АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лабораторні методи оцінки зерна

Обладнання і реактиви: хімічні стакани, циліндри, скляні палички, колби, крапельниці, бюретки, скляні чашки, піпетки, пробірки, конічна колба на 250 ml і мірна колба на 500 ml; ступка, лабораторний млин, ваги аналітичні, ланцет, пінцет. Лупа, мікроскоп, апарат Акімова; пальник, фільтрувальний папір, мідний дріт, чорне сукно, 1 % розчин фенолфталеїну, 0,1 N розчин лугу, 12 %-вий розчин HCl; етиловий спирт, ефір, кристалічний йод, 0,01 N розчин AgNO3, 1 % розчин перманганату калію.

Натура зерна Маса 1 л зерна в грамах. Жовта кукурудза 600г/л; ячмінь 620 г/л; пшениця 660 г/л; овес 410 г/л.

Кислотність Псування зерна відбувається при розпаді органічних речовин з утворенням вільних кислот, що є показником якості зерна.

Кислотність зерна виражають в градусах. Один градус відповідає 1 ml 1 N розчину лугу (NaOH), витраченого на нейтралізацію кислот, що містяться в 100 г зерна.

5 г розмеленого зерна поміщають в хімічний стакан чи колбу ємкістю 200 мл. В неї вносять 40 ml дистильованої води і ретельно перемішують паличкою. Щоб не було грудочок і прилиплих до стінок часточок. Добавивши 5 крапель розчину фенолфталеїну. Вміст колби титрують 0,1 N розчином лугу (NaOH чи KOH) до появи рожевого забарвлення.

Кислотність зерна в градусах вираховують множенням кількості мілілітрів розчину лугу на 20 (взято лише 5 г зерна) і одержаний результат ділять на 10 (використано 0,1 N розчин лугу).

Кислотність доброякісного зерна повинна бути не більше5о, ураженого грибами на початку зберігання 7,5о, непридатного до згодовування – 9,5о.

Визначення зерна ураженого сажкою воно має чорний колір і неприємний запах. Для визначення ступеня ураженості підраховують пошкоджені грибом зерна, зважують і визначають відсоток їх від загальної кількості.

Визначення в зерні грибів роду Fusarium. Розрізняють дві форми ураженості зерна фузаріозом: глибинне і поверхневе.

Глибинне виникає внаслідок пошкодження зерна у фазі молочної або початкової стадії воскової стиглості. Таке зерно щупле не проростає.

Поверхневе пошкодження – це ознака пізнього або слабкого ураження рослин у полі, в період збирання чи зберігання в умовах підвищеної вологості.

Для дослідження поверхневого пошкодження беруть 50 г зерна, розсипають на фільтрувальний папір, відбирають уражені грибом і зважують. Одержану масу визначають у процентах взятої наважки. Зерно, пошкоджене фузаріозом, значно легше, ніж доброякісне, має сірий, червоний, жовто-оранжевий кольори. На деяких зернах спостерігаються кірки або малі тверді горбочки воскоподібної консистенції. Це так звані конідіальні подушечки, які часто розміщені біля зародка зерна.

Визначення враженості зерна комірними шкідниками. Якщо зерно вражене кліщами, довгоносиком, зерновою міллю, точильником і ін. його не можна вважати доброякісним.

Борошнисті кліщі Наважку зерна (200 – 300 г) розподіляють тонким шаром на папері 40 х 40 см. Один край паперу обережно піднімають, зерно скочується, напівпрозорі сіруваті кліщі затримуються і їх добре видно з допомогою лупи Враженість визначають по кількості кліщів в 1 кг зерна.

Перша ступінь – до 20 кліщів;

Друга ступінь – більше 20 кліщів;

Третя ступінь – суцільний шар кліщів.

Для характеристики зерна як доброякісного допускається перша ступінь враженості його кліщами.

Комірний довгоносик – найбільше розповсюджений шкідник зерна. Це невеликий жучок світло коричневого забарвлення добре помітний не озброєним оком. В залежності від враження зерна дорослою формою довгоносика(в 1 кг зерна) розрізняють:

Перша ступінь – до 5 довгоносиків;

Друга ступінь – від 6 до 10 довгоносиків;

Третя ступінь – більше 10 довгоносиків;

Наважку 15 г висипають на мідну сітку, яку занурюють в 1% розчин перманганату калію, в якій пробочки забарвлюються в чорний колір.

Зерно, вражене комірним шкідником, в корм не допускається.


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 515 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)