Лікування. 1. Ідеальний/оптимальний глікемічний контроль (НвА1с < 7,0-7,5%)
1. Ідеальний/оптимальний глікемічний контроль (НвА1с < 7,0-7,5%).
2. Медикаментозне лікування:
a-ліпоєва (тіоктова) кислота
гіпоглікемічна дія (поліпшення чутливості до інсуліну),
гіполіпідемічна дія
антиоксидантна, детоксикуюча дія (у т.ч. як донатор SH-груп)
нейротропна - покращує проведення нервового імпульсу (знижує перекисне оксилення ліпідів у периферичних нервах, поліпшує ендоневральний кровотік)
енергетична дія
покращує регенерацію (стимулює ріст нових нервових волокон)
імунотропний ефект (збільшує вміст усіх субпопуляцій Т-лімфоцитів)
призначається за наступною схемою:
Дітям з масою тіла до 20 кг – 200 мг/добу;
Від 20 до 40 кг – 300 - 400 мг/добу
Більш 40 кг – 600 мг/добу.
Препарат вводять внутрішньовенно крапельно на 50-200 мл 0,9% розчину натрію хлориду протягом 30-40 хв. щодня №10 (тіогамма турбо – готовий для введення розчин по 600 мг), потім у таблетках у тій самій добовій дозі ранком за 30-45 хв. до їжі протягом 2 місяців. 2 курси на рік.
Комплекс вітамінів групи В у віковому дозуванні протягом 2-3 міс., особливо жиророзчинна форма віт.В1 – бенфотіамін (по 100 мг 1-2 рази на день - 1-3 міс., 2 курси на рік).
Зниження болю та судом: НПЗС, трициклічні антидепресанти, карбамазепін, міорелаксанти, проти судомні, мільгамма (в/м щодня або через день № 5-10)
Судинорозширювальні (пентоксіфіллін, препарати нікотинової кислоти тощо)
метаболічна терапія (актовегін, солкосеріл, цитохром С, інстенон, γ-ліноленова к-та, тощо)
При вегетативних розладах використовуються препарати симптоматичного ряду, дія яких спрямована на відшкодування утраченої функції органа:
Збільшення нервово-м‘язової провідності: антихолінестеразні препарати (прозерін, неостігмін, убретід) у віковому дозуванні
При ортостатичній гіпотонії для підтримання постійного об‘єму крові у вертикальному положенні
1. Для збільшення ОЦК:
- Високе положення голови і верхньої частини тулуба під час сну
- Прийом їжі часто – 5-6 разів на добу
- Прийом повареної солі 3-4 г/добу, рідини – до 2,5-3 л/добу
- Туге бинтування ніг, тазового пояса, живота, еластичні панчохи
- Рухова активність з ізотонічними навантаженнями
- Заборона тривалого перебування у ліжку
2. Підвищення активності симпатичної нервової системи:
- мінералокортикоїди (флудрокортизон)
- a-адреноміметики
- Зменшення вазодилятації: НПЗС, β-блокатори
a. Невропатія сечового міхура
- Підвищення скорочення детрузора – холінергічні препарати
- Поліпшення роботи сфінктера – α-адреноміметики
- Електростимуляція м'язів тазового пояса
b. Невропатія ШКТ
- Уживання їжі, що легко засвоюється (обмеження жирів, клітковини)
- Прийом проносних (при запорах)
- Холіноміметики
- Електростимуляція спинальних корінців
- Антихолінестеразні препарати
3. Фізіотерапевтичне лікування:
- Діадинамотерапія;
- індуктотермія;
- магнітотерапія;
- гелій-неоновий лазер;
- лазеропунктура;
- електрофорез з нікотиновою кислотою, еуфіліном, новокаїном, прозеріном на гомілки;
- вовняні вкутування;
- контрастні ванни на уражені кінцівки;
- масаж нижніх кінцівок;
- гіпербарична оксигенація
- мікрохвильова резонансна терапія
4. ЛФК
Показання для госпіталізації у ендокринологічне відділення:
Больовий синдром при невропатії нижніх кінцівок.
Для корекції лікування при виражених проявах невропатії, особливо автономної
Критерії ефективності лікування: Відсутність клінічних проявів невропатії
Диспансерне спостереження:
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 632 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |
|