Лікування. 1. Тиреостатичні препарати - тіонаміди: (мерказоліл, тіамазол, метізол, тірозол, тощо)
1. Тиреостатичні препарати - тіонаміди: (мерказоліл, тіамазол, метізол, тірозол, тощо).
- Початкова доза - 0,3-0,5 мг/кг/добу - в залежності від важкості тиреотоксикозу. Доза розділяється на 2-3 прийоми. При клінічному покращенні стану (нормальний пульс, відсутність клінічних проявів тиреотоксикозу) – в середньому через 14 - 21 день – надалі кожні 10-16 днів дозу знижують на 2,5-5 мг до підтримуючої.
- Середня підтримуюча доза – 2,5-7,5 мг/добу (приблизно 50% від початкової) - 1 раз на день.
- На фоні прийому препаратів тіамазолу можуть виникати побічні ефекти:
алергійні реакції у вигляді шкірної висипки, що супроводжується сверблячкою; нудота; зміни крові: лейкопенія аж до агранулоцитозу, симптомами якого є лихоманка, болі у горлі, понос, тромбоцитопенія.
- У разі виникнення синдрому тиреотоксикозу внаслідок деструкції тиреоцитів (тиреотоксична фаза АІТ чи підгострий тиреоїдит) тиреостатичні препарати не призначаються. Проводиться симптоматичне лікування (b -адерноблокатори, седативні)
- У разі алергії на препарати тіамазолу або їх побічних ефектах – препарати літію карбонату у дозі 30-50 мг/кг/ добу
2. Бета-адреноблокатори (анапрілін, пропранолол) - перші 4 тижня, одночасно із тиреостатиками - 1-2 мг/кг/добу у 3-4 прийоми. При нормалізації пульсу – поступове зниження дози до повної відміни препарату (різке припинення прийому препарату може спричинити „синдром відміни”, з погіршенням стану).
3. При досягненні еутиреозу (в середньому через 6-8 тижнів від початку лікування) –комбінована терапія: тіонаміди (мерказоліл, тощо) 5-10 мг/добу і Л-тироксин 25-50 мкг/добу.
4. Глюкокортикоїди:
- При важкому перебігу тиреотоксикозу, поєднанні з ендокринною офтальмопатією
- При ознаках недостатності надниркових залоз (ННЗ)
- При поганих показниках аналізу крові (лейкопенії, тромбоцитопенії)
- У разі приєднання супутньої патології, на тлі стресу – для запобігання гострої ННЗ
- Призначається преднізолон коротким курсом у середній дозі 0,2-0,3 мг/кг/добу за 2-3 прийоми, з поступовим зниженням через 7-10 днів на 2,5-5 мг кожні 5-7 днів до повної відміни.
5. Додаткові методи лікування
- Санація вогнищ інфекції.
- Седативні препарати.
- Вітаміни.
- Гепатопротектори
Лікування неонатального тиреотоксикозу – у разі його важкого перебігу, загрожує життю дитини:
- Призначають засоби, що містять йод: розчин Люголя або 10% розчин калію йодиду по 1 краплі кожні 8 годин,
- При вираженій тахікардії – b - адерноблокатори (анапрілін 2 мг/кг у день),
- При важкому тиреотоксикозі – преднізолон 2 мг/кг у день.
- Якщо тиреотоксикоз зберігається довше 3-4 тижнів, використовують тіонаміди усередину 0,5-1,0 мг/кг за 3 прийоми.
Тривалість лікування: 2-4 роки
Моніторинг лікування:
Кожні 4 тижня від початку лікування - контроль рівня вТ4 до досягнення його нормалізації, надалі - контроль ТТГ, що визначається високочутливим методом, 1 раз у 2-3 міс.;
при підтримуючій терапії - контроль ТТГ 1 раз у 3 міс.;
УЗД щитоподібної залози для оцінки динаміки об‘єму залози 1 раз у 6 міс.;
Аналіз крові з визначенням лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів:
- 1 раз у тиждень протягом 1-го місяця тиреостатичної терапії;
- 1 раз на місяць при переході на підтримуючу терапію.
Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення:
Декомпенсація захворювання.
Тяжка форма захворювання
Наявність ускладнень: порушення серцевого ритму, прогресуюча офтальмопатія, тощо.
Хірургічне лікування
Критерії ефективності лікування:
- відсутність клінічних проявів тиреотоксикозу
- нормалізація вТ4 і ТТГ
Показання до хірургічного лікування:
- Важкі ускладнення медикаментозного лікування.
- Небажання або неможливість дотримувати режим медикаментозного лікування.
- Неефективність консервативної терапії:
o лікування протягом 2-3 років не дозволяє усунути тиреотоксикоз;
o рецидиви тиреотоксикозу на тлі тривалого лікування тіонамідами;
o зоб не зменшується або продовжує збільшуватися на тлі медикаментозного лікування.
- Важкий перебіг ДТЗ у дівчинки-підлітка до 18 років
- Токсична аденома ЩЖ
Передопераційна підготовка:
- продовжують лікування тіонамідами та b - адреноблокаторами, домагаючись стійкого еутиреозу;
- при неможливості досягти стійкої компенсації додатково призначають глюкокортикоїди (преднізолон - 1 мг/кг на добу усередину в 3 прийоми), за 10-14 днів до операції можливо додаткове призначення йодидів, наприклад, розчин Люголя по 5 крапель 2 рази в добу.
Під час операції та у післяопераційний період - створення глюкокортикоїдного фону: гідрокортизон парентерально:
- напередодні операції: в 21.00-23.00 – 50 мг в/м
- у день операції: у 6.00 – 50 мг в/м, у 9.00 (на операційному столі) – 100 мг - дітям, 150 мг - підліткам.
- На 1-у, 2-у, 3-ю добу після операції - 50 мг 1 раз в/м у 6.00. На 3-ю - 4-у добу знизити дозу в 2 рази (1 раз на добу – контроль рівня у крові К, Nа, а також ЕКГ).
Профілактика: Санація вогнищ інфекції, обмеження інсоляції
Диспансерне спостереження: (Моніторинг лікування в стані декомпенсації - див. вище)
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 930 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 |
|