АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розділ 4. Організація консультування в межах регіоналізації перинатальної допомоги

Прочитайте:
  1. Алгоритм надання медичної допомоги при передчасних пологах
  2. Бригадою швидкої допомоги встановлено у дитини кардіопульмональну синкопу. Назвіть
  3. В токсикологічне відділення привезли дитину яка отруїлася грибами, а саме – мухоморами. Який препарат слід використати для надання невідкладної допомоги в першу чергу?
  4. ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО
  5. Геноми майже всіх відомих РНК-вмісних вірусів – це лінійні молекули, які можна розділити на 3 групи.
  6. Госпітальні види медичної допомоги.
  7. Деонтологія догляду. Роль молодшого медичного персоналу в психосоматичній підготовці хворого до операції. Організація дозвілля хворих.
  8. До чоловіка 22 років була викликана бригада швидкої допомоги з приводу приступу бронхіальної астми. Який шлях введення сальбутамолу найбільш доцільний у данному випадку?
  9. ЗАГАЛЬНІ ЗВЕДЕННЯ ПРО ПРЕДМЕТ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НА ЗАНЯТТЯХ І ПРАКТИЧНИХ РОБОТАХ
  10. Застосування прийомів страхування, допомоги і самострахування

Консультування є невід’ємним елементом координації та інтеграції перинатальної допомоги в регіоні, яке за рахунок раціоналізації роботи перинатальних медичних закладів усіх рівнів забезпечує ефективну, своєчасну та безперервну медичну допомогу, безпечне та обґрунтоване переведення пацієнтів з одного рівня на інший.

Найважливішими складовими консультування є своєчасність, професіоналізм, чітка організація роботи, єдиний інформаційний простір, наступність, дотримання принципів деонтології в міжособистісних стосунках.

Телемедицина

За визначенням ВООЗ, це метод надання медичних послуг там, де відстань стає критичним фактором. Одним із найпоширеніших і відомих телемедичних сервісів у світі є телемедичне консультування. Указ Президента України від 20.10.2005 р. № 1497/2005 “Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій” визначає, що впровадження системи відеоконференцзв’язку в роботу медичних закладів забезпечує відео- та аудіоконтакт між консультантом і пацієнтом або колегою-лікарем. Впровадження новітніх телекомунікаційних технологій є важливим стратегічним завданням медицини на сучасному етапі. Його вирішення наблизить високоякісну медичну допомогу, і зокрема перинатальну, у віддалені регіони та забезпечить новий рівень комунікації працівників всієї системи охорони здоров’я з перинатальними центрами ІІІ рівня, діагностичними підрозділами, забезпечить більш раціональне використання сучасного медичного обладнання. Водночас, це підтримує кваліфікації лікарів на належному рівні та стимулює створення високопрофесійних команд і, можливо, формування в подальшому в регіоні наукових шкіл.

Порядок надання консультативної допомоги

Консультативна допомога поділяється:

1) за термінами надання на планову та екстрену;

2) за видами надання – на очну (безпосередню) та заочну (дистанційну – телефоном або по Інтернету).

Відповідно до наказу МОЗ України від 15.08.2011 р. № 514 «Про затвердження Примірного статуту Перинатального центру зі стаціонаром та Примірного положення про Перинатальний центр у складі закладу охорони здоров’я» у перинатальних центрах III рівня створюється дистанційний консультативно-діагностичний центр з телемедичними технологіями (КДЦ).

Мета КДЦ: надання цілодобової консультативно-діагностичної допомоги спеціалістам родопомічних закладів І та ІІ рівнів, створення системи оперативного нагляду та управління клінічною ситуацією, надання своєчасної, високопрофесійної допомоги лікувально-профілактичним закладам.

Завдання КДЦ:

1. Отримання інформації про жінок, які потребують консультативної допомоги.

2. Надання цілодобової консультативної допомоги телефоном чи за допомогою інших сучасних засобів телекомунікації фахівцям акушерських закладів даної області.

3. Вирішення питань переведення і транспортування пацієнтів з різним ступенем перинатального ризику з акушерських закладів нижчого рівня або виїзд бригади на місце.

4. Систематичне надання інформації про консультативну роботу до інформаційно-аналітичного відділу для подальшого аналізу ускладнень і грубих дефектів при наданні акушерсько-гінекологічної та неонатальної невідкладної допомоги (наказ №197, форма №119/о).

За перинатальними центрами ІІІ рівня закріплюються територіальні зони відповідальності, в межах яких надається планова та екстрена консультативна допомога. Схема взаємодії КДЦ з іншими лікувально-профілактичними закладами побудована за принципом прямого та зворотного зв’язку. Функції відповідального за роботу КДЦ покладені на його керівника відповідального за даний напрямок роботи. Якщо на території області функціонує декілька ЗОЗ ІІІ рівня перинатальної допомоги, їх робота та взаємодія визначається органами обласної виконавчої влади відповідно до потреб регіону; один з КДЦ забезпечує організаційно-методичне керівництво перинатальною службою регіону.

Консультаціям у КДЦ підлягають вагітні, роділлі і породіллі, що перебувають у ЗОЗ І та ІІ рівня і мають такі ускладнення, які не відповідають компетенції даного ЗОЗ.

