АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Контроль якості кормів

Корми для птиці не повинні мати – патогенної мікрофлори, токсинів, патогенних грибів, мікотоксинів, недоброякісних жирів, і пестицидів. Злакові культури уражуються ріжками, токсичність яких обумовлена клавіновими алкалоїдами, та похідними лизергінової кислоти. Кормові токсикози викликають афлатоксин В, охратоксин А та Т-2 токсин.

Афлатоксин В₁ утворюють гриби Aspergilus flavus та Aspergilus parasiticus. Охратоксин А утворюється грибами Aspergilus ochraceus та Penicillium viridicatum. Т-2 токсин утворюється грибами роду, Fusarium особливо Fusarium sporotrichiella. Недопустиме забруднення кормів тваринного походження сальмонелами, ентеропатогенними штамами кишкової палички та анаеробами.

Санація птахівничих приміщень і території.

Пташники повинні бути готові до приймання нової партії птиці за 7-8 днів. Перед цим проводять очистку, дезинфекцію 5%-вим розчином кальцинованої соди, 20%-вою суспензією свіжегашеного вапна, 2%-вим розчином формальдегіду, 4%-ою суспензією ксилонафти-5. Температура цих розчинів повинна становити не менше 70^оС, а кальцинованої соди 90^оС. Клітки обробляють аерозолем 4 % -вим розчином формальдегіду або ДЕМПу чи дезмолу. Для боротьби з кокцидіозом підлогу необхідно обпалювати. Після контролю якості дезинфекції пташник опечатують на 8 діб.

Нову партію птиці розміщують у чисті, продезинфіковані, оброблені інсектицидами приміщення. Велике значення має профілактика мікробного стресу, зумовленого підвищеним вмістом умовно патогенної мікрофлори в повітрі пташників. У присутності птиці дезинфекцію рекомендують проводити аерозолями молочної кислоти, водяними розчинами ризоциму чи триетиленгліколю. З розрахунку 25 мг препарату на 1м³ приміщення або аерозолями хлор-скипидару в співвідношенні 4:1 з розрахунку 2 г хлорного вапна і 0,5 г скипидару

Ефективним заходом боротьби з пилом є аероіонізація повітря від’ємнозарядженими іонами за допомогою люстри Чижевського. При цьому відхід молодняку зменшується на 29%, підвищення приростів бройлерів на 7,5%.

Контрольні запитання 1. Назвіть системи утримання птиці. 2.Вимоги до інкубації яєць. 3. Вимоги до мікроклімату приміщень. 4.Гігієнічний контроль за якістю кормів. 5. Заходи профілактики захворювань птиці. 6.Необхідність озеленення території птахівничих господарств. 7. Методи санації пташників.

Гігієна кролів, хутрових звірів, мисливських і службових собак та лабораторних тварин

Гігієна кролів.

Практикують бройлерний і м’ясо - шкурковий напрями вирощування кролів. Суть бройлерного вирощування кроленят полягає в тому, що при повноцінній годівлі лактуючих самок підсисний молодняк скороспілих порід кролів здатний до 60-75-денного віку досягти забійної маси 1,8-2 кг. У другому випадку кролів забивають у 3-5-місячному віці. Відомо понад 60 порід кролів, які залежно від виду одержаної продукції поділяють на м’ясо-шкуркові (комбіновані), шкуркові, м’ясні й пухові. Найбільшого поширення із м’ясо-шкуркових порід набули шиншила, білий велетень, сірий велетень, сріблястий, віденський голубий, чорно-бура, метелик, баран; шкуркових - мардер, російський горностаєвий, рекси, м’ясних- новозеландська біла, каліфорнійська, із пухових ангорська та біла пухова.

У вітчизняному кролівництві існує кілька систем утримання кролів: зовнішньо кліткова, комбінована, шедова і в механізованих закритих приміщеннях. У кожному випадку вибір системи утримання визначається природно-кліматичними умовами та вимогами, характерними для кожного виду технології. Так, при вирощуванні кролів у присадибних господарствах, на невеликих фермах, у підсобних господарствах переважають кліткова, комбінована, а подекуди – шедова системи утримання тварин. Для господарств промислового типу із потоковою і потоково-цеховою технологіями характерним є цілорічне утримання кролів у закритих механізованих із регульованим мікрокліматом приміщеннях.

