АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 6. СПЕЦІАЛЬНА ГІГІЄНА.

Заняття 6.1. Гігієна великої рогатої худоби

Мета заняття: 1.Ознайомитися з нормами технологічного проектування (НТП) для великої рогатої худоби. 2. Вивчити системи утримання худоби. 3. Засвоїти і способи утримання корів і молодняку. 4.Ознайомитися з правилами утримання новонароджених і телят в профілакторний період.

Норми технологічного проектування підприємств великої рогатої худоби передбачають слідуючі розділи: Загальні вказівки; в яких наведено зооветеринарні розриви між підприємствами великої рогатої худоби і іншими сільськогосподарськими об’єктами. 2.Системи утримання великої рогатої худоби а) стійлова; б) стійлово – вигульна; в) потоково-цехова; г) табірно-пасовищна д) табірно-стійлова; е) пасовищна; є) стійлово-пасовищна. 3. Розміри і структура стада підприємств великої рогатої худоби. 4.Номенклатура будівель і споруд, склад приміщень і технологічні вимоги до них. В цьому розділі вказано, що на підприємствах повинні бути: а) корівники; б) доїльне відділення; в) молочне відділення; г) родильне відділення; д) телятники, е) будівлі для молодняку; є) вигульні майданчики; ж) пункт штучного осіменіння; 5. Норми площ і розміри основних технологічних елементів будівель, споруд, і приміщень; 6. Приблизні нормативи потреби і запасу кормів; 7) Норми потреби і запасу підстилки; 8) Норми потреби води і вимоги до водозабезпечення; 9) Норми виходу гною і вимоги до систем видалення гною і каналізації; 10) Норми виділення тваринами тепла, газів і водяних парів; 11) Норми параметрів внутрішнього повітря і вимоги до опалення і вентиляції приміщень; 12) Технологічне обладнання і механізація виробничих процесів.

Під системою утримання розуміють комплекс господарсько-економічних, зоотехнічних, ветеринарно – санітарних і організаційних заходів. Що забезпечують одержання найбільшої кількості тваринницької продукції високої якості. Кожна система включає окремі способи утримання, як правило прив’язний і безприв’язний. Проте коли спосіб утримання визначає всю технологію виробництва на підприємстві, його часто називають системою.

Стійлово – пасовищна система відповідає фізіологічному стану тварин тому, що дає змогу підтримувати високу природну продуктивність і репродуктивні функції. При цьому досягається повноцінна годівля (пасовищні зелені корми) завдяки моціону менше виражена гіподинамія. Часто проходить самовиліковування ряду функціональних розладів, що виникли в період зимовостійлового утримання. Ця система сприяє природній санації зимових приміщень у період відсутності тварин, так званого “біологічного відпочинку”.

Стійлово – вигульна система поширена у спеціалізованих господарствах по виробництву молока. При цьому дотримують основних гігієнічних вимог, проведення регулярного активного моціону. Зелені корми влітку тварини одержують з культур зеленого конвеєра. Тварини утримуються в боксах, комбібоксах, на щілинних підлогах. Ця система вимагає підготовки молодняку, старанного виранжирування груп тварин, якими комплектують окрему секцію.

Потоково – цехова система грунтується на фізіологічному підході до утримання всіх вікових і продуктивних груп тварин, дозволяє раціонально вести відтворення стада. Відповідно до фізіологічного стану корів їх утримують в чотирьох цехах – сухостою, отелення, роздою та осіменіння, виробництва молока. В кожному цеху застосовують такий спосіб утримання який найбільше відповідає фізіологічному стану тварин: у цеху сухостою – безприв’язний; отелення – прив’язний без надання вигулу і моціону, роздою та осіменіння – прив’язний, з забезпеченням улітку пасовищем; а взимку вигулом і моціоном; виробництва молока – будь-який.

Зоогієнічні вимоги до прив’язного утримання худоби. Незважаючи на фізіологічну невиправданість, на абсолютній більшості невеликих і середніх ферм продовжують утримувати корів на прив’язі, а часом – і вирощувати молодняк. Випробуваними для такого утримання корів можна вважати дворядні корівники на 100 корів. При цегляних стінах, дерев’яних стельових перекриттях, загальній площі не менше 8 м², а кубатурі 24 м³ теплих підлогах, штучній вентиляції, природній освітленості (1:10). Найбільш доцільно щоб посередині приміщення був гноєвий прохід, а корови стояли до вікон. Це забезпечує краще освітлення і запобігає поширенню інфекції, що часто спостерігається при двох гноєвих проходах і центральному кормовому. Стійла роблять короткими (160 – 170 см) середніми (180-200) або довгими (211-240 см). Підлога повинна бути щільною але не слизькою, мало теплопровідною. Ширина стійла для корів 110 –130 см.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 547 | Нарушение авторских прав