 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Лікування. 1. Тиреостатичні препарати - тіонаміди: (мерказоліл, тіамазол, метізол, тірозол, тощо)1. Тиреостатичні препарати - тіонаміди: (мерказоліл, тіамазол, метізол, тірозол, тощо). - Початкова доза - 0,3-0,5 мг/кг/добу - в залежності від важкості тиреотоксикозу. Доза розділяється на 2-3 прийоми. При клінічному покращенні стану (нормальний пульс, відсутність клінічних проявів тиреотоксикозу) – в середньому через 14 - 21 день – надалі кожні 10-16 днів дозу знижують на 2,5-5 мг до підтримуючої. - Середня підтримуюча доза – 2,5-7,5 мг/добу (приблизно 50% від початкової) - 1 раз на день. - На фоні прийому препаратів тіамазолу можуть виникати побічні ефекти: алергійні реакції у вигляді шкірної висипки, що супроводжується сверблячкою; нудота; зміни крові: лейкопенія аж до агранулоцитозу, симптомами якого є лихоманка, болі у горлі, понос, тромбоцитопенія. - У разі виникнення синдрому тиреотоксикозу внаслідок деструкції тиреоцитів (тиреотоксична фаза АІТ чи підгострий тиреоїдит) тиреостатичні препарати не призначаються. Проводиться симптоматичне лікування (b -адерноблокатори, седативні) - У разі алергії на препарати тіамазолу або їх побічних ефектах – препарати літію карбонату у дозі 30-50 мг/кг/ добу 2. Бета-адреноблокатори (анапрілін, пропранолол) - перші 4 тижня, одночасно із тиреостатиками - 1-2 мг/кг/добу у 3-4 прийоми. При нормалізації пульсу – поступове зниження дози до повної відміни препарату (різке припинення прийому препарату може спричинити „синдром відміни”, з погіршенням стану). 3. При досягненні еутиреозу (в середньому через 6-8 тижнів від початку лікування) –комбінована терапія: тіонаміди (мерказоліл, тощо) 5-10 мг/добу і Л-тироксин 25-50 мкг/добу. 4. Глюкокортикоїди: - При важкому перебігу тиреотоксикозу, поєднанні з ендокринною офтальмопатією - При ознаках недостатності надниркових залоз (ННЗ) - При поганих показниках аналізу крові (лейкопенії, тромбоцитопенії) - У разі приєднання супутньої патології, на тлі стресу – для запобігання гострої ННЗ - Призначається преднізолон коротким курсом у середній дозі 0,2-0,3 мг/кг/добу за 2-3 прийоми, з поступовим зниженням через 7-10 днів на 2,5-5 мг кожні 5-7 днів до повної відміни. 5. Додаткові методи лікування - Санація вогнищ інфекції. - Седативні препарати. - Вітаміни. - Гепатопротектори
Лікування неонатального тиреотоксикозу – у разі його важкого перебігу, загрожує життю дитини: - Призначають засоби, що містять йод: розчин Люголя або 10% розчин калію йодиду по 1 краплі кожні 8 годин, - При вираженій тахікардії – b - адерноблокатори (анапрілін 2 мг/кг у день), - При важкому тиреотоксикозі – преднізолон 2 мг/кг у день. - Якщо тиреотоксикоз зберігається довше 3-4 тижнів, використовують тіонаміди усередину 0,5-1,0 мг/кг за 3 прийоми.
Тривалість лікування: 2-4 роки Моніторинг лікування: Кожні 4 тижня від початку лікування - контроль рівня вТ4 до досягнення його нормалізації, надалі - контроль ТТГ, що визначається високочутливим методом, 1 раз у 2-3 міс.; при підтримуючій терапії - контроль ТТГ 1 раз у 3 міс.; УЗД щитоподібної залози для оцінки динаміки об‘єму залози 1 раз у 6 міс.; Аналіз крові з визначенням лейкоцитів, гранулоцитів і тромбоцитів:
Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення: Декомпенсація захворювання. Тяжка форма захворювання Наявність ускладнень: порушення серцевого ритму, прогресуюча офтальмопатія, тощо. Хірургічне лікування Критерії ефективності лікування: - відсутність клінічних проявів тиреотоксикозу - нормалізація вТ4 і ТТГ Показання до хірургічного лікування: - Важкі ускладнення медикаментозного лікування. - Небажання або неможливість дотримувати режим медикаментозного лікування. - Неефективність консервативної терапії: o лікування протягом 2-3 років не дозволяє усунути тиреотоксикоз; o рецидиви тиреотоксикозу на тлі тривалого лікування тіонамідами; o зоб не зменшується або продовжує збільшуватися на тлі медикаментозного лікування. - Важкий перебіг ДТЗ у дівчинки-підлітка до 18 років - Токсична аденома ЩЖ Передопераційна підготовка: - продовжують лікування тіонамідами та b - адреноблокаторами, домагаючись стійкого еутиреозу; - при неможливості досягти стійкої компенсації додатково призначають глюкокортикоїди (преднізолон - 1 мг/кг на добу усередину в 3 прийоми), за 10-14 днів до операції можливо додаткове призначення йодидів, наприклад, розчин Люголя по 5 крапель 2 рази в добу. Під час операції та у післяопераційний період - створення глюкокортикоїдного фону: гідрокортизон парентерально: - напередодні операції: в 21.00-23.00 – 50 мг в/м - у день операції: у 6.00 – 50 мг в/м, у 9.00 (на операційному столі) – 100 мг - дітям, 150 мг - підліткам. - На 1-у, 2-у, 3-ю добу після операції - 50 мг 1 раз в/м у 6.00. На 3-ю - 4-у добу знизити дозу в 2 рази (1 раз на добу – контроль рівня у крові К, Nа, а також ЕКГ).
Профілактика: Санація вогнищ інфекції, обмеження інсоляції Диспансерне спостереження: (Моніторинг лікування в стані декомпенсації - див. вище) Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 914 | Нарушение авторских прав |