При зовнішньо клітковому утриманні кролі протягом року знаходяться поза приміщенням на відкритому повітрі або під навісом в одномісних, спарених і восьмимісних клітках. Клітки встановлюють на дерев’яних ніжках висотою 1 м від землі. На дорослого кроля має припадати 0,6…1,2 м² площі підлоги в клітці. Для відлученого молодняку 0,2, а для 2,5…3 місячного віку 0,4 м^2. Основний недолік: недостатня захищеність кролів від мінусових температур навколишнього середовища. Використовують комбіновану систему утримання, коли в теплу пору кролів тримають на відкритому повітрі, а в холодний сукрільних і лактуючих маток переносять в приміщення. Інколи кролів утримують в шедах, що дає змогу охороняти тварин від негоди: дощу, снігових заносів, холодних вітрів. Освітлення у вигляді скляних фрамуг ліхтарного типу розміщених під дахом по всій довжині. Їх використовують як вентиляційну систему у теплу пору року.

Крім основних будівель на території ферм споруджують бригадний будиночок, приміщення для інвентарю, стелажі з навісом для зелених кормів. Кормоцех, сховище для кормів, забійний пункт, ізолятор місткістю 1% основного стада. На відстані 100 м розміщують карантинне відділення де кролів утримують лише в індивідуальних клітках.

Забороняється переводити кроленят з однієї групи до іншої. Ремонтних самочок утримують групами по 4 голови, а самців індивідуально.

Всі клітки повинні забезпечити кролям вільний доступ до кормів і води, а дно клітки сприяти видаленню екскрементів і не травмувати кінцівок кролів. Переміщення з місця відпочинку до годівниці не повинно турбувати тварин, які відпочивають.

Розміри кліток: мм, довжина 800…1200, ширина 500…600, висота 450. Дно клітки можна виготовляти з рейок шириною 25…20 мм з просвітом 19 мм вони запобігають утворенню пододерматитів.

Для кролеферми вибирають суху ділянку з повітро- та водопроникним грунтом і глибоким заляганням грунтових вод. Забороняється будувати ферму в місцях із значним забрудненням органічними відходами, заболочених, тих, що заливаються весняними зливовими водами, а також там де раніше були кроле,-звіро і птахоферми. Санітарний розрив між фермою і населеним пунктом не менше 160 м і розміщувати її з підвітряного боку нижче по рельєфу. До ферми великої рогатої худоби відстань 300 м. Доцільним вважається будівництво ферм на 2…15 тис. кролематок.

Цілорічне відтворення стада пов’язано з необхідністю формування і підтримання оптимальних параметрів мікроклімату. Температура повинна бути 15..19^оС взимку, а влітку не більше 20. Відносна вологість 70…75%, загальна мікробна забрудненість не більше 7 тис мікробних тіл в 1м³ повітря. Рівень повітрообміну на 1 ц живої маси влітку 4 м³/год, а взимку 0,5. Збереженість і природна резистентність кроленят значно вищі при вирощуванні в помірних температурах ніж при низьких 10^оС. Світловий день повинен тривати 16…18 год, освітленість 50…70 лк.

Ферму для кролів огороджують суцільним парканом. Вхід і вихід лише через санітарний пропускник. Санітарне благополуччя забезпечується проведенням планових заходів щодо дезинфекції, дезинсекції, дератизації, профілактичних обробок. Кролятники повинні використовуватися за принципом “усе зайнято – усе пусто санітарний розрив складає п’ять днів.

Г о д і в л я к р о л і в Обов’язковою умовою є контроль санітарної якості кормів. Попередня біологічна оцінка може бути проведена на невеликій групі (3…5) голів малоцінних тварин.

Кращими для кролів є люцерна, конюшина, серадела, еспарцет, чина лучна, люпин солодкий, буркун, горох, боби.

При згодовуванні дикорослих трав потрібно бути обережним, щоб не потрапили отруйні та шкідливі рослини, такі як чемериця біла, дурман, вороняче око, наперстянка, беладона, паслін, болиголов, чистотіл. Свіжу траву слід пров’ялити. При введенні столових буряків виникають розлади травного каналу. Не рекомендується давати кролям картоплі, гнилих, запліснявілих і мерзлих кормів.

Забороняється включати корми, що пошкоджені сажковими, іржастими, грибами і фузаріумом, та маточними ріжками.Токсини цих кормів не руйнуються навіть при температурі 180…250^оС На кормах при зберіганні у вологих умовах розвиваються кислотостійкі бактерії, коки, комірні шкідники, та кліщі. В приміщеннях дотримуються тиші. Кролематку парують у клітці самця. За 5…6 днів до окролу в клітки вставляють маточник який на 2/3 заповнюють м’якою підстилкою. Їх виготовляють розміром 550х320х200 мм з фанери чи інших матеріалів отвір діаметром 180 мм. Раціонально розміщувати їх у чотирьох суміжних клітках, що сприяє локальному мікроклімату.

Під час окролів організовують цілодобове чергування.

Переносні маточники забирають з гнізда на 20…25 день після окролу.

Необхідно ретельно стежити за санітарним станом на території ферми, приміщень і чистотою кліток.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 751 | Нарушение авторских прав