АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Структура і властивості індукторів інтерферону

Прочитайте:
  1. Антигенная структура
  2. Антигенная структура
  3. Антигенная структура
  4. Антигенная структура
  5. Антигенная структура
  6. Антигенная структура
  7. Антигенная структура
  8. Антигенная структура
  9. Антигенная структура
  10. Антигенная структура бактериальной клетки

Усі ІФН, відповідно до їхньої структури, фізико-хімічних та біологічних властивостей, поділяють на два типи [[10], [11]]. ІФН типу І відомі як вірусні ІФН; до них належать вісім видів - лейкоцитарний ІФН (ІФН-a), ІФН фібробластів (ІФН-b), ІФН-d, ІФН-e, ІФН-k, ІФН-l, ІФН-w та трофобластний ІФН-t [[12]]. ІФН типу ІІ відомий як імунний ІФН (ІФН-g). На подібні типи, відповідно до типу індукованого ними ІФН, можна розділити й індуктори. При цьому існують певні закономірності щодо природи індукторів, які індукують синтез ІФН того чи іншого типу. ІФН І типу індукують у клітинах багатьох тканин віруси, дволанцюгові РНК (длРНК), а також низка синтетичних низькомолекулярних сполук. ІФН ІІ типу продукується Т-клітинами й клітинами – природними кілерами (ПК) у відповідь на чужорідні антигени та мітогени [[13]].

Недавно було встановлено, що головними продуцентами ІФН І типу в крові людини є клітини, що отримали назву природних ІФН-ab-продукуючих клітин (natural IFN-ab-producing cells – IPC). Ці клітини виявилися ідентичними дендритним клітинам-поперед­ни­кам CD4IL-3RahighCD3-CD11c- (pre-DC2) [[14], [15]], які диференціюються у дендритні клітини у відповідь на дію інтерлейкіну-3 (IL-3) та вірусів.

Щодо індукторів ІФН І типу, то окрім вірусів, інтерфероногенні властивості яких добре описані [[16], [17]], і які в силу зрозумілих причин не можуть розглядатися як противірусні агенти, до цієї групи входять, у першу чергу, високомолекулярні препарати нуклеїнової природи.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 443 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)