АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Види антидотів. Методи екстракорпоральної детоксикації

Прочитайте:
  1. I. Методические указания по составлению акта (заключения) судебно-психиатрической экспертизы
  2. I. Науково-методичне обгрунтування теми
  3. I. Научно-методическое обоснование темы
  4. I. Научно-методическое обоснование темы.
  5. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ МЕТОДИКИ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНОГО
  6. I. ОРГАНИЗАЦИОННО – МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  7. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ
  8. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
  9. II.1. Методика проведения сеанса
  10. IV. Методика

Неспецифічні антидоти – р-ни таніну, калію перманганат, обволокуючі засоби,(12 яєчних білків в 1 л холодної води, киселі, растительне масло, водна суміш крахмалю вазелинова олія, активоване вугілля. (1-2 столові ложки на 1 стакан води)

До специфічних антидотів відносіться – унітіол, бемегрід, тіосульфат натрію, налорфін та ін.

Методи еферентної терапії спрямовані на заміщення або доповнення природних механізмів звільнення організму від екзот- та ендотоксинів.

До методів еферентної терапії належать:

А). методи діалізної терапії: гемо- (плазмо-, лімфо-) діаліз, ультрафільтрація, гемофільтрація.

Б). Методи сорбційної терапії: гемо- (плазмо-, лімфо-) сорбція, аплікаційна сорбція, ентеросорбція;

В). Методи фізіогемотеррапії: ультрафіолетове опромінення організму, лазерне опромінення, електромагнітний та електрохімічний вплив;

Г). Методи вилучення або заміщення компонентів крові: плазмаферез, цитоферез, плазмофільтрація.

Методи діалізної терапії.

Діаліз – метод виведення із організму низькомолекулярних речовин. Операцію гемодіалізу застосовують у разі захворювань нирок та порушень функції виділення, а також гострих отруєнь барбітуратами і сполуками важких металів, миш’яку, дихлоетану, етиленгліколю, метилового спирту тощо.

Протипоказання: стійке зниження АТ нижче за 90 мм рт ст.; розвиток внутрішньо судинного гемолізу за наявності у крові великої кількості вільного гемоглобіну; виникнення фібринолізу.

Ускладнення пов’язані: технічні недоліки; геодинамічні порушення; виникнення або посилення кровотечі.

Принцип проведення плазмо- і лімфодіалізу практично не відрізняється від принципу проведення гемодіалізу.

Гемофільтрація – позаорганне очищення крові за допомогою збільшення її фільтрації через різні мембрани (гемофільтри) під час вилучення із організму токсичних речовин та надлишку води.

Показання, протипоказання та ускладнення – такі самі, як і під час використання гемодіалізу.

Сорбція – метод очищення крові та інших біологічних рідин від токсичних речовин за допомогою екстракорпоральної перфузії через активоване вугілля або синтетичні сорбенти.

Гемосорбція застосовувається при отруєнні седативними та снотворними препаратами, ФОС, алкалоїдами, а також усунення різних ендотоксикозів.

Ентеросорбція. Вважається найбільш простим методом детоксикації. Використовують активоване вугілля, яке вводять безпосередньо через рот або зонд.Метод не має протипоказань.

Методи фізіогемотерапії.

Окрім відомого бактерицидного впливу, УФО стимулює детоксикацію (збільшується кількість гранулоцитів, зростає активність фагоцитів). Метод застосовують для профілактики та лікування інфекційних ускладнень шляхом стимуляції імунних реакцій.

Ускладнення проявляються у вигляді гіперемії, гемолізу, підвищення АТ – виникають тільки в разі передозування опромінювання.

Протипоказання: гемоліз, порушення гемостазу та загальносоматичні розлади (гіпертонічна хвороба, злоякісні пухлини тощо).

Методи вилучення або заміщення крові та її компонентів. Завдяки розвитку сучасної техніки було розроблено методику плазма-, цитоферезу. Суть його полягає у надходженні крові до центрифуги, де вона за допомогою сил гравітації розподіляється на необхідні компоненти (плазму, еритроцити, лімфоцити, тромбоцити тощо) і через окремі трубки виводиться з центрифуги. Необхідні компоненти повертаються в організм, а інші – видаляються.

Показаннями до проведення плазмаферезу є гострі отруєння, колагенози, аутоімунні процеси.

Цитоферез частіше проводять у разі захворювання крові.

Протипоказання: нестійка гемодінаміка, порушення білково- утворюючої функції печінки, наявність фібринолізу, загально соматичні порушення.

 

 



Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1436 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)