АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розлади пам'яті

Пам'ять це вид психічної діяльності який проявляється в збереженні і відтворенні пережитого досвіду, що дозволяє накопичувати знання і використовувати їх в подальшому. Функціональними складовими пам’яті є фіксація, збереження і відтворення всього або його частини. Розлади пам’яті можуть торкатися любої її функції.

Гіпермнезія — посилення пам'яті, спостерігається найчастіше при маніакальних станах, іноді — при синдромах порушеної свідомості. В основі посилення пам’яті при цих станах, лежать примітивні асоціації по подібності, що обумовлює посилення механічної, а не логіко-значущої пам'яті.

Гіпомнезія — ослаблення пам'яті. Вона спостерігається при церебральному атеросклерозі і епілепсії. Такі хворі важко при необхідності, згадують потрібне слово або ім'я, при чому зосередження уваги лише погіршує результати пошуків забутого слова. Через якийсь час, коли це слово або ім'я уже втрачає для хворого своє значення, воно як би саме по собі спливає в пам'яті. Таке явище зветься ослаблення довільної репродукції. Наступний етап гіпомнезії — ослаблення утримання в пам'яті. Потім виявляється наростання недостатності запам'ятовування. Крім того, для гіпомнезії характерне зниження спочатку механічної пам'яті і більш тривале збереження необхідної, асоціативної пам'яті.

Амнезія — пробіл спогаду, випадання з пам'яті якогось відрізка часу. Спостерігається головним чином, після порушення свідомості або в результаті грубих органічних поразок головного мозку. Розрізняють кілька видів амнезії. При ретроградній амнезіїхворий забуває період, що безпосередньо передував захворюванню, або травмі.

Антероградна амнезіяхарактеризується пробілами спогадів на події, що відбувалися вже після початку захворювання, або травми.

У ряді випадків при значному травматичному впливу, у хворого одночасно відзначається антеро- і ретроградна, тобто антероретроградна амнезія.

При втраті здатності запам'ятовування поточних подій говорять про фіксаційну амнезію. Вона спостерігається при старечому слабоумстві, хворобі Альцгеймера, а також при синдромі Корсакова інфекційного, інтоксикаційного або травматичного походження. Хворому називають ім'я і по батькові співрозмовника, задають яке-небудь стороннє, відволікаюче питання і відразу просять повторити ці ім'я іпо батькові. Неможливість повторення свідчить пронаявність фіксаційної амнезії. Нерідко в таких хворих спостерігається і амнестичне дезорієнтування — вони не можуть назвати число, місяць, рік, місто, у якому вони живуть, не можуть знайти своїх будинку, квартири.

При старечому слабоумстві спостерігається загальна прогресуюча амнезія, щовиявляється у втраті здатності запам'ятовування і поступово наростаючому збіднінні запасів пам'яті. Спочатку з пам'яті зникають недавні події, а спогади про події далекого минулого зберігаються порівняно більш тривалий час. Амнезія (відповідно до закону Рибо) поширюється від нового до старого, від недавно придбаного до давно придбаного.

Іноді амнезія виникає в результаті психічної травми. При цьому звичайно, забуваються тяжкі для хворої події, неприємні переживання. Така амнезія називається афектогенною(афект — короткочасна, різко виражена емоційна реакція). Спостерігається як би активне небажання людини пам'ятати про події, що стали причиною хвороби, вони витісняються з його свідомості.

До розладів пам'яті відносяться і парамнезії (обмани пам'яті). Розрізняють два види парамнезій — псевдоремінісценції і конфабуляції.

Псевдоремінісценції — помилкові спогади, що заповнюють пробіли пам'яті. Вони відносно стабільні, повторно висловлюються хворими. Найчастіше ці події дійсно мали місце в минулому.

Конфабуляції — вигадані події, що, на думку хворого, він дійсно пережив. Конфабуляції, у порівнянні з псевдоремінісценціями, більш барвисті, аморфні, мінливі. У деяких випадках конфабуляції досягають великого ступеня виразності і як би визначають клінічну картину захворювання. Це явище називається конфабульозом і спостерігається при гострих екзогенних (симптоматичних) психозах, у періоді їхнього зворотного розвитку.

До розладів пам'яті відноситься корсаковський амнестичний синдром. Він характеризується порушенням пам'яті на поточні події і помилковими спогадами — псевдоремінісценціями і конфабуляциями. Головний його симптом — фіксаційнаамнезія. Її супроводжує антероградна амнезія. Виражене порушення пам'яті відбивається на стані орієнтування в часі і просторі. С. С. Корсаков, що вперше описав цей синдром, відзначав, що у хворих із проявами фіксаційної і антероградної амнезії «враження давні пригадуються досить порядно, при цьому кмітливість, дотепність, спритність хворого залишаються в значній мірі. Так, наприклад, хворий не може згадати чи обідав він чи ні, хоча тільки що зібрали зі столу, а тим часом добре грає в преферанс, у шашки».

Найчастіше корсаковський синдром спостерігається при інфекційних, інтоксикаційних і травматичних захворюваннях центральної нервової системи. Спочатку він був описаний у хворих алкоголізмом, у яких він виявлявся в сполученні з поліневритами (хвороба Корсакова). Наступні дослідження показали, що він спостерігається майже при усіх формах органічних захворювань головного мозку, у тому числі при церебральному атеросклерозі і старечому слабоумстві.

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 998 | Нарушение авторских прав