АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієна доїння овець.

Поширене доїння овець смушкових порід від яких можна одержати до 100 кг молока. Загальна тривалість доїння 3...4,5 міс. Для дійних вівцематок забезпечують посилений раціон, багатий на зелені, соковиті та концентровані корми. Між ранковим і вечірнім доїнням перерва 8 годин. За два тижні перед осіменінням припиняють доїння овець.

Застосовують два способи доїння кавказький (збоку) й молдавський (ззаду). При першому молоко менше забруднюється.

Перед доїнням вим’я вівці 2…3 рази погладжують долонями зверху вниз і знизу вверх. Дійки ретельно витирають рушником змоченим у воді або 0,25%-вим розчином дезмолу. Попередньо видоюють перші найбільш забруднені цівки молока.

Молоко видоюють у спеціальний металевий, обладнаний лавсановим цідилком посуд. Потім проціджують через 3…4 шари марлі. Відра і інший посуд щоденно дезинфікують 0,5%-вим розчином каустичної соди. Підлогу, загони, доїльний пункт очищають і дезінфікують 1…2%-вим розчином гідроокису натрію.

Контрольні запитання 1. Які способи утримання овець? 2.Особливості годівлі вовнових овець. 3. Гігієнічні вимоги до окоту овець. 4.Гігієна стриження овець. 5. Особливості купання овець. 6.Особливості доїння овець.7. Параметри мікрокліматуу для ягнят?

Заняття 6.4. Гігієна коней

Мета заняття: 1.Вивчити системи утримання коней. 2.Ознайомитися з типами приміщень для коней. 3. Уяснити внутрішнє обладнання стайні. 4. Особливості догляду, напування, утримання коней. 5. Гігієна відтворення коней. 6. Гігієна жеребих та підсисних кобил, гігієна доїння. 7 Гігієна вирощування лошат. 8.Гігієна робочих коней. 9. Гігієнічні вимоги до збруї і догляд за нею. 10. Профілактика травматизму шкіри та кінцівок коней.

Конярські ферми поділяють на племінні і товарні. Товарні бувають м’ясні, кумисні, а також кінні двори для робочих тварин. Розміри товарних ферм м’ясного напрямку залежать від площі природних угідь.

11.Номенклатура основних виробничих будівель і споруд

Конярство розвивається за такими напрямками: користувальний;. використання коней для перевезень, обслуговування, обробітку ділянок; продуктивний - виробництво м’яса, кумису, сировини для біопромисловості (коні донори); спортивне і кінне заводство –вдосконалення існуючих і виведення нових порід. До складу підприємств по виробництву продукції конярства входять будівлі виробничого і обслуговуючого призначення. Їх номенклатура зображено в таблиці 11.Правильне ведення конярства вимагає мінімального забезпечення поголів’я коней приміщеннями, будівлями і спорудами. До них перш за все відносяться стайні, бази, (загони), обладнання місць напування, шорну майстерню, кузню, рампу для навантаження і вивантаження тварин, шпрінгартен (еліпсовидна доріжка – коридор між двома парканами).

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 917 | Нарушение авторских прав