АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дослідження фізичних властивостей води

Температура води

Визначається на місці взяття проби черпальним термометром або звичайним резервуар, який обгорний щільним шаром вати. Вимірювання ведеться на протязі 10…15 хвилин.

Прозорість та каламутність води

Визначають за допомогою кільця з чорного дроту перерізом 1 мм та діаметром 1,0…1,5 см. Кільце занурюють у воду до зникнення його контурів, а потім повільно піднімають до того часу, коли його знову видно. Товщину води вимірюють лінійкою і визначають прозорість. Товща води 30 см по шрифту Снелена відповідає товщині води 41 см по кільцю.

Каламутність води

Визначають також іншим способом, за масою суспензійних частинок в мг/л. Між прозорістю води і каламутністю є певна залежність. Знаючи величину прозорості води в сантиметрах можна зробити перерахунок на каламутність і навпаки. Представлено таблицю перерахунку прозорості води в каламутність.

3.1. Перерахунок прозорості води в каламутність

Колір води

Визначають біля водойми, дивлячись в посудину з прозорого скла, в якій знаходиться відібрана проба. Розрізняють воду: без кольору, зеленувату, бурувату, слабо жовту та ін. В лабораторних умовах колір води визначають за допомогою приладу компаратора (від лат. - порівнювати) та виражають у градусах колірності від 10 до 80^о.

Інтенсивність запаху виражають по п’ятибальній шкалі, що зображена в таблиці 3.2.

3.2. Оцінка інтенсивності запаху води.

4.Запах води визначають на місці в свіжій пробі холодної і підігрітої до 40…50^оС. Для цього в літрову колбу з притертим корком наливають 200 мл досліджуваної води, сильно струшують. Запах встановлюють: хлорний, землистий (запах вологого грунту), болотний (торфу), аптечний (йодоформу), гнійний, гнилісний, затхлий, рибний, сірководневий та ін.

5. Смак. Смакову пробу проводять в тому випадку, якщо вода не становить небезпеки в епідемічному і хімічному відношенні. Аналіз проводять так як при визначенні запаху: при звичайній температурі та при нагріванні води до 30^оС. Смак позначають так: гіркуватий, солонуватий, кислуватий, терпкуватий та ін.

Після визначення смаку сирої води слід прополоскати рот слабим розчином марганцевокислого калію. Присмак води – хлорний, залізний, в’яжучий, терпкий, рибний, лужний і ін. Гірко-солоний присмак при підвищеному вмісті солей магнію, хлористого натрію, металевий – заліза, марганцю і ін.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 1172 | Нарушение авторских прав