Оцінка якості коренебульбоплодів
Сховища для них повинні бути обладнані вентиляційними трубами у верхній зоні. Закладати на зберігання їх слід сухими, очищеними від землі не пошкодженими.
Для середньої проби відбирають з різних місць сховища 50 кг.
Досліджують на наявність яєць гельмінтів, обмиваючи після 2 годинної витримки в посудині з чистою водою, яку фільтрують через паперовий фільтр, після чого його поміщають в насичений розчин кухонної солі, хороше перемішують, рідину зливають в центрифужні пробірки і центрифугують. Яйця гельмінтів, спливають у вигляді тонкої плівки її знімають петлею з тонкого дроту і поміщають на предметне скло після чого розглядають під мікроскопом.
Визначення нітритів і нітратів у буряках. На поверхню свіжого з різу буряка, не доторкаючись до нього, наносять декілька кристаликів дифеніламіну, і з допомогою скляної палички змочують їх 2 – 3 краплями концентрованої сірчаної кислоти. Поява рожевого чи синюватого забарвлення, яке швидко зникає свідчить про малий вміст нітритів і нітратів. Буряки з великим вмістом нітратів виключаються з раціону, а при незначній кількості їх допускають до згодовування.
Нітрати в рубці жуйних можуть переходити в нітрити і викликати отруєння тварин. Вміст нітритів не повинен перебільшувати 0,5% в сухій речовині раціону.
Визначення соланіну у картоплі проводять на зрізах, що поміщені у скляну чашку, на які наносять оцтової кислоти (80-90%) концентрації, концентрованої сірчаної кислоти (густина 1,84) і 5% розчину перекису водню. В місцях накопичення соланіну з’являється інтенсивне темно малинове або червоне забарвлення.
Пророслу, недозрілу, вражену грибами картоплю можна згодовувати лише після проварювання але в помірних кількостях. При цьому відвар і паростки видаляють.
Заняття 4.3. Санітарно гігієнічна оцінка зернових кормів
Мета заняття 1.Засвоїти методи визначення кислотності зерна. 2.Умови враження зерна грибами. 3.Ступінь враженості зерна комірними шкідниками. 4.Навчитися визначати приховану враженість зерна довгоносиком.
Фуражне зерно оцінюють органолептично на місці зберігання. При необхідності відбирають середню пробу.
Органолептична оцінка зерна. Лабораторне обладнання: листи чистого паперу, дистильована вода, пальник, чашки Петрі, хімічні стаканчики, ланцет, млин лабораторний, лупа, зразки зерна.
Однорідність виражає сортову і типову належність зерна.
Колір визначається на білому папері. Доброякісне зерно має блиск, поверхню рівну з різними відтінками. Недорозвинене, пошкоджене приморозками, те, що підлягало зігріванню, підмокле зерно, швидко вражається грибками, мікроорганізмами, шкідниками, втрачає блиск, становиться матовим, забарвлене нерівномірно, (вершини темні, зерна п’ятнисті) на оболонках утворюється сіруватий наліт.
Запах 20 г зерна поміщають на долоню, зігрівають диханням і досліджують органолептично. Можуть засипати в стакан, залити гарячою водою (60 – 70оС) і залишають на 2 – 3 хвилини після чого досліджують запах.
Доброякісне зерно має властивий для нього запах. Гнилісний запах викликаний розпадом білків, жирів, вуглеводів. Запах оселедця виникає при забрудненні зерна спорами головні, медовий при враженні комірними шкідниками.
Смак визначається лише тоді коли немає підозри на бактеріальну чи мікробну забрудненість, і немає пошкоджень слизової оболонки порожнини рота. Свіже зерно має молочно солодкуватий смак, в ротовій порожнині склеюється. Вражене довгоносиком зерно має гіркий смак. При самозігріванні набуває кислого смаку. Непридатне зерно має гнильний смак.
Вологість; при розкусуванні сухе зерно розтріскується, вологість його до 15%. Вологе зерно (до 20%) вільно ріжеться ножем, а при більшій мнеться і плющиться. На долоні відчувається волога.
Вологе зерно – хороший об’єкт для швидкого розвитку мікроорганізмів, грибів.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 716 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |
|