.

35). Показники лабораторних досліджень при інфекційно – токсичному шоці.

36). Невідкладні заходи при наданні допомоги при токсико – інфекційному шоці.

37). Класифікація кровозамінників, що застосовуються з метою відновлення ОЦК.

38). Назвіть причини розладів кислотно-лужного та водно-електролітного балансів, клінічні прояви, методи корекції.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1202 | Нарушение авторских прав