АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВАГІТНІСТЬ І НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ

Прочитайте:
  1. Анатомія серця
  2. АНЕМІЯ І ВАГІТНІСТЬ
  3. АПЕНДИЦИТ І ВАГІТНІСТЬ
  4. АУСКУЛЬТАЦІЯ СЕРЦЯ (ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ, МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ СЕРЦЕВИХ ТОНІВ ТА ШУМІВ) ТА ЇЇ ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ КРОВООБІГУ
  5. БАГАТОПЛІДНА ВАГІТНІСТЬ
  6. Вікові особливості зовнішніх проявів діяльності серця.
  7. ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ З ВАДАМИ СЕРЦЯ.
  8. ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ І ВАГІТНІСТЬ-129
  9. Ехокардіографія з оцінкою функціонального стану серця

Серед екстрагенітальної патології у вагітних жінок найчас­тіше зустрічаються захворювання серцево-судинної системи, зокрема, набуті вади серця. Вони займають перше місце серед причин материнської смертності. Саме тому лікар загальної практики повинен знати особливості перебігу захворювань сер­цево-судинної системи у вагітних жінок і вплив тієї чи іншої патології на перебіг вагітності, а також особливості ведення вагітності та пологів при цих захворюваннях.

Набуті вади, здебільшого, є наслідком перенесеного ревма­тизму. Найчастіше вражається мітральний клапан, рідше — аортальний, ще рідше — тристулковий.

У вагітних найчастішою формою вади серця є мітральний стеноз, хоча в деяких роботах з кардіології найбільш частою вадою вважають недостатність мітрального клапана. Це, без сумніву, наслідок гіпердіагностики, пов'язаної з неправильним трактуванням функціонального систолічного шуму на верхівці серця і відсутність можливості довести наявність чи відсутність вади інструментальними методами. При вагітності хворе сер­це поставлене перед необхідністю транспортувати значно біль­шу кількість крові, тому що об'єм циркулюючої крові збільшу­ється на 30-50%. Мітральний стеноз призводить до перепов­нення малого кола кровообігу, в той час як при вагітності і без того є передумови для застою крові у легенях. Поєднання цих факторів може призвести до порушення серцевої діяльності і до інших важких ускладнень аж до набряку легень.

При мітральному стенозі вагітність слід вважати проти­показаною, якщо з самого її початку відмічаються ознаки не­достатності кровообігу або активності ревматичного проце­су.

Прогноз перебігу вагітності та пологів у багатьох жінок по­кращується після мітральноїкомісуротомії'. Оптимальним для вагітності і пологів є термін від 1 до 2 років після операції. Че­рез 2 роки може з'явитися рестеноз, проте не менше ніж у 50-60% оперованих нормальний стан залишається на довгі роки, що дає можливість жінці стати матір'ю без шкоди для здоров'я. Тому при повній компенсації кровообігу, сину совому ритмі, від­сутності легеневої гіпертензії і активізації ревматичного про­цесу вагітність можна дозволити. В інших випадках вона про­типоказана.

Коли ж лікар поставлений перед фактом наявності вагіт­ності у жінок з мітральним стенозом і прогресуючою недос­татністю кровообігу, серцевою астмою чи набряком легень, мітральна комісуротомія є найбільш правильним виходом із ситуації. Її можна проводити, при необхідності, у будь-якому терміні вагітності, але найкращими термінами є 10-11 або 16-18 тижнів. Необхідно уникати тих термінів, при яких найбіль­ша вірогідність переривання вагітності. Після 28 тижнів опе­рація небажана, оскільки залишається мало часу до пологів і серцево-судинна система жінки і плода не встигає адаптува­тись до нових умов гемодинаміки.

Недостатність мітрального клапана у невагітних жінок зустрічається у 10 разів рідше, ніж стеноз. У вагітних справ­жню частоту цієї вади встановити важко. При цій ваді кров під час систоли поступає не лише в аорту, але і в ліве передсердя. Завдяки сильному лівому шлуночку хвилинний об'єм крові під­тримується на нормальному рівні, і декомпенсація розвиваєть­ся пізно. Більшість вагітних з «чистою» недостатністю мітраль­ного клапана переносять вагітність без будь-яких порушень кро­вообігу.

Недостатність мітрального клапана під час вагітності важ­ко діагностувати, тому висока частота помилкових діагнозів.

При компенсованій ваді ця патологія не є протипоказан­ням для доношування вагітності. Повторні вагітності, зазви­чай, не погіршують стану хворої. При атріо- і кардіомегалії, які завжди супроводжуються недостатністю кровообігу, а не­рідко і миготливою аритмією, а також при гострій недостат­ності мітрального клапана вагітність протипоказана.

В останні десятиліття широко використовується хірургічне лікування недостатності мітрального клапана. Проте необ­хідність постійного вживання антикоагулянтів, у тому числі і під час пологів, а також часті рецидиви і серйозні ускладнення (відрив клапана, бактеріальний ендокардит, гемолітична ане­мія) дозволяють вважати недоцільним збереження вагітності у оперованих хворих.

При «мітральній хворобі» (поєднана вада — стеноз отвору і недостатність клапанів) дуже швидко відбувається декомпен­сація. Прогноз при цій патології більш тяжкий, ніж при ізольо­ваній мітральній ваді. Вагітність у таких хворих допустима лише при повній компенсації кровообігу.

Пролапс мітрального клапана — стан, при якому стулки — задня або обидві — випинають у порожнину лівого перед­сердя. Цю патологію почали діагностувати із введенням у прак­тику ехокардіографії. У переважній більшості випадків вагіт­ність і пологи протікають без ускладнень. Таким чином, ця патологія серця не є протипоказанням для вагітності та поло­гів.

Аортальний стеноз — складає близько 16% усіх вад серця. При цій ваді розвивається дилятація лівого шлуночка, віднос­на недостатність мітрального клапану, що призводить до під­вищення тиску у лівому передсерді та застою у легеневих ве­нах, легеневої гіпертензії. За цим розвивається правошлуноч-кова недостатність, збільшення печінки і набряки. Тривалість життя таких хворих від моменту появи декомпенсації складає 2-3 роки. Це визначає акушерську тактику. Поки немає недос­татності кровообігу, вагітність не протипоказана. Однак, на­віть початкові прояви недостатності кровообігу служать про­типоказаннями для неї.

Недостатність аортальних клапанів — друга за частотою виникнення ревматична вада серця. При цій ваді кров із аорти під час діастоли повертається в лівий шлуночок. Потужний м'яз лівого шлуночка спочатку компенсує дефект клапана, але з ча­сом виникає дилятація лівого шлуночка, відносна недостатність мітрального клапана. В результаті цього підвищується тиск у лівому передсерді, легеневій вені, розвивається правошлуноч-кова недостатність із збільшенням печінки і набряками.

При відсутності явищ декомпенсації вагітність можна до­ношувати. Якщо ж є явища недостатності кровообігу, вагіт­ність необхідно перервати.

При протезуванні аортального клапана вагітність проти­показана.

Вади тристулкового клапана ізольовано зустрічаються рід­ко, тому акушерська тактика визначається станом мітральної чи аортальної вади.

 


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 857 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)