АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.

Аспіраційний психрометр відноситься до кращих приладів для визначення вологості. Він складається з двох ртутних термометрів, що вмонтовані в металеву оправу, а ртутні резервуари додатково поміщені в металеві гільзи, які захищають їх від променевої енергії. У верхній частині приладу знаходиться пружина, або електродвигун з крильчаткою (вентилятор). Один з термометрів вологий, його резервуар обгорнутий батистом або марлею і перед визначенням змочується водою за допомогою спеціальної піпетки.

Порядок роботи з приладом. Змочити водою батист і завести пружину, або ввімкнути електродвигун, встановити прилад на штативі в точці дослідження, показання знімають через 10…15 хвилин, стежачи за тим, щоб на результати не впливали рух повітря, ходіння сторонніх, відкривання вікон і дверей та ін., а також старатися не дихати на прилад.

Визначення абсолютної вологості проводять за формулою:

де: 0,5 постійна величина, психрометричний коефіцієнт;

755 – середній барометричний тиск, (мм рт. ст.)

Значення всіх інших показників такі ж як і у попередній формулі.

У виробничій практиці застосовують психрометри Августа і за різницею температур сухого і вологого термометрів з допомогою спеціальної таблиці, яка додається до приладу визначають відносну вологість повітря.

Для визначенння відносної вологості користуються приладами гігрометрами і гігрографами.

В гігієнічних дослідженнях використовують комбіновані прилади – термогігрограф, термогігробарографи різних конструкцій, які можуть реєструвати протягом тижня одночасно температуру відносну вологість або температуру, відносну вологість, і атмосферний тиск та відмічати їх зміни.

Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря

Мета заняття: 1. Ознайомити студентів з приладами для визначення швидкості руху повітря та його охолоджуючих властивостей 2. Навчити правил роботи з анемометрами і кататермометрами. 3. Уяснити шкідливість руху повітря на організм. 4. Засвоїти гігієнічні нормативи швидкості руху повітря.

Питання для контролю знань студентів: 1. Гігієнічне значення швидкості руху повітря. 2. Причини переміщення атмосферних мас в природі і приміщеннях? 3. Вплив руху повітря на організм тварин. 4. Прилади для визначення швидкості руху повітря.

Швидкість руху повітря вимірюється відстанню, що пройдена за одиницю часу і виражається в метрах за секунду (м/с).

Для створення оптимальних умов при утриманні тварин, нормами технологічного проектування передбачено підтримувати швидкість руху повітря в зимовий період в приміщеннях, що не опалюються від 0,15 до 0,3 м/с, а в тих, які опалюються до 0,5 м/с; в літній період - від 0,5 до 1,0 м/с.

Визначення швидкості руху повітря проводиться за допомогою анемометрів (anemos від грецьк. вітер і metros – міра) і кататермометрів (kata- від грецьк. – рух вниз).

Динамічні анемометри в залежності від конструкції сприймаючого пристрою діляться на крильчасті і чашечкові. В крильчастих анемометрах основним робочим органом є легкі алюмінієві крильця, змонтовані у вигляді крильчатки (вентилятора) з кутом нахилу до площини 45^о, закріплені перпендикулярно до осі. Крильчатка вміщена в широке металеве кільце.

На протилежному кінці осі обох приладів знаходяться черв’якова передача, яка аретиром вводиться в зачеплення з головною шестернею, з’єднаною послідовно з двома іншими в співвідношенні обертів 1:100; 1:1000. На осі шестерень закріплені стрілки. Рух стрілок окремими шкалами, розміщених на лицевій стороні приладу, що дозволяє отримати показники обертів осі в одиницях, десятках, сотнях і тисячах.

Принцип роботи обох анемометрів заснований на тиску повіт-

ряних мас, що рухаються прямолінійно і перетворенні його в обер-

тальний рух. На шкалах приладів одержуємо показники в обертах. Їх кількість за одиницю часу прямо пропорційна швидкості руху повітря.

Крильчастий анемометр дозволяє визначити швидкість руху повітря від 0,5 до 5 м/с, чашечковий – від 1 до 20 м/с.

Напрямок руху повітря в приміщеннях контролюється за напрямком диму, який отримують від спалювання нетоксичної, димної речовини, а останнім часом застосовують фумігатор (від лат. димлю, обкурюю).

Для вимірювання швидкості руху повітря в межах від 0 до 5 м/с використовують напівпровідникові термоанемометри типу ЕА-1М і ЕА-2М та електричні анемометри різних систем.

При швидкості руху повітря в приміщенні менше ніж 0,5 м/с використовують для вимірювання кататермометри.

Прилад являє собою спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром. Шкала циліндричного кататермометра градуйована від 35 до 38^оС.

Кульовий кататермометр є більш сучасним, він має температурну шкалу від 33 до 40^оС. Вказаний температурний інтервал дає можливість визначити охолоджуючу дію зовнішнього середовища, наприклад, при температурах людського тіла (36,6 ^оС). Кататермометр використовують для визначення охолоджуючої здатності та швидкості руху повітря при різних температурах навколишнього середовища, він забезпечений шкалами: низькоградусна – від 0 до 24 ^оС; середньоградусна - від 33 до 40^оС; високоградусна – для температур вище 30^оС.

Принцип роботи кататермометра оснований на акумулюванні наповнювачем термометра тепла і віддачі його в оточуюче середовище, тобто на охолоджуючій здатності повітря. Тому при вимірюванні швидкості руху повітря на показання приладу впливає не лише швидкість, а також температура і вологість повітря.

Працюючи з кататермометром, потрібно уникати дії на нього теплової радіації, прямих сонячних променів та інших джерел тепла.

При гігієнічних дослідженнях використовують середньоградусні кульові кататермометри.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 524 | Нарушение авторских прав