Визначення абсолютної вологості аспіраційним психрометром.
Аспіраційний психрометр відноситься до кращих приладів для визначення вологості. Він складається з двох ртутних термометрів, що вмонтовані в металеву оправу, а ртутні резервуари додатково поміщені в металеві гільзи, які захищають їх від променевої енергії. У верхній частині приладу знаходиться пружина, або електродвигун з крильчаткою (вентилятор). Один з термометрів вологий, його резервуар обгорнутий батистом або марлею і перед визначенням змочується водою за допомогою спеціальної піпетки.
Порядок роботи з приладом. Змочити водою батист і завести пружину, або ввімкнути електродвигун, встановити прилад на штативі в точці дослідження, показання знімають через 10…15 хвилин, стежачи за тим, щоб на результати не впливали рух повітря, ходіння сторонніх, відкривання вікон і дверей та ін., а також старатися не дихати на прилад.
Визначення абсолютної вологості проводять за формулою:
е = Ев - 0,5 (Тс – Тв-)
| В
|
| де: 0,5 постійна величина, психрометричний коефіцієнт;
755 – середній барометричний тиск, (мм рт. ст.)
Значення всіх інших показників такі ж як і у попередній формулі.
У виробничій практиці застосовують психрометри Августа і за різницею температур сухого і вологого термометрів з допомогою спеціальної таблиці, яка додається до приладу визначають відносну вологість повітря.
Для визначенння відносної вологості користуються приладами гігрометрами і гігрографами.
В гігієнічних дослідженнях використовують комбіновані прилади – термогігрограф, термогігробарографи різних конструкцій, які можуть реєструвати протягом тижня одночасно температуру відносну вологість або температуру, відносну вологість, і атмосферний тиск та відмічати їх зміни.
Заняття 1.2 Визначення швидкості руху повітря
Мета заняття: 1. Ознайомити студентів з приладами для визначення швидкості руху повітря та його охолоджуючих властивостей 2. Навчити правил роботи з анемометрами і кататермометрами. 3. Уяснити шкідливість руху повітря на організм. 4. Засвоїти гігієнічні нормативи швидкості руху повітря.
Питання для контролю знань студентів: 1. Гігієнічне значення швидкості руху повітря. 2. Причини переміщення атмосферних мас в природі і приміщеннях? 3. Вплив руху повітря на організм тварин. 4. Прилади для визначення швидкості руху повітря.
Швидкість руху повітря вимірюється відстанню, що пройдена за одиницю часу і виражається в метрах за секунду (м/с).
Для створення оптимальних умов при утриманні тварин, нормами технологічного проектування передбачено підтримувати швидкість руху повітря в зимовий період в приміщеннях, що не опалюються від 0,15 до 0,3 м/с, а в тих, які опалюються до 0,5 м/с; в літній період - від 0,5 до 1,0 м/с.
Визначення швидкості руху повітря проводиться за допомогою анемометрів (anemos від грецьк. вітер і metros – міра) і кататермометрів (kata- від грецьк. – рух вниз).
Динамічні анемометри в залежності від конструкції сприймаючого пристрою діляться на крильчасті і чашечкові. В крильчастих анемометрах основним робочим органом є легкі алюмінієві крильця, змонтовані у вигляді крильчатки (вентилятора) з кутом нахилу до площини 45о, закріплені перпендикулярно до осі. Крильчатка вміщена в широке металеве кільце.
На протилежному кінці осі обох приладів знаходяться черв’якова передача, яка аретиром вводиться в зачеплення з головною шестернею, з’єднаною послідовно з двома іншими в співвідношенні обертів 1:100; 1:1000. На осі шестерень закріплені стрілки. Рух стрілок окремими шкалами, розміщених на лицевій стороні приладу, що дозволяє отримати показники обертів осі в одиницях, десятках, сотнях і тисячах.
Принцип роботи обох анемометрів заснований на тиску повіт-
ряних мас, що рухаються прямолінійно і перетворенні його в обер-
тальний рух. На шкалах приладів одержуємо показники в обертах. Їх кількість за одиницю часу прямо пропорційна швидкості руху повітря.
Крильчастий анемометр дозволяє визначити швидкість руху повітря від 0,5 до 5 м/с, чашечковий – від 1 до 20 м/с.
Напрямок руху повітря в приміщеннях контролюється за напрямком диму, який отримують від спалювання нетоксичної, димної речовини, а останнім часом застосовують фумігатор (від лат. димлю, обкурюю).
Для вимірювання швидкості руху повітря в межах від 0 до 5 м/с використовують напівпровідникові термоанемометри типу ЕА-1М і ЕА-2М та електричні анемометри різних систем.
При швидкості руху повітря в приміщенні менше ніж 0,5 м/с використовують для вимірювання кататермометри.
Прилад являє собою спиртовий термометр з циліндричним або кульовим резервуаром. Шкала циліндричного кататермометра градуйована від 35 до 38оС.
Кульовий кататермометр є більш сучасним, він має температурну шкалу від 33 до 40оС. Вказаний температурний інтервал дає можливість визначити охолоджуючу дію зовнішнього середовища, наприклад, при температурах людського тіла (36,6 оС). Кататермометр використовують для визначення охолоджуючої здатності та швидкості руху повітря при різних температурах навколишнього середовища, він забезпечений шкалами: низькоградусна – від 0 до 24 оС; середньоградусна - від 33 до 40оС; високоградусна – для температур вище 30оС.
Принцип роботи кататермометра оснований на акумулюванні наповнювачем термометра тепла і віддачі його в оточуюче середовище, тобто на охолоджуючій здатності повітря. Тому при вимірюванні швидкості руху повітря на показання приладу впливає не лише швидкість, а також температура і вологість повітря.
Працюючи з кататермометром, потрібно уникати дії на нього теплової радіації, прямих сонячних променів та інших джерел тепла.
При гігієнічних дослідженнях використовують середньоградусні кульові кататермометри.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 532 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |
|