АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причини виникнення

Прочитайте:
  1. Визначення ВЛІ та їх класифікація за етіологічною ознакою. Причини виникнення.
  2. Внутрішньоутробні інфекції. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування.
  3. Гіпогалактія – причини, види, ступені, профілактика
  4. Деякі причини підліткової вагітності
  5. З яким збудником найчастіше пов’язують виникнення хронічного гастриту?
  6. ЗДОРОВ'Я, ЧИННИКИ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ
  7. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.
  8. Класифікація м’язів. Допоміжний апарат м’язів. М’язи-переселенці: причини зміни їх розташування.
  9. Можливі причини гематурії у віковому аспекті
  10. Основні причини виробничих травм

Потрапляння кишкового вмісту в крипти — явище абсолютно нормальне. Зазвичай вона добре спорожнюється, і, якщо протоки відхідникових залоз про хідні, їх секрет допомагає створювати бар’єр для проникнення мікробної флори в глибші шари. У низці випадків нормальний процес може порушитися. До цього призводять найчастіше травмування стінок крипти твердими компонентами калу (кісточки, шкірка насіннячок, шматочки висівок, щетини і ін.), погане дренуван ня крипти (через потрапляння в неї твердих грудочок, набряку слизової оболон ки при діареї), а також обтурація проток відхідникових залоз. Отже будь яке по рушення процесу спорожнення прямої кишки, будь яка наймінімальніша травма можуть спричинити запальні зміни в самій крипті, а в разі порушення діяльності відхідникових залоз, закупорки їхнього просвіту запальний процес може поши ритися на глибші шари кишкової стінки і стати причиною парапроктиту.

 

Симптоми, клінічний перебіг.

Основними проявами криптиту є біль у відхіднику, що посилюється під час дефекації, і відчуття дискомфорту, інколи спостерігають печіння, відчуття сто роннього тіла в прямій кишці, а також появу крові у вигляді домішки до калу. За наявності гнійних виділень хворі скаржаться на свербіж у навколовідхідниковій ділянці. Підвищення температури тіла, як правило, не відбувається.

Якщо в гострому періоді усунути чинник, що призвів до виникнення хворо би — налагодити дренаж крипти і відхідникових залоз — настає одужання. У низці випадків запальний процес може поширитися на сусідні крипти і вищерозміщені відділи прямої кишки. Найчастіше процес перебігає хвилеподібно: запалення в крипті стихає, але за несприятливих умов повторюється знов.

 

Ускладнення.

Якщо без лікування або під впливом консервативної терапії крипт абсцес не розкривається в просвіт прямої кишки, запальний процес може поширитися на сусідні крипти, не виключено розвиток гнійного проктиту але найчастіше крип тит ускладнюється поширенням інфекції углиб з виходом в клетковинні просто ри, що розцінюють як гострий парапроктит.

У тих випадках, коли крипт абсцес спорожнюється в просвіт кишки, але дре наж недостній або не усунуто чинники, що призвели до виникнення криптиту (закреп, мікротравми унаслідок тривалих натужувань, тріщини відхідника, великі гемороїдальні вузли, що порушують дренаж крипт та ін.), запалення в крипті стає хронічним з періодами загострень. Це може призвести до рубцевої деформації самої крипти, формування неповної внутрішньої нориці прямої кишки. У разі по ширення запалення на сусідні крипти в низці випадків хронічний запальний про цес перебігає за типом продуктивного, і тоді у верхній третині відхідникового каналу, там, де розташовано дно крипт, утворюється щільна рубцева тканина — пектеноз. За вираженого пектенозу, коли рубець має протяжність більше чверті відхідникового каналу, знижуються еластичність тканин і здатність розтягувати ся під час проходження калової грудки, що призводить до порушення спорожнен ня прямої кишки.

 

Діагностика.

Після з’ясування скарг пацієнта, оцінювання його загального стану прово дять зовнішній огляд ділянки промежини, пальпацію навколовідхідникової ді лянки, ретельне пальцеве дослідження відхідникового каналу, ділянки крипт і дис тального відділу прямої кишки: ано і ректороманоскопія. Це — обов’язковий обсяг обстеження пацієнта. За потреби дослідження може бути доповнено ульт расонографією (ректальний датчик), проктографією, біопсією (за підозри на зло якісний процес).

Якщо процес обмежений лише криптою, під час зовнішнього огляду відхід ника, як правило, змін не спостерігають. Під час пальцевого дослідження стінок відхідникового каналу у його верхній третині і під час пальпації в ділянці самої крипти виявляють локальну хворобливість і пастозність. Огляд через аноскоп у низ ці випадків дає змогу виявити набряк і гіперемію в ділянці крипти, фібрин, інколи в разі натискання з крипти може виділитися крапля гною. Інколи при аноскопії вдається побачити на тлі гіперемії яскраво червону крапку, яка відповідає вивід ним протокам відхідникових залоз. На жаль, при ректо і аноскопії не завжди вдається побачити дно крипти.

Ректороманоскопія дає змогу оцінити стан слизової оболонки прямої кишки і дистального відділу сигмоподібної кишки та виключити інші можливі причини болю і патологічних виділень з відхідника.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 629 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)