АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Функції мозочка.

Мозочок впливає на діяльність деяких вегетативних цент­рів, але основна його роль — це забезпечення узгодженої рухо­вої активності. Мозочок — головний керуючий орган рухової сис­теми, який здійснює координацію і контроль всіх видів ру­хів — від простих рухових актів до складних форм поведінкової рухової активності. Як це відбувається?

Інформація про намір руху від асоціативних ділянок кори великих півкуль по цереброцеребелярних трактах (20 млн воло­кон!) передається у півкулі мозочка і зубчасте ядро, де перет­ворюється на програму дій, яка у вигляді нервових імпульсів повертається назад до рухових зон кори великих півкуль пере­важно крізь вентролатеральне ядро таламуса. При здійсненні довільних рухів моторна кора направляє до певних мотонейронів по кортикоспінальному тракту велику кількість імпульсів, більше, ніж потрібно для виконання цієї рефлекторної реакції чи ру­ху. Роль мозочка полягає у координації і корекції нервових ім­пульсів від кори до виконавчих органів.

Ця корекція відбувається так. Оскільки кожний довільний руховий акт здійснюється протягом певного часу, нейрони піра­мідного тракту посилають еферентні імпульси крізь спінальні мотонейрони до м'я­зів. За цей досить тривалий період передачі імпульсів від кори великих півкуль до периферії і назад — мозочок завдяки системі зворотного зв'язку з корою великих півкуль встигає оцінити ін­формацію, що надходить від моторної зони кори, і забезпечує миттєву корекцію "об'єму" рефлекторних реакцій при здійсненні даного руху. Він вносить необхідні поправки у кількість ім­пульсів, що посилаються моторною зоною кори великих півкуль. Крім того, мозочок перешкоджає залученню до рухового акту "зайвих" груп м'язів.

Однією з основних функцій мозочка у здійсненні рухових актів є також полегшення підключення антагоністичної муску­латури на початку та в кінці руху. Це забезпечує швидкий розви­ток і закінчення рефлекторного акту.

Наслідки уражень мозочка. Перш за все наслідки уражень мозочка залежать від еволюційного положення виду тварини. Так, якщо видалити мозочок у риб, то це призводить перш за все до порушення функції рівноваги, риби нездатні плавати черевцем униз, легко перевертаються на бік, на спину, хоча плавальні рухи у них не порушені. Це й зрозуміло, оскільки у риб мозочок є надбудовою над вестибулярним апаратом, який здійснює регуля­цію положення тіла у просторі.

Видалення мозочка у амфібій, рептилій і птахів викликає складніші розлади рухової функції. У цих тварин також по­рушуються установочні рефлекси, крім того, виникає погіршення регуляції тонусу скелетної мускулатури, переважно м'язів-роз­гиначів. Такі "безмозочкові" тварини нагадують тварин з деце­ребраційною ригідністю, їхня рухова активність набуває карика­турного вигляду. Особливо значні порушення координації м'язової активності спостерігаються у птахів, яким ця координація вкрай необхідна для літання.

У ссавців видалення мозочка, крім вищезазначених симпто­мів порушення рівноваги і тонусу скелетної мускулатури, приз­водить до розладнання регуляції довільних рухів.

Руйнування невеликих частин мозочка не виявляє значного впливу на здійснення рефлекторних реакцій завдяки компенсації функцій рештою непошкоджених ділянок мозочка. Проте видалення половини мозочка призводить до тяжких порушень, які виникають на оперованому боці тіла: тварина приймає позу з витягнутими кінцівками і хребтом, викривленим у бік ураження, а голова при цьому повертається у здоровий бік. При спробі встати тварина падає у бік ураження мозочка, а при намаганні рухатись виникають так звані манежні рухи, виявляється ністагм у контралатераль­ний бік. І хоча поступово порушення рухової активності зменшу­ється, проте кінцівка на пошкодженому боці не може здійснювати нормального рухового акту, швидко втомлюється.

Особливості функціонування мозочка призводять до того, що при порушеннях його діяльності у людей будуть виникати розладнання координації рухів і м'язового тонусу. Типовим проявом уражень мозочка є тріада Шарко: ністагм, інтенційний тремор (що виникає під час руху) та скандована мова, коли хворий не здатний коор­динувати діяльність м'язів мовного апарату.

Щоправда, пошкодження мозочка досить добре компенсуються з боку інших структур ЦНС. Тим не менше, поступове руйнування мозочка при розвитку якогось хворобливого процесу у мозку супроводжу­ється сильними головними болями і запамороченнями, потім пору­шуються стояння і ходіння (симптом атаксії). Деформована хода атаксичного хворого нагадує ходу п'яного, він широко розставляє но­ги, ходить зигзагами, заточується, його "кидає" в обидва боки, іноді він просто падає навзнак. При пальце-носовій пробі хво­рий лише за третім разом влучає в ціль. Це обумовлено розвитком двох симптомів: асинергії — розладнан­ня програми цілеспрямованих рухів та дисметрії — втрати спів­розмірності рухів та їхньої точності.

Розрізняють й інші симптоми порушення функцій мозочка у людини. Так, атонія виявляється у значному послабленні м'язо­вого тонусу, який супроводжується симптомом астенії — швидкій стомлюваності і внаслідок цього зниженням сили м'язових скоро­чень. Іноді такий хворий просто неспроможний встати з місця. Астазія (інтенційний тремор) виявляється у наявності перерив­частих рухів завдяки браку згладжуючого впливу мозочка.

Адіадохокінез — це уповільнення реакції при зміні одного типу руху іншим. Такі хворі не можуть здійснювати швидку пос­лідовність рухів, наприклад, швидке згинання і розгинання пальців рук, оскільки внаслідок ураження мозочка не вмикаються антагоністичні м'язи при згашенні інерції в кінці руху та на його початку — для подовження інерції спокою. При пошкодженні флокуло-нодулярної частки мозочка виникає дезеквілібрація —по­рушення рівноваги тіла.

Отже, мозочок відіграє дуже важливу роль у регуляції пози та рухів. Якщо у тварин ураження чи видалення мозочка спричиняє порушення тонусу мускулатури тіла та координації рухової активності, то у людини в першу чергу стражають тонкі і точні рухи (писання, гра на роялі). У той же час у людей з такою природженою вадою як від­сутність мозочка не спостерігається якихось серйозних порушень рухових функцій. Це обумовлено тим, що мозочок — не єдиний ор­ган, який регулює рухову функцію організму і в разі його від­сутності це здійснюють структури довгастого, середнього і кін­цевого мозку.

ЛЕКЦІЯ №8

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1382 | Нарушение авторских прав