 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Історія розвитку анестезіології та реаніматології. Організація, завдання та методи анестезіологіїЗміст лекційного матеріалу Лекція № 1 Модуль І Анестезіологічне забезпечення оперативних втручань. Невідкладні стани. Змістовий модуль 1 Загальне та місцеве знеболювання. Серцево-легенева та церебральна реанімація Тема: Вступ. Поняття про анестезіологію та реаніматологію. План. 1). Історія розвитку анестезіології та реаніматології. Організація, завдання та методи анестезіології. 2). Поняття про біль. Фізіологія болю. Шляхи і методи блокування больових імпульсів. Теорії знеболювання. 3). Види знеболювання. Стадії і рівні наркозу. Етапи анестезіологічного забезпечення оперативних втручань. Історія розвитку анестезіології та реаніматології. Організація, завдання та методи анестезіології. Люди завжди прагнули позбутись страждань, спричинених болем. Історія цивілізації залишила численні документальні свідчення про постійні пошуки шляхів та методів знеболювання. Перші письменні згадки про використання засобів для тамування больового відчуття знайдені в Єгипті. Проте, аж до середини вісімнадцятого сторіччя не існувало радикальних засобів боротьби з болем. В цей час в результаті фундаментальних відкриттів у галузі природних наук складались передумови зародження нових можливостей медицини. У 1776 році хімік Прістлі синтезував закис азоту – знеболюючий засіб, який і дотепер широко використовується в анестезіології.. Інший хімік, Деві, у 1779 році вперше випробував дію закису азоту на собі. Та лише через 25 років англійський лікар-хірург Хікмен почав впроваджувати «звеселяючий газ «у лікувальну практику. У 1842 році вперше застосував на практиці ефірний наркоз англійський хірург Лонг. Діетиловий ефір був син6тезован відомим хіміком Парацельсом ще кілько століть до того. Під ефірним наркозом Лонг провів 8 операцій, та своїх спостережень ніде не опублікував. Однак пріоритет в застосуванні ефірного наркозу належить іншому американському досліднику – Мортону. Він 16 жовтня 1846 року в Університетській клініці Бостона публічно і успішно провів ефірний наркоз при операції видалення гемангіоми. Тому день 16 жовтня 1846 року визнано днем народження анестезіології. На початку лютого 1847 року цей наркоз в Московській клініці застосував професор Ф.І. Іноземцев, ще через 2 тижні, в Петербурзі – наш співвітчизник, хірург Микола Іванович Пірогов. Він перший теоретично обґрунтував механізм дії ефіру на центральну нервову систему, запропонував альтернативні шляхи введення ефіру для досягнення наркозу (в трахею, у кров, в шлунково-кишковий тракт) У 1937 році Гведел виділив стадії клінічного перебігу ефірного наркозу, які й досі вважаються класичними. У 1847 році видатний вчений Сімпсон впровадив у клінічну практику інший середник для наркозу – хлороформ. З тих пір почала формуватись наука анестезіологія. У 1879 російський вчений Анреп запропонував кокаїн для знеболювання слизових оболонок, а в 1905 році Ейнхорн – новокаїн, який широко використовується і в наші дні. Інші шляхи введення наркотичних речовин – ректальний (запропонований М.І. Пироговим у 1847 році), ін’єкційний (М.А. Табчібашов). У 1889 році німецький хірург Бір запропонував спинномозкову анестезію, а пізніше (1925 р.) Доліотті – перидуральну, при якій настає повне знеболювання нижньої половини тулуба і кінцівок. Російський хірург О.В. Вишневський запропонував і впровадив у клінічну практику місцеву анестезію, а німецький хірург Куленкампф розробив провідникову анестезію. Анестезіологія – це наука, яка вивчає способи захисту організму від операційної травми. Вона розробляє нові і вдосконалює відомі способи підготовки хворих до операції, їх анестезіологічне забезпечення, керування функціями організму під час наркозу та в післяопераційному періоді. Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1487 | Нарушение авторских прав |