АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Протигрибкові антибіотики

Ністатин (таблетки, що містять 500 ООО ОД, мазь у тубах по ЗО і 50 г).

Леворин (таблетки, що містять 500 000 ОД, мазь у тубах по ЗО і 50 г).

Леворину натрієва сіль (порошок у флаконах по 200 000 ОД для інгаляцій, полоскань).

Амфотерицин В (порошок у флаконах по 50 000 ОД для внут­рішньовенного введення та інгаляцій, а також мазь у тубах).

Амфоглюкамін(таблетки по 100 000 ОД).

Мікосептин (таблетки по 50 000 ОД).

Еконазол (1 % крем у тубах по 10 г).

Міконазол (мазь "Дактарин" у тубах по 15 г).

Мікоспор (біфоназол; крем у тубах по 10 г).

Ламізил (тербінафін; таблетки по 125 і 250 мг, 1 % крем).

Клотримазол (у складі крему "Тредем" у тубах по 15 г і мазі в тубах по 15 г).

Антибіотики різних груп

Ристоміцину сульфат (порошок у флаконах по 100 000 і 500 000 ОД).

Фузидин-натрій (таблетки по 0,125 і 0,5 г).

Діетаноламіну фузинат (порошок у флаконах по 0,25 і 0,5 г).

Гель "Фузидин" 2 % (у тубах по 15 г).

Гель "Префузин" (в алюмінієвих тубах по 15 г)

Поліміксину М сульфат (таблетки по 500 000 ОД, порошок у флаконах по 500 000 і 1 000 000 ОД для зовнішнього застосу­вання, мазь у тубах по 10 і ЗО г).

Поліміксину В сульфат (порошок у флаконах по 25 і 50 мг для внутрішньом'язового введення).

Граміцидин (2 % спиртовий розчин, граміцидинова паста). Граміцидин С (таблетки по 0,5 мг — 1500 ОД).

Застосовують протеолітичні ферменти тваринного (трипсин, хімотрипсин, рибонуклеаза), бактеріального (стрептокіназа, те- рилін, колагеназа, рибонуклеаза, іруксол, аспераза) та рослин­ного походження (папаїн, бромелаїн).

Протеолітичні ферменти можна вводити місцево (на рану), внутрішньом'язово, внутрішньокістково, у вигляді інгаляцій, єн- добронхіально. Застосовують також електрофорез, зрошення но-

риць і порожнин.

З метою посилення захисних властивостей організму і підви­щення імунітету широко використовують активну і пасивну іму­нізацію.

Для активної імунізації застосовують анатоксин (стафілоко­ковий, правцевий), для пасивної — препарати, які містять анти­тіла до збудників хірургічної інфекції, зокрема стафілококову гіперімунну плазму (по 4 — 6 мл/кг маси тіла), антистафілоко- ковий гамма-глобулін (уводять внутріиіньом'язово по 3 —6 мл), протиправцевий гамма-глобулін (в 1 мл міститься 150 МО про­типравцевих антитіл), протиправцеву сироватку (містить антиті­ла до основних збудників газової гангрени).

До препаратів, які підвищують резистентність організму і при­скорюють процеси регенерації в рані, відносять інтерферон (люд­ський лейкоцитарний низькомолекулярний білок), продигіозан (бактерицидний полісахарид, активує Т-систему імунітету і по­силює функцію кіркової речовини надниркових залоз), лізоцим (має бактерицидну дію), левамізол (стимулює утворення Т-лім­фоцитів, підвищує синтез антитіл), Т-активін і тималін (комп­лекси поліпептидних фракцій, виділених із загруднинної залози, стимулюють клітинний імунітет), мієлопід (стимулює Т- і В-сис- тему імунітету), комплексний імуноглобу лі новий препарат (КІП), що містить імуноглобуліни IgG, IgM i IgA.

Г емостаз

План

1.Поняття про кровотечу. Причини кровотеч. Класифікація кро­вотеч. Місцеві клінічні ознаки кровотечі. Поняття про крово­втрату.

2.Ускладнення кровотечі.

3.Лабораторні і спеціальні методи діагностики.

4.Припинення кровотечі (самостійне, тимчасове, остаточне).

5.Перша медична допомога при зовнішніх і внутрішніх крово­течах на догоспітальному етапі.

6.інтенсивна терапія хворих у стаціонарі.

Показниками адекватного кровообігу є добре самопочуття хво­рого, нормальне забарвлення шкіри, нормальна частота пульсу і добре його наповнення, нормальний артеріальний (АТ) і веноз­ний тиск.

Однією з головних причин порушення кровообігу є зменшен­ня об'єму циркулюючої крові (ОЦК). У нормі цей показник ста­новить 5 —6 л, або близько 7 % маси тіла.

Кровотеча — витікання крові з кровоносних судин унаслі­док порушення їх цілості.

Причини кровотеч різноманітні, а саме: ушкодження судини, патологічні зміни в стінці судини, варикозне розширення вен, запальний процес, порушення процесів згортання крові.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 634 | Нарушение авторских прав