Планове консультування може проводиться як очно, так і заочно (on-line-консультування та off-line-консультування). Функції консультування покладаються на консультативно-діагностичне відділення (поліклініку) для очного (безпосереднього) консультування, а на КДЦ – для дистанційного консультування вагітних, роділь та породіль в умовах амбулаторії або стаціонару перинатальних центрів І та ІІ рівнів.

Інформація про кожну проконсультовану вагітну заноситься до реєстру КДЦ для подальшого контролю перебігу вагітності та своєчасного визначення місця розродження.

Планова консультативна допомога надається:

1. При взятті на облік вагітних високого ступеня ризику, виявленні та спостережені їх на І і ІІ рівнях з обов’язковим консультуванням на ІІІ рівні.

2. При стаціонарному лікуванні на ІІ рівні вагітних середнього та високого ступенів ризику в разі неможливості транспортування на ІІІ рівень.

3. У будь-який момент, якщо стан здоров’я вагітної погіршився та/або зафіксовано перехід з групи низького ризику до групи високого ризику.

4. У разі потреби трактовки наявних патологій, ускладнень, результатів обстеження та/або визначення подальшої тактики ведення вагітності, складання плану ведення пологів.

5. Для завчасного визначення лікувального закладу, у якому відбуватимуться пологи.

Значні відстані між лікувальними закладами, де надається перинатальна допомога, а також неякісні дороги в деяких регіонах гальмують швидке забезпечення екстреною медичною допомогою пацієнтів у віддалених районах. У зв’язку з цим актуально постає питання щодо високопрофесійної планової консультативної допомоги, підвищення професіоналізму, командної роботи та взаємодії між медичними працівниками всіх рівнів перинатальної допомоги за рахунок навчання і консультування, продовження роботи із впровадження телемедичних (телефоном, по Інтернету) методів допомоги пацієнтам і колегам-лікарям.

Показання до екстреного дистанційного консультування в КДЦ вагітних, роділь та породіль

на І рівні:

- з багатоплідною вагітністю;

- із загрозою передчасних пологів за наявності ризику розвитку регулярної пологової діяльності;

- з прееклампсією;

- з дистресом плода;

- зі ЗРП;

- з кровотечею зі статевих шляхів;

на ІІ рівні:

- з багатоплідною вагітністю;

- з артеріальною гіпертензією;

- з прееклампсією;

- з цукровим діабетом;

- з анеміями важкого ступеня;

- з затяжними пологами;

- з пологами, ускладненими крововтратою > 500 мл;

- з гнійно-септичними ускладненнями;

- з розривами шийки матки ІІІ ст. та промежини ІІІ ст.;

- з розширенням об’єму операції до ампутації матки під час КР;

- з пологами, ускладненими більш ніж 12-годинним безводним періодом;

- з пологами, що тривають понад 12 год.;

- з розривом або виворотом матки в пологах;

- з будь-якими ускладненнями перебігу післяопераційного періоду після КР;

- з гнійно-септичними та будь-якими іншими ускладненнями після переривання вагітності в І триместрі.

При організації системи дистанційного консультування необхідно:

· забезпечення відповідним технічним обладнанням;

· доступний телемедичний зв’язок із ЗОЗ;

· дотримання персоналом єдиних принципів надання консультативної допомоги.

У разі неможливості транспортування пацієнтки (див. розділ 5) проводиться ведення жінки у режимі дистанційного консультування. Обов’язковою умовою є динамічне спостереження, що забезпечується регулярними повідомленнями лікаря про стан спостережуваної телефоном або іншим телекомунікаційними засобами з інтервалами не більше шести годин, а за необхідності – і частіше до стабілізації стану хворої. У разі виникнення загрози для вагітної, роділлі та породіллі до консультування хворої підключається анестезіолог, який має відповідну спеціалізацію.

Із груп проконсультованих хворих формуються підгрупи щодо подальшої тактики: лікування на місці, плани скерування до ЗОЗ вищого рівня, у т.ч. до головної установи – перинатальний центр ІІІ рівня, виїзд бригади фахівців для надання допомоги відповідно до алгоритму дій лікаря КДЦ.

Алгоритм дій лікаря-консультанта КДЦ у разі консультування телефоном лікаря I та II рівнів перинатальної допомоги

1. Збір даних про пацієнтку і тактика раніше проведеного лікування:

· анамнез життя, даного захворювання й перебігу вагітності;

· результати клінічних, лабораторних, функціональних та інших методів обстеження пацієнтки;

· проведене лікування до моменту консультації;

· наявність фахівців і обсяг їхньої кваліфікації для конкретного випадку.

2. Спільне з лікарями району формування діагнозу.

· за необхідності – вирішення питання щодо транспортабельності пацієнтки.

3. Вибір тактики надання медичної допомоги.

Лікування на місці:

а) оцінити необхідність залучення інших фахівців ЗОЗ району для курації, організувати консиліум за участю заступника керівника закладу з лікувальної роботи;

б) погодити лікувальні заходи:

§ оперативне лікування (час, обсяг);

§ медикаментозна терапія (препарати й дози);

§ за необхідності – комплекс заходів з інтенсивної терапії;

4. Вибір часу для повторної консультації, але не пізніше ніж через 6 год.

5. При повторній консультації оцінити ефективність проведеної терапії, за необхідності – відкоригувати обрану тактику:

а) при закінченій дистанційній консультації внести дані консультації до медичної документації;

б) при потребі у подальшому спільному веденні пацієнтки визначити час повторних консультацій.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 510 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)