АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Санітарна оцінка сіна

Однорідність – наявність тих чи інших рослин.

Вологість – критерії наведено в таблиці 5.

5.Критерії оцінки сіна за вологістю

Колір – у нормально зібраного сіна він зелений з такими відтінками: злакового – із сіруватим; пирійного – з синювато – жовтим; з кислих трав - інтенсивно–зелений; люцернового – яскраво – зелений.

При визначенні кольору пресованого сіна потрібний огляд внутрішніх шарів.

Пороки кольору сіна: білявий – пересушене, довго лежало на сонці. Яскраво-жовтий – підмокло у скирті, має запах цвілі і темні плями. Темно – жовтий. Коричневий. Чорний, - зіпсоване, було мокре. Потім зігрілося. Так виглядає вершина скирти.

Запах – свіжозібране сіно пахне приємно. Окремі сорти мають специфічний запах: степового – запах буркуну, степово-цілинного – запах полину, гірського - запах чебрецю; перелогового запах духм’яного колоска; дуже слабкий запах – довго зберігалося; гнилий запах – зіпсоване.

Якщо не вдається встановити запах; сіно ріжуть, заливають водою, при температурі 60^оС. Через 2…3 хвилини запах посилюється. Пресоване сіно ріжуть пилкою. Запах опилок доброго сіна приємний, зіпсованого – неприємний.

Визначення неїстівних домішок Грубих частин, зіпсованого сіна. та бур’янів. Наважку 100 – 300 г. зважену з точністю до 1 г. струшують над папером. Частинки розміром 2…3 см відбирають руками. Все, що залишилося пересівають через сито з круглими отворами діаметром 3 мм. Пересіяну частину зважують з точністю до 0,1 г і виражають у відсотках до маси зразка, взятого для аналізу. Класність наведено в таблиці 6.

6.Максимальний вміст за масою, %

Час збирання - встановлюють оглядом рослин на основі ознак, наведених в 7.

7.Час збирання сіна

Визначення ботанічного складу сіна; зразок, що залишивсяпісля видалення бур’янів ділять на групи: злакові рослини, бобові, інші. Для профілактики отруєнь тварин, їх швидкої діагостики, а при необхідності і вірного лікування, спеціаліст повинен знати отруйні і шкідливі рослини, які зустрічаються в зоні його діяльності, їстівні трави, неїстівні, отруйні, що зустрічаються в роботі лікаря ветеринарної медицини і зооінженера.

Особливо при масових отруєннях тварин. Для встановлення діагнозу використовують клінічні симптоми і патологоанатомічні зміни, що використовують при класифікації отруйних рослин, які групують за клінічними ознаками хвороб, що використовують при класифікації отруйних рослин, які групують за клінічними ознаками хвороб.

8.Ознаки злакових і бобових рослин

Необхідно знати рослини, що впливають на обмін речовин у тварин при згодовуванні, їх класифікація представлена в таблиці 10.

10.Рослини, що впливають на обмін речовин

Визначення алкалоїдів у отруйних рослинах проводять так: 1 г подрібнених рослин залити 7 мл 1% розчину оцтової кислоти. Нагріти до кипіння і залишити для охолодження, а потім профільтрувати. До 2 крапель фільтрату, нанесеного на скло, додати 1 краплю водного розчину йоду – реактив Бушарда (1г йоду, 2г йодистого калію, 50ml дистильованої води) – реактив №1 або реактив №2 (10 ml азотної кислоти, розведеної дистильованою водою 1:1,4 г основного азотнокислого вісмуту, 50ml 8 насиченого розчину йодистого калію. Поява бурого і червоно-бурого осаду з реактивом №1 чи цегляно – червоного та оранжево – червоного з реактивом №2 вказує на наявність алкалоїдів.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 519 | Нарушение авторских прав