АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Етіологія. Англієць Мюррей з колегами віділили збудника під час епізоотії лабораторних тварин у віварії Кембриджа в 1926 році

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Гарячка: етіологія, патогенез, види температурних кривих і їх характеристика.
  3. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  4. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  5. Етіологія
  6. Етіологія
  7. Етіологія
  8. Етіологія
  9. Етіологія
  10. Етіологія

Англієць Мюррей з колегами віділили збудника під час епізоотії лабораторних тварин у віварії Кембриджа в 1926 році. Ураховуючи здатність мікроба викликати моноцитоз, автори назвали його Bacterium monocytogenes. У 1927 році Пірі досліджував подібну до чуми хворобу диких гризунів у північно-африканському інституті ім. Лістера, визначив збудника і назвав його на честь Лістера (з 1940 року - рід Listeria). У 1929 році лістерії були вперше виділені від хворої людини, а також від вівці – одного із головних хазяїв лістерій, з яким контактує людина. У природі лістеріоз підтримують 42 види ссавців (миші, щури, зайці, вівці, корови, кози, свині та ін.) і 22 види птиць (куропатки, глухарі, кури, гуси, качки та ін.).

Лістерія має джгутик, який допомогає їй рухатися, може утворювати капсулу і паразитувати усередині клітин. LM – класичний внутрішньоклітинний паразит, який проникає у клітину шляхом фагоцитозу. Здатність лістерій пересуватися по цитоплазмі клітини за рахунок полімеризації актину та переходити із клітини в клітину, “продавлюючи” мембрану, дозволяє патогенним лістеріям долати бар’єри слизової оболонки кишечника без контакту з антитілами, комплементом і нейтрофілами. Надійшовши в кров’яне русло, збудник уражує переважно мозок і плаценту. Лістерії здатні розмножуватися при 4-6оС у грунті, воді, на рослинах, харчових продуктах. Вони здатні накопичуватися при зберіганні продуктів у домашніх холодильниках в той час, коли інші бактерії гинуть або припиняють розмноження і не становлять конкуренції для значного збільшення мікробної маси лістерій («мікроб холодильника»). Разом з тим вони швидко гинуть при температурі кипіння. Знезаражувальні хімічні речовини - діоцид, хлоргексин - діють на лістерії негайно, а 5% лізол, спирт, 2,5% формалін - малоефективні.


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)