АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які побічні ефекти мають препарати, які застосовуються для лікування дітей із уродженим токсоплазмозом?

Прочитайте:
  1. III етап. Дослідження причин труднощів адаптації в дітей «контрольної групи»
  2. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  3. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  4. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  5. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  6. А.3.3.1. Комбінації антигіпертензивних лікарських засобів, що довели свою ефективність
  7. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  8. Аборт – війна проти дітей, проти себе і проти Господа Бога
  9. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  10. Альтернативні методи лікування хворих зі стійким вазо спазмом

Побічні ефекти хлоридину: анорексія, блювання, діарея, біль в животі; тремор, атаксія, судоми; агранулоцитоз, апластична чи мегалобластична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія; багатоформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермонекроліз (синдром Лайєлла).

Побічні ефекти сульфаніламідних препаратів: олігурія, анурія, кристалурія, гематурія (через токсичний некроз); нудота, блювання, діарея, біль у животі, стоматит; гемолітична анемія з підвищенням рівня непрямого білірубіну в крові з високим ризиком ядерної жовтяниці; лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія; судоми; фотосенсибілізація і різна висипка на шкірі, багатоформна еритема і токсичний епідермонекроліз.

Необхідність тривалого лікування уродже-ного токсоплазмозу обґрунтована тим, що смертність до 5 років при його явних формах становить 12%; 85% хворих дітей мають затримку розумового розвитку; 75% - судоми, паралічі; 50% - поганий зір. При рано розпочатій терапії у дітей навіть із гострим уродженим токсоплазмозом можливий нормальний розвиток. Установлено, що при субклінічних і латентних, але імунологічно доведених формах уродженого токсоплазмозу у 65-85% пацієнтів до 20 років розвивається хоріоретиніт і у 38% - некротичні наслідки. У той самий час у хворих, які отримали лікування за вищезгаданою схемою частота розвитку хоріоретиніту менше 5%, неврологічних наслідків не спостерігалося.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 392 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)